Відкрити головне меню

Євген Володимирович Жилін
Жилін Євген Володимирович.jpg
Народився 6 січня 1976(1976-01-06)
Харків, Українська РСР, СРСР
Помер 19 вересня 2016(2016-09-19) (40 років)
Горки-2[d], Одинцовський район, Московська область, Росія
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність росіянин
Діяльність підприємець, громадський діяч, Q4212962, юрист
Відомий завдяки лідер Антимайдану
Alma mater Харківський національний університет внутрішніх справ
Науковий ступінь Кандидат юридичних наук
У шлюбі з Короткова Г. В.
Діти Валерія, Катерина, Варвара
Сторінка в Інтернеті zhilin.com.ua(рос.)

Євген Володимирович Жилін (6 січня 1976(19760106), Харків19 вересня 2016, Москва, Росія[1]) — український колабораціоніст з Росією. Був власником харківського бійцівського клубу та проросійської громадської організації «Оплот»[2][3][4]. 21 лютого 2014 р. після обстрілу мітингувальників Харківського Євромайдану виїхав з України, був оголошений МВС в кримінальний розшук[5][6][7]. Розслідування діяльності Жиліна є однією з вимог учасників Євромайдану до нової влади[5][6]. За версією російських ЗМІ вбитий невідомим у Москві в елітному поселенні Горки-2 в кафе «Ветерок» пострілом у голову,[8][9] проте, за думкою деяких депутатів, таким чином відбулось інсценування смерті цінного для ФСБ агента.[10][11]

БіографіяРедагувати

Народився в Харкові. Батьки Жилін В. Т. і Жиліна О. Б. переїхали до Харкова з Бєлгородської області (Росія), їхні батьки теж росіяни[2].

1993–1997 рр. — навчався у Харківському університеті внутрішніх справ на факультеті економічної безпеки[2][3].

Перша офіційна робота на харківському танкову заводі ім. Малишева помічником слюсаря[2][12]. По закінченню ВУЗа працював в УБОЗ на посаді оперативного працівника[2]. Після чого перевівся до СБУ[2].

По ув'язненню відновився в УБОЗ, де пропрацював ще 2 роки і у 2010 р. (у віці 34 роки) вийшов на пенсію за вислугою років[2][3].

У березні 2013 Жилін у Харкові планував оголосити збір коштів на пам'ятник Сталіну[13].

Ув'язнення та звинуваченняРедагувати

За словами голови Української Гельсінської спілка з прав людини Євгена Захарова справжня причина звільнення з правозахисних органів був арешт через звинувачення у подвійному вбивстві, справу закрили за відсутності доказів[14].

Під час Помаранчевої революції приблизно 3 роки відбував покарання у в'язниці через звинувачення у: замаху на секретаря Харківської міськради (Геннадія Кернеса), перевищені службових повноважень, незаконному застосуванні вибухівки та зброї[2][12]. Згодом, за словами Євгена Жиліна, головний свідок відмовився від попередніх свідчень і Жилін був виправданий[2][12]. Водночас Євген проходив свідком у справі розслідування отруєння В. Ющенка[12].

По тюремному ув'язнені, відновлення Євгена Жиліна на посаді співробітника МВС набуло розголосу після того як Василь Климентьєв в газеті «Новий стиль» опублікував відкритого листа на ім'я прокурора Харкова про неправомірність зачислення на службу МВС Є. Жиліна на підставі того що де-юре кримінальне провадження по ньому не закрите[15]. Згодом головний редактор «Новий стиль» В. Климентьєв зник безвісти[16], зник безвісти головний свідок у справі його зникнення[17], було проведені обшуки у квартирі адвоката Климентьєва, а також в редакції газети «Новий стиль» де були вилучені комп'ютери, після чого газета була змушена закритися. Правозахисники пов'язують смерть В. Климентьєва з Є. Жиліним[14].

