Відкрити головне меню

Едві́ж Фейє́р (фр. Edwige Feuillère, справжнє ім'я — Едві́ж Каролі́на Кунаті́ (фр. Edwige Caroline Cunati); 29 жовтня 1907, Везуль, Верхня Сона, Франція — 13 листопада 1998, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція) — французька театральна та акторка кіно. Вважається однією з найважливіших акторок свого покоління та займає важливе місце в історії французького кінематографу та театру.

Едвіж Фейєр
фр. Edwige Feuillère
Edwige Feuillère - La Liberté est un dimanche 1953-01 (cropped).jpg
Е. Фейєр у виставі «Свобода — це неділя» (1953)
Ім'я при народженні Едвіж Кароліна Кунаті (фр. Edwige Caroline Cunati)
Дата народження 29 жовтня 1907(1907-10-29)
Місце народження Везуль, Верхня Сона, Франція
Дата смерті 13 листопада 1998(1998-11-13) (91 рік)
Місце смерті
Громадянство Франція Франція
Професія акторка
Alma mater Курси Симона і Q2994561?
Роки активності 1931 — 1995
IMDb ID 0275428
Нагороди та премії
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Почесний «Сезар» (1984)
Commons-logo.svg Едвіж Фейєр у Вікісховищі

Зміст

Біографія та кар'єраРедагувати

Едвіж Кароліна Кунаті донька італійського інженера, її мати — німкеня родом з Ельзасу[1]. Едвіж народилася на Центральній площі Везуля, що в департаменті Верхня Сона у Франції, яку після Другої світової війни перейменували у Площу Едвіж Фейєр. Сім'я переїхала в Діжон, коли Едвіж були три роки. Роки Першої світової війни вона провела у бабусі в Італії. З відзнакою закінчила Діжонську театральну консерваторію (1928). У 1928—1931 навчалася у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. Дебютувала в театрі у 1931 році на сцені знаменитої «Комеді Франсез».

З 1939 по 1942 рік на сценах різних театрів Едвіж Фейєр грала «Даму з камеліями» Александра Дюма (сина). У 1943 році виконала головну роль у п'єсі Жана Жироду «Содом і Гоморра». У повоєнний період своєї театральної кар'єри вона була музою Поля Клоделя, зігравши в його «Полуденному розділі» разом з Жаном-Луї Барро і П'єром Брассером.

У кіно Фейєр спочатку дебютувала по псевдонімом Кора Лінн (Cora Lynn) у 1931 році у фільмі «Блакитна стрічка» (фр. Le Cordon bleu) режисера Альберто Кавальканті. Після цієї ролі вона стала зніматися у найіменитіших режисерів тієї епохи — Марка Аллегре, Жульєна Дювів'є, Роберта Сьодмака, Реймона Бернара, Макса Офюльса, Жана Деланнуа, Марселя Л'Ерб'є, Жана Кокто, Крістана-Жака, Клода Отан-Лара та інших. Знаменитою стала у 1935 році після фільму «Лукреція Борджіа» Абеля Ґанса.

Ставши найпопулярнішою зіркою свого покоління, Едвіж Фейєр знялася з Жераром Філіпом в «Ідіотові» (1946) за Ф. М. Достоєвським і з Жаном Маре у «Двоглавому орлові» (1948) Жана Кокто. У 1949 виконала роль Жулі де Карнілан, у 1954 — Жінку в білому у фільмі «Хліб в траві» і в 1965 — Божевільну з Шайо у Жана Жироду.

Фейєр грала також з Мадлен Рено, Даніель Дар'є, Бріжит Бардо, Луї Жуве, Жаком Копо, Антоненом Арто, Жаном-Луї Барро, Еріхом фон Штрогеймом, Жаном Габеном, Філіппом Нуаре, Мішелем Пікколі, Луї де Фюнесом, П'єром Брассером, Бернаром Бліє, Жаном-Луї Трентіньяном, Аленом Делоном та іншими видатними акторами.

Останньою роллю Едвіж Фейєр на великому екрані була роль у «Плоті орхідеї», фільмі Патріса Шеро за детективом Д. Чейза.

Особитсте життяРедагувати

Едвіж Фейєр була узаміжнею за французьким актором П'єром Фейєром[fr], з яким познайомилася ще в Консерваторії[2]. Пара розлучилася після декількох років шлюбу, а в 1945 році, у віці 39 років, П'єр покінчив життя самогубством разом зі своєю другою дружиною, бельгійською акторкою Соланж Море.

8 листопада 1998 року, при звістці про смерть Жана Маре, з Едвіж Фейєр стався серцевий напад, від якого через декілька днів вона померла[3].

