Відкрити головне меню
Everolimus.svg
Еверолімус
Систематизована назва за IUPAC
Dihydroxy-12-[(2R)-1-[(1S,3R,4R)-4-(2-hydroxyethoxy)-3-methoxycyclohexyl]propan-2-yl]-19,30-dimethoxy-15,17,21,23,29,35-hexamethyl-11,36-dioxa-4-azatricyclo[30.3.1.0 hexatriaconta-16,24,26,28-tetraene-2,3,10,14,20-pentone
Класифікація
ATC-код L01XE10
PubChem 6442177
Хімічна структура
Формула C53H83NO14 
Мол. маса 958,224 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 21—35 год.
Екскреція фекалії (80%), Нирки (5%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СЕРТИКАН,
«Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швецарія
UA/3913/01/03
13.11.2015-13/11/2020


Еверолімус (англ. Everolimus, лат. Everolimusum) — напівсинтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є похідним сиролімусу та має макролідну структуру.[1] Еверолімус має імуносупресивну дію, і першим використанням його стало застосування у трансплантології для профілактики відторгнення трансплантату після трансплантації нирки.[2] Як імуносупресант еверолімус застосовується перорально.[3] Натепер еверолімус застосовується також як один із видів покриття для стентів із антипроліферативним покриттям, які застосувуються для профілактики тромбозу стента[4][5], а також як хіміотерапевтичний препарат для лікування деяких видів доброякісних та злоякісних пухлин.[6][7][8] Еверолімус уперше синтезований у лабораторії швейцарської компанії «Novartis».[1][4]

Зміст

Фармакологічні властивостіРедагувати

Еверолімус — напівсинтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним сиролімусу, та має макролідну будову. Механізм дії препарату полягає у блокуванні інтерлейкін-2-залежної проліферації T-лімфоцитів за рахунок гальмування кальцій-опосередкованій та кальцій-незалежній передачі сигналу і зв'язування зі специфічним білком цитозолю імунофіліном[2][3], що призводить до гальмування проліферації як Т-лімфоцитів та інгібування імунної відповіді організму на чужорічні антигени[2][3], так і до блокування проліферації клітин гладеньких м'язів та кровоносних судин, що забезпечує ефективність застосування препарату як покриття для стентів.[4] Іншим механізмом дії еверолімуса є гальмування активації ферменту mTOR (протеїнкінази мішені рапаміцину), що призводить до зупинки поділу чутливих до цього ферменту клітин у фазі G1.[9] Оскільки цей фермент є медіатором одного із сигнальних шляхів активації пухлинного росту, то еверолімус за рахунок інгібування mTOR гальмує ріст як доброякісних, так і злоякісних пухлин.[6][7][8] Еверолімус початково застосовувався як імуносупресант при трансплантації нирки[2], пізніше розпочав застосовуватися також при трансплантації печінки[9] та трансплантації серця.[10][11] При застосуванні еверолімусу при трансплантації органів спостерігається менше побічних ефектів, ніж при застосуванні сиролімусу або мікофенолової кислоти[9][2], і його застосування у порівнянні з іншими імуносупресивними препаратами здешевлює вартість імуносупресивної терапії після трансплантації органів.[12] Оскільки еверолімус гальмує ріст клітин пухлин, то він також застосовується для лікування раку молочної залози[6][7], при деяких видах астроцитоми[13], раку нирки[14][3] при метастатичних нейроендокринних пухлинах[15] (у тому числі панкреатичних нейроендокринних пухлинах[16]), а також при деяких доброякісних пухлинах нирки.[8] проводяться клінічні дослідження можливості застосування еверолімусу при раку шлунку, гепатоцелюлярній карциномі та деяких видах лімфом.[17] Оскільки еверолімус гальмує проліферацію клітин гладенької мускулатури та кровоносних судин, він застосовується також як один із видів покриття для стентів із антипроліферативним покриттям, які застосувуються для профілактики тромбозу стента, причому стенти із еверолімусом більш ефективніші, ніж стенти із сиролімусом або паклітакселом.[4][5]