З квітня 2014 р. Жилін та «Оплот» підозрюються в підпалюванні автомобілів, викрадені людей під час Євромайдану[18], зокрема Жилін входив до складу групи осіб, які викрали і тортурували Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Вербицький був закатований викрадачами до смерті[19]. У 2015 році Жилін звинувачувався в замаху на Арсена Авакова.[20]

Засновник та співвласникРедагувати

У 2010 році, після звільнення з правоохоронних органів, зареєстрував за одною адресою і під одною назвою «Оплот»: бійцівський клуб, спортивний клуб, універсам, благодійний фонд, аудиторську компанію, юридичну компанію, інформаційне агентство[12][14].

Наприкінці 2012 року ввійшов до складу засновників ТОВ «Харківспецнадра»[21]. Ця фірма державні тендери не вигравала, обмежуючись роллю переможеного[21]. Після появи Жиліна «Харківспецнадра» успішно завершила судову тяганину з фірмою «Таміра»[22], за яким жилінська компанія отримала три будівлі у Харкові[21]. До відчуження, за свідченням правозахисника Євгена Захарова, майно намагались захопити силовими методами особи під головуванням Геннадія Кернеса[14][21]. Тим часом свій достаток пояснює:[12]

« Я вважаю, що всі гроші, які багаті люди заробляють, приходять до них просто так. Просто падають з неба! »

Жилін також створив ТОВ «Модельне агентство Аліни Архіпової» разом з «Місс Харкова-2010» Аліною Архіповою[21].

Сімейний станРедагувати

Одружений на Коротковій Г. В., діти: Валерія, Катерина, Варвара[3].

Бійцівський клуб і громадська організація «Оплот»Редагувати

«Оплот» — місцева харківська ГО заснована Є. Жиліним в 2010 році на базі бійцівського клубу для протидії героїзації ОУН-УПА[23][24].

Емблема «Оплоту» — носоріг на фоні карти Радянського Союзу[14]. Постійний склад «Оплоту» 350 осіб[14]. Щотижня в приміщенні клубу по вихідних проводять бої без правил[14]. За словами учасника клубу журналісту «Лєнти», приміщення отримали як подарунок від певних спортсменів[14].

Протистояння з об'єднанням «Правий сектор»Редагувати

28 лютого 2014 р. до харківського Майдану прибуло підкріплення у вигляді частини київської сотні Соціал-Національної Асамблеї та Патріота України, що входять до складу Правого сектору[25]. В 19:00 двісті учасників Правого сектору вирушили у напрямку будівлі бійцівського клубу «Оплот», заздалегідь попередивши про візит[25]. На підході, з боку іподрому, який розташований за будівлею клубу по активістах невідомі відкрили вогонь з пістолета ТТ, кулі ні в кого не влучили[24][25]. В клубі нікого не виявилось, окрім кількох осіб, які швидко залишили будівлю через чорний хід[25]. Лідер організації «Патріот України» Андрій Білецький заявив присутнім, що захоплене приміщення буде використовуватись як один із штабів революції[25].

Участь в АнтимайданіРедагувати

З «Оплотом» і Жиліним учасники Харківського Євромайдану пов'язують напади молодих людей спортивної зовнішності (тітушок) на активістів і пресу[6]. МВС офіційно підозрює Жиліна та «Оплот» у підпалі автомобілів активістів Євромайдану у Харкові та Києві, а також у викрадені людей[18], зокрема Юрія Вербицького[19].

У період Євромайдану був активістом Антимайдану у Харкові де «Оплот» разом з комуністами охороняли від знесення пам'ятник Леніну, та у Києві куди «Оплот» майже у повному складі виїхали у середині січня 2014 р.[21][23][26]:

  • разом з членами бійцівського клубу «Оплот» затримував учасників Євромайдану, з нанесенням тілесних ушкоджень, і передавав їх міліції[12][14]
« Я хочу, щоб злочинці розуміли, що я можу відламати їм одну ногу повністю і мені за це нічого не буде. »
  • створювали групи швидкого реагування для штурму зайнятих євромайданівцями Адміністративни споруд[14];
  • закликав Президента В. Януковича застосовувати більш жорстокі методи для придушення Євромайдану[12];
  • 2014-01-03 — у спеціальному відео-звернені закликав спортсменів та в'язнів встати до боротьби проти Євромайдану[26];
  • 2014-01-17 «Оплот» разом з організацією «За порядок» на Європейській площі блокували Автомайдан[27];
  • 2014-01-19 — провокатори, які розпочали бійку з беркутом скандують гасла бійців «Оплоту», провокують натовп і б'ють солдат[28];
  • 2014-02-22 Оплотовці в'їхали на двох автомобілях у натовп людей, що знаходився на площі Свободи в Харкові, побили їх і намагалися захопити техніку[29].