Вибрані ролі в театріРедагувати

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1931 кф Дотепний план La fine combine Мадо
1932 ф Блакитна стрічка Le cordon bleu Режина
1932 ф Мосьє Альбер Monsieur Albert графиня Пеггі Рікарді
1932 ф Маленька жінка в потягу Une petite femme dans le train Адольфіна
1932 ф Макіяж Maquillage Кетті
1933 ф Топаз Topaze Сюзі Куртуа
1933 ф Реєстраційний номер 33 Matricule 33 Елена Шверінген
1933 ф Пригоди царя Павзолія Les aventures du roi Pausole Діана
1934 ф Ці пани із Санте Ces messieurs de la santé Фернанда
1935 ф Баркарола Barcarolle Giacinta
1935 ф Сильце для жайворонків Le miroir aux alouettes Делія
1935 ф Голгофа Golgotha Клаудія Прокула
1935 ф Страдіварі Stradivarius Марія Беллоні
1935 ф Лукреція Борджіа Lucrèce Borgia Лукреція Борджіа
1936 ф Добра дорога La route heureuse Сюзанна
1936 ф Містер Флоу Mister Flow леді Єлена Скарлетт
1936 ф Кохання Amore Сюзанна
1937 ф Марта Рішар на службі Франції Marthe Richard au service de la France Марта Рішар
1937 ф Пані Малакі La dame de Malacca Одрі Грінвуд
1937 ф Вогонь! Feu! Едвіж Елно
1938 ф Я була авантюристкою J'étais une aventurière Віра Вронська
1939 ф Без завтра Sans lendemain Евелін (Бабс), Морен
1940 ф Емігрант L'émigrante Крістіана
1940 ф Від Майєрлінга до Сараева De Mayerling à Sarajevo графиня Софі Чотек
1942 ф Мадемуазель Бонапарт Mam'zelle Bonaparte Кора Перл
1942 ф Герцогиня Ланже La duchesse de Langeais Антунетта де Льонже
1943 ф Доброчесна Катрін L'honorable Catherine Катрін Руссель
1943 ф Лукреція Lucrèce Лукреція
1945 ф Частина тіні La part de l'ombre Аньєс Нобле
1946 ф До тих пір, поки я живу Tant que je vivrai Аріана
1946 ф Ідіот L' Idiot Настасья Філіпповна
1946 ф Тільки один раз Il suffit d'une fois Крістіана Журден
1948 ф Двоглавий орел L'aigle à deux têtes Наташа, королева
1948 ф Жінконенависник Woman Hater Колетт Марлі
1950 ф Жулі де Карнілан Julie de Carneilhan Жулі де Карнілан
1950 ф Втрачені спогади Souvenirs perdus Флоренс (епізод «Статуетка Осіріса»)
1951 ф Олівія Olivia мадемуазель Жулі
1951 ф Мис Надії Le cap de l'espérance Лірія
1952 ф Прекрасні створіння Adorables créatures Деніз Обуссон
1954 ф Хліб у траві (фільм) Le blé en herbe Жінка в білому
1955 ф Плоди літа Les fruits de l'été Сабіна Грав'єр
1957 ф Сьома заповідь Le septième commandement графиня Віра Вронська
1957 ф Коли втручається жінка Quand la femme s'en mêle Анжель «Мейн»
1958 ф У випадку нещастя En cas de malheur Вів'єн Гобійо
1958 ф Життя удвох La vie à deux Франсуаза Сельє
1961 ф Знамениті любовні історії Amours célèbres мадемуазель Рокур (епізод «Акторки»)
1962 ф Злочин не вигідний Le crime ne paie pas дона Лукреція (епізод «Маска»)
1964 ф Вам подобаються жінки? Aimez-vous les femmes тітка Фло
1965 ф Сприятливий випадок La bonne occase графиня де Санкт-Плас
19661986 с У театрі сьогодні ввечері Au théâtre ce soir Констанція
1968 ф Даруйте, займемося любов'ю? Scusi, facciamo l'amore? Джіудітта Пассані
1970 ф OSS-117 на канікулах OSS 117 prend des vacances баронесса де Лабат
1970 ф Світло землі Le clair de terre пані Ларвієр
1975 ф Плоть орхідеї La chair de l'orchidée мадам Бастьї-Воженер
1979 с Жінки біля моря Les dames de la côte Алікс
1988 с Кіно Cinéma Маргарита, мати Жульєна
1985 тф Графиня де Ланже La duchesse de Langeais принцеса Бомон-Шоврі

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Едвіж Фейєр[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія BAFTA
1954 Найкраща іноземна акторка Олівія Номінація
Премія «Сезар»
1984 Почесний «Сезар» Нагорода

ПублікаціїРедагувати

  • Edwige Feuillère, Les feux de la mémoire, ed. Albin Michel, 1976.
  • Feuillère Edwige. Moi, la Clairon. — Paris : Éditions J'ai Lu, 1985. — ISBN 978-2-2772-1802-9..
  • Edwige Feuillère, À vous de jouer, ed. Albin Michel, 1998.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • ФЕЙЕР, Эдвиж // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 741. — 85000 прим. (рос.)

ПосиланняРедагувати