ФармакокінетикаРедагувати

Еверолімус швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату при застосуванні диспергованих таблеток становить 90 %. Максимальна концентрація еверолімусу в крові досягається протягом 1—2 годин. Препарат добре (на 74 %) зв'язується з білками плазми крові. Еверолімус проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом, близько 5 % препарату виводиться із сечею. Період напіввиведення препарату становить 21—35 годин (у середньому 28—30 годин), цей час може збільшуватися при порушенні функції печінки або нирок.[18][3]

Показання до застосуванняРедагувати

Еверолімус застосовується для профілактики реакції відторгнення трансплантату після трансплантації нирки, печінки та серця (разом із циклоспорином та глюкокортикоїдними гормонами); раку молочної залози, раку нирки, нейроендокринних пухлинах, астроцитомі[18][3]; а також для покриття стентів як антипроліферативне покриття для профілактики рестенозу стента.[4][5]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні еверолімуса побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні інших імунодепресантів[9][2][6], і вони є дозозалежними.[2] Найчастішими побічними ефектами еверолімусу є[18][3]:

ПротипоказиРедагувати

Еверолімус протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та сиролімусу, при вагітності та годуванні грудьми, особам у віці до 18 років.[18][3]

Форми випускуРедагувати

Еверолімус випускається у вигляді таблеток по 0,0001; 0,00025; 0,0005; 0,00075; 0,001; 0,002; 0,0025; 0,003; 0,005 та 0,01 г.[19]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Sedrani R, Cottens S, Kallen J, Schuler W (Серпень 1998). Chemical modification of rapamycin: the discovery of SDZ RAD. Transplant. Proc. 30 (5): 2192–4. PMID 9723437. doi:10.1016/S0041-1345(98)00587-9. 
  2. а б в г д е ж Применение эверолимуса у de novo реципиентов почечного трансплантата (рос.)
  3. а б в г д е ж и http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1716 (рос.)
  4. а б в г д СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА СТЕНТОВ С ЛЕКАРСТВЕННЫМ ПОКРЫТИЕМ ЭВЕРОЛИМУСОМ И СИРОЛИМУСОМ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И КОРОНАРНЫМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ (рос.)
  5. а б в НИРКИ І ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ
  6. а б в г Эверолимус: новые перспективы терапии гормонопозитивного рака молочной железы (рос.)
  7. а б в Эверолимус (Афинитор) в лечении рака молочной железы (рос.)
  8. а б в Препарат Вотубия (эверолимус) одобрен в Европе для лечения ангиомиолипомы почки (рос.)
  9. а б в г Длительное применение эверолимуса в качестве одного из компонентов иммуносупрессивной терапии у реципиентов печени
  10. Eisen HJ, Tuzcu EM, Dorent R (Серпень 2003). Everolimus for the prevention of allograft rejection and vasculopathy in cardiac-transplant recipients. N. Engl. J. Med. 349 (9): 847–58. PMID 12944570. doi:10.1056/NEJMoa022171.  (англ.)
  11. Иммуносупрессивная терапия при трасплантации (рос.)
  12. ФАРМАКОЭКОНОМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ ЭВЕРОЛИМУСА ДЛЯ ИММУНОСУПРЕССИВНОЙ ТЕРАПИИ ПОСЛЕ ПЕРЕСАДКИ ПОЧКИ (рос.)
  13. Novartis’ Afinitor Cleared by FDA for Treating SEGA Tumors in Tuberous Sclerosis. 1 листопада 2010.  (англ.)
  14. Novartis (2009-03-30). "Afinitor approved in US as first treatment for patients with advanced kidney cancer after failure of either sunitinib or sorafenib". Прес-реліз. Переглянутий 6 квітня 2009. (англ.)
  15. Everolimus (Afinitor) (англ.)
  16. FDA Press Announcement (англ.)
  17. Novartis’ Afinitor Cleared by FDA for Treating SEGA Tumors in Tuberous Sclerosis (англ.)
  18. а б в г Everolimus (англ.)
  19. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1716 (рос.)

ПосиланняРедагувати