Жилін підтвердив наявність особистої травматичної зброї і не виключив її застосування у складі групи осіб[14].

Жилін підтвердив що інформацію отримують від правоохоронних органів, що виконують їхню роботу з метою залишити незаплямовану репутацію міліції і особисте підпорядкування волі очільнику Харкова Г. Кернеса[14]. Журналіст «Лєнти» засвідчує і більш неформальні стосунки з міліцією[14].

У лютому 2014 МВС почало кримінальне провадження за низкою статей Кримінального кодексу України, підозрюваним у якому виступає Євген Жилін; створена і направлена до Харкова спеціальна слідчо-оперативна група[6].

Правозахисник Є. Захаров констатує що влада Харкова під керівництвом Г. Кернеса та М. Добкіна фактично легітимізувала напади «тітушек» на місцевих опозиціонерів:[14]

« Бандитська влада пішла на угоду з кримінальними кланами, і брутальність, яка тут тепер процвітає — ненормальна і огидна »

КредоРедагувати

Захищає історичну правду про Другу світову війну, зокрема Українську Повстанську Армію вважає ворогами, не визнаючи їхню боротьбу проти німецьких окупантів[2][13].

Готовить своє населення до можливої війни, готовий боронити землі що належали Радянському Союзу і сподівається на їхнє возз'єднання[4].

Активіст руху за звуження використання державного статусу української мови на користь російської[2].

Прихильник принципів Партії Регіонів у частині того, що регіони повинні бути більш самостійними[2], і, зрештою, переконаний, що розділення країни — неминучість[12].

