Домбровський Августин Антонович
Августин Антонович Домбровський (1880 — 24 травня 1979, Львів) — український громадський діяч Галичини, педагог. Чоловік поетеси Марійки Підгірянки, батько українського громадського діяча в Австралії, інженера-електрика Маркіяна Домбровського.
| Августин Антонович Домбровський | |
|---|---|
| Народився | 1880 Сморжів, Радехівський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 24 травня 1979 Львів |
| Громадянство |  Польща →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | український громадський діяч Галичини, педагог |
| Відомий завдяки | делегат до Української Національної Ради ЗУНР |
| Alma mater | Тернопільська вчительська семінарія |
| Знання мов | українська, німецька і польська |
| Посада | редактор місячника «Учительське Слово» |
| Партія | Українська радикальна партія |
| У шлюбі з | Марійка Підгірянка |
| Діти | Домбровський Маркіян Августинович |
Життєпис
ред.Випускник Тернопільської вчительської семінарії.
З Марійкою Ленерт (Марійка Підгірянка) Августин Домбровський познайомився на вчительському віче у Львові 1904 року. 1905 року вони обвінчалася в уторопській церкві.
Разом з нею проживав і вчительствував в Уторопах, Рибному Косівського повіту, в селі Ворона Коломийського повіту. Тут народились їхні діти — Остап, Роман, Маркіян, Дарія.
Коли розпочалася Перша світова війна, Августина Домбровського забирають на фронт. Він потрапляє у російський полон. Як полонений перебував у Павлоградському повіті. Загалом Августин Домбровський перебув на Наддніпрянщині період УЦР, більшовицьке правління кінця 1917 р. і гетьманський режим. Він працював у 1916—1917 pp. y школі села Близнеці, читав лекції на учительських курсах у Павлограді (1918 p.), був запрошений до праці в повітовій народній управі.[1]
В 1918 році Августин Домбровський повертається до Галичини. Входив до Української радикальної партії. Був делегатом до Української Національної Ради ЗУНР від повіту Товмач[2][3]
Був діячем професійної організації народних учителів «Взаємна Поміч Українського Учительства» та редактором його органу, місячника «Учительське Слово».
Домбровський був автором двох букварів з яких один призначений для дорослих неписьменних.
У 1919—1928 рр. родина Домбровських жила на Закарпатті. Тут у трьох селах Зарічево і Порошково Перечинського повіту та Довгому Іршавського повіту вчили дітей української грамоти. Разом з дружиною Марією проводив у краї велику патріотичну роботу.
За демократичні погляди Марійку та її чоловіка тодішня влада часто перекидала з місця на місце, не давала їм змоги працювати в одній школі. Життя Домбровських було завжди «на колесах», вони, переважно, проживали в орендованому помешканні, або у шкільних приміщеннях. Їх постійно переслідувала радянська влада.
Помер у Львові 24 травня 1979 року на 98 році життя.
Примітки
ред.- ↑ Олег Павлишин. Соціально-політичний портрет українського проводу Галичини та Буковини в революції 1918—1919 років. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 19 квітня 2011.
- ↑ Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 19 квітня 2011.
- ↑ ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 24 лютого 2015.
Джерела
ред.- Газета «Свобода», п'ятниця, 20-ГО липня 1979
- «До 130-річчя від дня народження Марійки Підгірянки». Газета «Час і Події» номер #2011-14 від 04/04/2011 [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]