Едвіж Феєр
Едві́ж Феє́р (фр. Edwige Feuillère, справжнє ім'я — Едві́ж Каролі́на Кунаті́ (фр. Edwige Caroline Cunati); 29 жовтня 1907, Везуль, Верхня Сона, Франція — 13 листопада 1998, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція) — французька театральна та акторка кіно. Вважається однією з найважливіших акторок свого покоління та займає важливе місце в історії французького кінематографу та театру.
Едвіж Феєр | |||
---|---|---|---|
фр. Edwige Feuillère | |||
Ім'я при народженні | Едвіж Кароліна Кунаті (фр. Edwige Caroline Cunati) | ||
Дата народження | 29 жовтня 1907 | ||
Місце народження | Везуль, Верхня Сона, Франція | ||
Дата смерті | 13 листопада 1998 (91 рік) | ||
Місце смерті |
Булонь-Біянкур, Франція | ||
Поховання | Божансі[1] | ||
Громадянство | Франція | ||
Професія | акторка | ||
Alma mater | Курси Симона і Діжонська консерваторіяd | ||
Роки активності | 1931 — 1995 | ||
IMDb | ID 0275428 | ||
Нагороди та премії | |||
Почесний «Сезар» (1984) | |||
Едвіж Феєр у Вікісховищі |
Біографія
ред.Едвіж Кароліна Кунаті народилася в сім'ї італійського інженера та німкені родом з Ельзасу[2] на центральній площі Везуля, в департаменті Верхня Сона у Франції, яку після Другої світової перейменували на площу Едвіж Феєр. Сім'я переїхала до Діжону, коли Едвіж було три. Роки Першої світової війни вона провела у бабусі в Італії. З відзнакою закінчила Діжонську театральну консерваторію (1928). У 1928—1931 навчалася у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. Дебютувала в театрі у 1931 році на сцені знаменитої «Комеді Франсез».
Була одружена з французьким актором П'єром Феєром[fr], з яким познайомилася в Консерваторії[3]Розлучилася після кількох років шлюбу.
8 листопада 1998 року, при звістці про самогубство колишнього чоловіка разом з новою дружиною, Едвіж Феєр пережила серцевий напад, від якого через декілька днів померла[4].
Кар'єра
ред.З 1939 по 1942 рік на сценах різних театрів Едвіж Феєр грала «Даму з камеліями» Дюма-сина. У 1943 році виконала головну роль у п'єсі Жана Жироду «Содом і Гомора». У повоєнний період своєї театральної кар'єри була музою Поля Клоделя, зігравши в його «Полуденному розділі» з Жаном-Луї Барро і П'єром Брассером.
У кіно Феєр спочатку дебютувала під псевдонімом Кора Лінн (Cora Lynn) у 1931 році у фільмі «Блакитна стрічка» (фр. Le Cordon bleu) Альберто Кавальканті. Після цієї ролі Феєр знімається у найіменитіших режисерів епохи — Марка Аллегре, Жульєна Дювів'є, Роберта Сьодмака, Реймона Бернара, Макса Офюльса, Жана Деланнуа, Марселя Л'Ерб'є, Жана Кокто, Крістана-Жака, Клода Отан-Лара та інших. Знаменитою стала у 1935 році після фільму «Лукреція Борджіа» Абеля Ґанса.
Ставши найпопулярнішою зіркою свого покоління, Едвіж Феєр знялася з Жераром Філіпом в «Ідіотові» (1946) за Ф. М. Достоєвським і з Жаном Маре у «Двоглавому орлові» (1948) Жана Кокто. У 1949 виконала роль Жулі де Карнілан, у 1954 — Жінку в білому у фільмі «Хліб в траві» і в 1965 — Божевільну з Шайо у Жана Жироду.
Фейєр грала також з Мадлен Рено, Даніель Дар'є, Бріжит Бардо, Луї Жуве, Жаком Копо, Антоненом Арто, Жаном-Луї Барро, Еріхом фон Штрогеймом, Жаном Габеном, Філіппом Нуаре, Мішелем Пікколі, Луї де Фюнесом, П'єром Брассером, Бернаром Бліє, Жаном-Луї Трентіньяном, Аленом Делоном та іншими видатними акторами.
Останньою роллю Едвіж Феєр на великому екрані була роль у «Плоті орхідеї», фільмі Патріса Шеро за детективом Д. Чейза.