ПриміткиРедагувати

  1. Лідера проросійського «Оплоту» Жиліна застрелили у РФ. BBC Україна. 19 вересня, 2016 рік.
  2. а б в г д е ж и к л м н Тертишна, Яна (2012-08-06). Євген Жилін: "Я переконаний, що частину грошей, які до мене приходять, я повинен віддавати іншим людям". Status Quo. Архів оригіналу за 2014-03-16. Процитовано 2014-03-16. 
  3. а б в г Обо мне. Офіційний сайт Євгена Жиліна (російською). Архів оригіналу за 2014-02-20. Процитовано 2014-02-20. 
  4. а б Аваков: проти Жиліна з "Оплоту" порушили справу. BBC Україна. 2014-02-24. Архів оригіналу за 2014-03-19. Процитовано 2014-03-19. 
  5. а б Пилипець, Дмитро (2014-02-24). Мітинг в Харкові проходить мирно. Майданівці вимагають відставки Добкіна і Кернеса. Espreso.tv. Архів оригіналу за 2014-02-26. Процитовано 2014-03-17. 
  6. а б в г Проти лідера «Оплоту» Жиліна порушили справу – Аваков. Радіо Свобода. 2014-02-24. Архів оригіналу за 2014-02-24. Процитовано 2014-03-16. 
  7. Аваков, Арсен (2014-02-26). Жилін утік із України - МВС. Українська Правда. Архів оригіналу за 2014-03-17. Процитовано 2014-03-17. 
  8. Оплот Антимайдана. lenta.ru/. 
  9. У підмосковному ресторані убитий голова "Оплоту" Жилін, - російські ЗМІ. ukranews.com. Українські новини. 2016-09-19. 
  10. Антон Геращенко (20.09.2016). Сообщают, что в подмосковном ресторане убили лидера печально известного харьковского "Оплота" "Евгения Жилина".. facebook.com. 
  11. 112.ua. 19.09.2016 http://112.ua/obshchestvo/v-mvd-zhdut-iz-rf-podtverzhdeniya-smerti-zhilina-no-ne-isklyuchayut-versii-so-specoperaciey-fsb-339839.html Пропущений або порожній |title= (довідка). 
  12. а б в г д е ж и к Найем, Мустафа (2014-02-06). Лідер харківського "Оплоту" Євген Жилін: Мені не подобається, що тиснуть на мого президента. Українська правда (російською). Архів оригіналу за 2014-03-17. Процитовано 2014-03-17. 
  13. а б Салімонович, Лариса (2013-03-15). У Харкові знову ініціюють встановлення пам’ятника червоному диктатору. Україна молода. Архів оригіналу за 2014-03-26. Процитовано 2014-03-26. 
  14. а б в г д е ж и к л м н п р Азар, Ілья (2014-02-03). «Я вас победю и передам милиции». Лента.Ру (російською). Архів оригіналу за 2014-02-25. Процитовано 2014-02-25. 
  15. Климентьєв, Володимир (2010-08-20). Прокурору Харьковской области Синчуку В.Л. Информационный запрос. Новий стиль (газета) (російською). Архів оригіналу за 2010-08-20. Процитовано 2014-04-12. 
  16. Грищенко, Олексій (2010-06-16). Головний редактор харківської газети "Новий стиль" зник безвісти.Міліція порушила справу за статтею "вбивство". Status quo. Архів оригіналу за 14.04.2014. Процитовано 2014-04-14. 
  17. Зник свідок у справі харківського журналіста Климентьєва. Уніан. 2010-09-01. Архів оригіналу за 2014-04-14. Процитовано 2014-04-14. 
  18. а б МВС: бойовики Оплоту викрадали активістів Майдану і палили авто. ЛігаБізнесІнформ. 2014-04-03. Архів оригіналу за 2014-04-10. Процитовано 2014-04-11. 
  19. а б Встановлена участь міліції у викраденні Луценка і Вербицького. ЛігаБізнесІнформ. 2014-04-03. Архів оригіналу за 2014-04-10. Процитовано 2014-04-11. 
  20. Rbc.ua. Євген Жилін: подробиці вбивства лідера "Оплоту". РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-03-06. 
  21. а б в г д е Гроші володарів харківських «тітушок». Наші Гроші. 2014-01-22. Архів оригіналу за 2014-03-16. Процитовано 2014-03-16. 
  22. Господарський суд харківської області. Рішення іменем України. Єдиний державний реєстру судових рішень. 2013-01-29. Архів оригіналу за 2014-03-17. Процитовано 2014-03-17. 
  23. а б Сілаєва, Анна (2014-03-16). Что произошло в Харькове?. BBC Russian (російською). Архів оригіналу за 2014-03-18. Процитовано 2014-03-28. 
  24. а б Тимошенко, Денис (2014-02-28). У Харкові "Правий сектор" захопив приміщення бійцівського клубу "Оплот". Gazeta.ua. Архів оригіналу за 2014-03-29. Процитовано 2014-03-29. 
  25. а б в г д Тимошенко, Денис (2014-03-02). Бої за Харків: тактичні перемоги й поразки "Правого сектора". Gazeta.ua. Архів оригіналу за 2014-03-28. Процитовано 2014-03-28. 
  26. а б Миколаєва, Марина (2014-02-24). Почему именно Харьков поставляет "титушек"? История вопроса. ATN.ua (російською). Архів оригіналу за 2014-03-27. Процитовано 2014-03-27. 
  27. Активістів Автомайдану у центрі Києва оточили невідомі. Радіо Свобода. 2014-01-17. Архів оригіналу за 2014-04-10. Процитовано 2014-04-10. 
  28. Автомайдан: Провокатори на Грушевського - "тітушки" Кернеса. espreso.tv. 2014-01-19. Архів оригіналу за 2014-03-24. Процитовано 2014-03-24. 
  29. Оплотовцы въехали на машинах в толпу людей на майдане - очевидцы. ATN.ua (російською). 2014-02-22. Архів оригіналу за 2014-03-22. Процитовано 2014-03-22.