Відкрити головне меню

Климентьєв Василь Петрович

Василь Петрович Климентьєв
Народився 10 січня 1943(1943-01-10) (76 років)
село Берека Первомайський району Харківської області, Україна
Помер 11 серпня 2010(2010-08-11) (67 років)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Харків
Діяльність журналіст
Знання мов українська
Посада головний редактор газети «Новий стиль»
Родичі батько Петро Климентієв
У шлюбі з Валентина Удовенко (цивільна дружина)
Зріст 170—172 см
Сторінка в Інтернеті noviystil.com.ua

Василь Петрович Климентьєв — український журналіст, головний редактор харківської газети «Новий стиль». Климентьєв зник 11 серпня 2010 року о 8:55 і його місцезнаходження досі невідоме[1]. Колеги вважають, що зникнення журналіста могло бути пов'язано з його професійною діяльністю.

Климентьєв позиціював себе як журналіст-розслідувач, який займається висвітленням тем, пов'язаних з корупцією в силових органах[1].

Розслідування зникненняРедагувати

26 серпня 2010 року Президент України Віктор Янукович взяв справу про розшук зниклого редактора під особистий контроль[2].

1 вересня після допиту зник безвісти свідок у справі розслідування зникнення Климентьєва[3][4].

2 вересня слідчі група з Полтави та спецпідрозділ Беркут провели обшук в квартирі адвоката Климетьєва — В. Ісмайлова з метою вилучити документи, пов'язані з кримінальною справою дворічної давнини[5][6]. Результатом обшуку було вилучення усіх документів і комп'ютерів[5][6]. Згодом В. Ісмайлов зник безвісти[7].

25 листопада Європарламент у резолюції щодо України закликав українську владу ретельно розслідувати зникнення журналіста[8].

20 січня 2011 року розшук свідка перекваліфіковано в розшук підозрюваного, двічі засуджений екс-міліціонер в день зникнення запропонував передати Климентьєву певну інформацію[4].

У березні 2012 року МВС оголосило в розшук двох підозрюваних у викраденні Климентьєва — колишнього співробітника УБОЗ Андрія Козара та Дмитра Уварова[9]. У серпін 2012 року МВС оголосило про розкриття справи зникнення журналіста, а основним підозрюваним слідчі оголосили Андрія Козара, зауваживши, що він діяв зі спільником, ім'я якого оголошено не було[10]. У ході слідства замовники злочину не були встановлені[11].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Грищенко, Олексій (2010-06-16). Головний редактор харківської газети "Новий стиль" зник безвісти.Міліція порушила справу за статтею "вбивство". Status quo. Архів оригіналу за 14.04.2014. Процитовано 2014-04-14. 
  2. Президент України тримає під особистим контролем справу про розшук зниклого редактора харківської газети. Президент України. 2010-08-20. Архів оригіналу за 2014-01-26. Процитовано 2014-04-14. 
  3. Зник свідок у справі харківського журналіста Климентьєва. Уніан. 2010-09-01. Архів оригіналу за 2014-04-14. Процитовано 2014-04-14. «за словами заступника головного редактора газети «Новый Стиль»» 
  4. а б Розшукуваний свідок у справі Климентьева - один із виконавців?. Уніан. 2011-01-21. Архів оригіналу за 2014-04-15. Процитовано 2014-04-15. 
  5. а б Індюхова, Олександра (2010-09-03). Обшуки у квартирі адвоката зниклого журналіста. Німецька Хвиля. Архів оригіналу за 2014-04-17. Процитовано 2014-04-17. 
  6. а б Войницький, Андрій (2010-09-02). Міліція проводить обшук у квартирі адвоката В. Климентьєва. Виявлено наркотики. Status Quo. Архів оригіналу за 15.04.2014. Процитовано 2014-04-15. 
  7. Солонина, Євген (2010-09-06). Справа Климентьєва: свідки зникають, колеги ведуть власне розслідування. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 2014-04-18. Процитовано 2014-04-18. 
  8. Остапа, Світлана (2010-01-29). Від Ґонґадзе до Климентьєва. Телекритика. Архів оригіналу за 2014-04-17. Процитовано 2014-04-17. 
  9. Міліція назвала імена підозрюваних у причетності до зникнення журналіста Климентьєва. Український тиждень. 11 березня 2012. Процитовано 5 листопада 2019. 
  10. Міліція заявляє про розкриття вбивства харківського журналіста Климентьєва. Український тиждень. 2 серпня 2012. Процитовано 5 листопада 2019. 
  11. Лариса Салімонович (7 серпня 2012). Згубила професія?. Україна молода. Процитовано 5 листопада 2019. 

ДжерелаРедагувати