Вибрані ролі в театрі
ред.- 1939 : Дама з камеліями Александра Дюма (сина)
- 1943 : Содом і Гоморра Жана Жироду
- 1946 : Двоглавий орел Жана Кокто
- 1948 : Полуденний розділ Поля Клоделя (постановка Жана-Луї Барро)
- 1953 : На захист Лукреції Жана Жироду (постановка Жана-Луї Барро)
- 1960 : Родогунда П'єра Корнеля
- 1965 : Божевільна із Шайо Жана Жироду
- 1967 : Нестійка рівновага Едварда Олбі (постановка Жана-Луї Барро)
- 1971 : Солодкоголосий птах юності Теннессі Вільямса
- 1976 : Візит старої пані Фрідріха Дюрренматта
- 1978 : Милий брехун Джерома Кілті
Фільмографія (вибіркова)
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1931 | кф | Дотепний план | La fine combine | Мадо |
1932 | ф | Блакитна стрічка | Le cordon bleu | Режина |
1932 | ф | Мосьє Альбер | Monsieur Albert | графиня Пеггі Рікарді |
1932 | ф | Маленька жінка в потягу | Une petite femme dans le train | Адольфіна |
1932 | ф | Макіяж | Maquillage | Кетті |
1933 | ф | Топаз | Topaze | Сюзі Куртуа |
1933 | ф | Реєстраційний номер 33 | Matricule 33 | Елена Шверінген |
1933 | ф | Пригоди царя Павзолія | Les aventures du roi Pausole | Діана |
1934 | ф | Ці пани із Санте | Ces messieurs de la santé | Фернанда |
1935 | ф | Баркарола | Barcarolle | Giacinta |
1935 | ф | Сильце для жайворонків | Le miroir aux alouettes | Делія |
1935 | ф | Голгофа | Golgotha | Клаудія Прокула |
1935 | ф | Страдіварі | Stradivarius | Марія Беллоні |
1935 | ф | Лукреція Борджіа | Lucrèce Borgia | Лукреція Борджіа |
1936 | ф | Добра дорога | La route heureuse | Сюзанна |
1936 | ф | Містер Флоу | Mister Flow | леді Єлена Скарлетт |
1936 | ф | Кохання | Amore | Сюзанна |
1937 | ф | Марта Рішар на службі Франції | Marthe Richard au service de la France | Марта Рішар |
1937 | ф | Пані Малакі | La dame de Malacca | Одрі Грінвуд |
1937 | ф | Вогонь! | Feu! | Едвіж Елно |
1938 | ф | Я була авантюристкою | J'étais une aventurière | Віра Вронська |
1939 | ф | Без завтра | Sans lendemain | Евелін (Бабс), Морен |
1940 | ф | Емігрант | L'émigrante | Крістіана |
1940 | ф | Від Майєрлінга до Сараева | De Mayerling à Sarajevo | графиня Софі Чотек |
1942 | ф | Мадемуазель Бонапарт | Mam'zelle Bonaparte | Кора Перл |
1942 | ф | Герцогиня Ланже | La duchesse de Langeais | Антунетта де Льонже |
1943 | ф | Доброчесна Катрін | L'honorable Catherine | Катрін Руссель |
1943 | ф | Лукреція | Lucrèce | Лукреція |
1945 | ф | Частина тіні | La part de l'ombre | Аньєс Нобле |
1946 | ф | До тих пір, поки я живу | Tant que je vivrai | Аріана |
1946 | ф | Ідіот | L' Idiot | Настасья Філіпповна |
1946 | ф | Тільки один раз | Il suffit d'une fois | Крістіана Журден |
1948 | ф | Двоглавий орел | L'aigle à deux têtes | Наташа, королева |
1948 | ф | Жінконенависник | Woman Hater | Колетт Марлі |
1950 | ф | Жулі де Карнілан | Julie de Carneilhan | Жулі де Карнілан |
1950 | ф | Втрачені спогади | Souvenirs perdus | Флоренс (епізод «Статуетка Осіріса») |
1951 | ф | Олівія | Olivia | мадемуазель Жулі |
1951 | ф | Мис Надії | Le cap de l'espérance | Лірія |
1952 | ф | Прекрасні створіння | Adorables créatures | Деніз Обуссон |
1954 | ф | Хліб у траві (фільм) | Le blé en herbe | Жінка в білому |
1955 | ф | Плоди літа | Les fruits de l'été | Сабіна Грав'єр |
1957 | ф | Сьома заповідь | Le septième commandement | графиня Віра Вронська |
1957 | ф | Коли втручається жінка | Quand la femme s'en mêle | Анжель «Мейн» |
1958 | ф | У випадку нещастя | En cas de malheur | Вів'єн Гобійо |
1958 | ф | Життя удвох | La vie à deux | Франсуаза Сельє |
1961 | ф | Знамениті любовні історії | Amours célèbres | мадемуазель Рокур (епізод «Акторки») |
1962 | ф | Злочин не вигідний | Le crime ne paie pas | дона Лукреція (епізод «Маска») |
1964 | ф | Вам подобаються жінки? | Aimez-vous les femmes | тітка Фло |
1965 | ф | Сприятливий випадок | La bonne occase | графиня де Санкт-Плас |
1966—1986 | с | У театрі сьогодні ввечері | Au théâtre ce soir | Констанція |
1968 | ф | Даруйте, займемося любов'ю? | Scusi, facciamo l'amore? | Джіудітта Пассані |
1970 | ф | OSS-117 на канікулах | OSS 117 prend des vacances | баронесса де Лабат |
1970 | ф | Світло землі | Le clair de terre | пані Ларвієр |
1975 | ф | Плоть орхідеї | La chair de l'orchidée | мадам Бастьї-Воженер |
1979 | с | Жінки біля моря | Les dames de la côte | Алікс |
1988 | с | Кіно | Cinéma | Маргарита, мати Жульєна |
1985 | тф | Графиня де Ланже | La duchesse de Langeais | принцеса Бомон-Шоврі |
Визнання
ред.Нагороди та номінації Едвіж Фейєр[5] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Премія BAFTA | |||
1954 | Найкраща іноземна акторка | Олівія | Номінація |
Премія «Сезар» | |||
1984 | Почесний «Сезар» | Перемога |
Публікації
ред.- Edwige Feuillère, Les feux de la mémoire, ed. Albin Michel, 1976.
- Feuillère Edwige. Moi, la Clairon. — Paris : Éditions J'ai Lu, 1985. — ISBN 978-2-2772-1802-9..
- Edwige Feuillère, À vous de jouer, ed. Albin Michel, 1998.
Примітки
ред.- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3422
- ↑ Edwige Feuillère - Biography, Movie Highlights and Photos - AllMovie. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Obituary: Edwige Feuillere. 17 kbcnjgflf 1998. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Edwige Feuillere, an Actress Beloved in France, Dies at 91. The New York Times. 23 листопада 1998. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Нагороди та номінації Едвіж Феєр на сайті IMDb (англ.)
Джерела
ред.- ФЕЙЕР, Эдвиж // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 741. — 85000 прим. (рос.)