Люсі́ Мадле́н Рено́ (фр. Lucie Madeleine Renaud; 21 лютого 1900, Париж, Франція — 23 вересня 1994, Неї-сюр-Сен, Франція) — французька акторка театру та кіно. З 1923 року знімалася в кіно, за час кар'єри зігравши у майже 50-ти кінофільмах. Знімалася у стрічках Жана Шу, Жульєна Дювів'є, Жана Епштейна, Жана Гремійона, Саша Гітрі, Бернгарда Віккі, Макса Офюльса, Едуара Молінаро.

Мадлен Рено
Мадлен Рено з Жаном-Луї Барро, 1952
Sociétaire of the Comédie-Françaised
Ім'я при народженні Люсі Мадлен Рено (фр. Lucie Madeleine Renaud)
Дата народження 21 лютого 1900(1900-02-21)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 23 вересня 1994(1994-09-23) (94 роки)
Місце смерті
Неї-сюр-Сен, Франція
Поховання Цвинтар Пассі
Громадянство Франція Франція
Професія акторка театру, кіноакторка, акторка
Роки активності 1920 — 1989
Чоловік • Шарль Гранваль
(1922—1939, розлучення)
Жан-Луї Барро
(1940—22.01.1994, до його смерті)
Діти Jean-Pierre Granvald
IMDb ID 0719233
Мадлен Рено у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народилася у Парижі в сім'ї, що належала до середнього класу. Була тіткою режисера Роже Вадима[1]. Після навчання в Паризькій консерваторії у 1921 році почала виступати на сцені «Комеді Франсез», в трупі якого залишалася до 1946 року. В 1922 році одружилася з актором Шарлем Гранвалем[fr], народила сина Жана-П'єра[fr][2].

З 1923 року знімалася в кіно, виконавши за час своєї акторської кар'єри ролі у майже 50-ти кінофільмах. Знімалася у стрічках Жана Шу, Жульєна Дювів'є, Жана Епштейна, Жана Гремійона, Саша Гітрі, Бернгарда Віккі, Макса Офюльса, Едуара Молінаро та ін.

У 1936 році познайомилася з актором і режисером Жаном-Луї Барро, 5 вересня 1940 року одружилася з ним. У 1943 році вони співпрацювали над створенням вистави «Атласний черевичок» Поля Клоделя, у постановці Барро.

У 1946 році після зіграних 127 ролей у «Комеді Франсез» Мадлен Рено пішла з театру та у 1947 році з чоловіком заснувала Компанію Рено-Барро (фр. Compagnie Renaud-Barrault) при театрі Маріньї в Парижі.

У 1986 році Рено разом з чоловіком очолювала як президентка 11-у церемонію вручення французької національної кінопремії «Сезар»[3] .

Мадлен Рено померла в 1994 році в американському шпиталі в Неї-сюр-Сен, через 7 місяців після смерті чоловіка[4]. Похована разом з ним на паризькому кладовищі Пассі.

Фільмографія

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1923 ф Постійний вітер Vent debout
1926 ф Земля помирає La terre qui meurt
1931 ф Жан з Місяця Jean de la Lune Марселіна
1931 ф Містріґрі Mistigri Ней «Містіґрі» Маріньян
1932 ф Красуня моряка La belle marinière Марінетта
1932 ф Дитячий сад La maternelle Роз
1933 ф Злодій Le voleur Марисе Войзін
1933 ф Тунель Le tunnel Марі Мак-Аллан
1934 ф Прімроз Primerose Прімроз
1934 ф Марія Шапделен Maria Chapdelaine Марія Шапделен
1935 ф Весільний марш La marche nuptiale Грейс де Плессан
1935 ф Одного вечора на Комеді-Франсез Un soir à la Comédie-Française
1936 ф Серце бродяг Coeur de gueux Клод
1936 ф Елен Hélène Елен Вілфур
1936 ф Напівзаготовки Les demi-vierges Жанна де Шантель
1938 ф Дивний пан Віктор L'étrange Monsieur Victor Магдалена Агарданне
1941 ф Буксири Remorques Івонн Лоран
1943 ф Літнє світло Lumière d'été Крикрі
1943 ф Нескінченні сходи L'escalier sans fin Емільєна Пер'є
1944 ф Небо належить вам Le ciel est à vous Тереза Готьє
1944 ф Від Жанни д'Арк до Філіппа Петена De Jeanne d'Arc à Philippe Pétain оповідачка
1952 ф Насолода Le plaisir Жулі Телльє (епізод «Заклад Телльє»)
1958 тф Репетиція, або Покарана любов La répétition ou L'amour puni графиня
1960 ф Діалог кармеліток Le dialogue des Carmélites настоятелька монастиря
1962 ф Щонайдовший день The Longest Day мати
1966 тф Вишневий сад La cerisaie Раневська
19671990 с Розслідування комісара Мегре Les enquêtes du commissaire Maigret мадам Серр
1968 тф Великі надії Les grandes espérances міс Гевішем
1969 ф Диявола за хвіст Le diable par la queue маркіза
1972 ф Мандарин La mandarine мадам Буль
1972 ф Пристрасть до подорожей L'humeur vagabonde мати Бенуа
1975 с Арена Arena Леді дерев
1976 ф Дні безперервно серед дерев Des journées entières dans les arbres мати
1976 тф Христофор Колумб Christophe Colomb Ізабелла Католичка
1978 тф Гарольд і Мод Harold et Maud Мод
1982 тф Атласний черевик Le soulier de satin дона Гоноріа
1988 ф Світло озера La lumière du lac бабуся

Примітки

ред.
  1. Madeleine Renaud — Biography на сайті IMDb
  2. Olivier Barrot et Raymond Chirat, Noir & Blanc, 250 acteurs du cinéma français 1930—1960, Flammarion, 2000
  3. Présidences de Cérémonie (PDF). Académie des César. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  4. Colette Godard. Madeleine Renaud : elle a traversé le siècle En savoir plus sur http://www.lemonde.fr/le-monde-2/article/2008/05/09/madeleine-renaud-elle-a-traverse-le-siecle_1042802_1004868.html#MQrLyidLczxGkU1Z.99. Le Monde (фр) . 09.05.2008. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 30.08.2017.

Посилання

ред.