Відкрити головне меню

Дмитренко Юрій Мелентійович

Ю́рій Меле́нтійович (Мелетійович) Дмитре́нко (* 23 березня 1858 , Одеса — 5 липня 1918, там же), український архітектор.

Дмитренко Юрій Мелентійович
Dmitrenko.jpg
Народження 23 березня (4 квітня) 1858Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 5 липня (22 червня) 1918Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Навчання Одеська Рішельєвська гімназія, Одеська рисувальна школа, Петербурзька академія мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Одеса, Умань, Херсон
Архітектурний стиль історизм, псевдоросійський, неоренесанс
Найважливіші споруди готель «Лондонський»
Храм святителя Дмитра на Новому кладовищі
Народне училище з читальнею

БіографіяРедагувати

Народився у купецькій родині Мелетія Григор'єва та Марії Йосипівни Дмитренків, обидва займалися благодійництвом. У 1857 — 1860-х роках. М. Г. Дмитренко був також гласним Міської думи. У 1870-х роках Дмитренки спорудили будинок на Базарній вул., 73.

Окрім Ю. М. Дмитренка у родині були діти Микола, Олександр, Володимир, Георгій, Віктор, Марія, Олена. Сестра Олена Мелетійовна Дмитренко вийшла заміж за барона Єгора Єгоровича Швахгейма[1]. Родина Швахгеймів займалася благодійництвом і можливо сприяла у отриманні замовлень на будівлі для піклувальних рад та їх членів.

Юрій Мелентійович Дмитренко у 1868—1876 рр. навчався у Рішельєвській гімназії. У 1868 він починає також нерегулярно відвідувати Рисувальну школу Товариства витончених мистецтв, з 1875 — регулярно. 1876 поступив у Петербурзьку академію мистецтв по класу живопису, згодом він починає відвідувати і клас архітектури. У 1882 році отримав звання класного художника ІІІ-го ступіню, у 1883 — класного художника ІІ-го ступіню по архітектурі. Тим же самим роком датований перший відомий проект архітектора — склад у Хлібному містечку.

Почав працювати в Одесі помічником Олександра Бернадацці. З 1883 — викладач архітектури в Одеській рисувальній школі.

Перший крупний проект архітектора — інвалідний будинок старого кладовища, був невдалим, проект був дороблений архітекторами О. Й. Бернадацці і Г. Ф. Лонським і у номері журналу «Зодчий» за 1900 рік, що присвячений ювілею творчої діяльності Бернардацці, саме він, а не Дмитренко вказується автором даного будинку[2].

У 1885 році подав в Академію мистецтв прохання на участь у розробці проекту Великокняжого палацу з метою отримання звання класного художника І-го ступіню. Згодом він надіслав додатково власний проект Варшавського вокзалу за що і отримав бажане звання.

Є автором великої кількості проектів у Одесі — понад 70 будинків. У ХІХ столітті переважно виконував проекти міських громадських будівель пов'язаних з благодійністю, а також виконав декілька споруд для Православної церкви як єпархіальний архітектор. Зазначені споруди виконувались Ю. М. Дмитренко у псевдоросійському стилі. Також виконував у цей період дрібні приватні замовлення від домовласників.

У 1880-х роках також у архітектурній майстерні О. Й. Бернадацці спільно з іншими архітекторами майстерні працював над змінами у проекті нового міського театру. Первісний проект був складений віденським бюро Г. Гельмера і Ф. Фельнера. 1 жовтня 1887 року відбулося відкриття театру.

Невдалим було будівництво психіатричної лікарні у 1890 — 1892-х роках. Споруда була прийнята містом, але згодом виявилось, що якість спорудження була не доброю. Була відкрита судова справа, серед звинувачених був і архітектор Ю. М. Дмитренко. Справа тривала десять років, але суд не зміг виявити винних, через що справу закрили[1].

19 лютого 1891 відбулося урочисте відкриття будівлі безплатної народної читальні, створеної за проектом Дмитренка — сучасна Одеська центральна міська бібліотека імені Івана Франка, 20 000 рублів на побудову якої пожертвував Григорій Маразлі; підрядчиком побудови був державний селянин, купець Федір Гайдуков (він же в цій ролі виступав й при будівництві по проекту Дмитренка дачі Матвія Маврокордато), прийом будови здійснили архітектори Дмитренко і Альберт Шейнс[джерело?].

 
Обліковий банк

З початком ХХ століття практично перестав отримувати замовлення від церкви та міста — у зв'язку з економичною кризою 1900—1903 років та революцією у Російській Імперії 1905—1907 років кількість замовлень у місті зменшувалась рок від року, а державних замовлень стало взагалі вкрай мало[3]. У той час Ю. М. Дмитренко виконав декілька проектів крупних прибуткових будинків, які характеризуються високою якістю оздоблення. У першій половині 1900-х років було споруджено будівлю Облікового банку, але загальна кількість проектів значно зменшилася. З другої половини 1900-х років Ю. М. Дмитренко майже не виконує крупних проектів: більшість його творів у цей час не перебільшують двох поверхів, також було здійснено декілька дрібних перебудов, у той час архітектор має проблеми із здоров'ям[1].

У 1911 році Ю. М. Дмитренко здійснює нагляд за спорудженням триповерхового будинку А. А. Анатри на Успенській вулиці, а у 1912 році по спільному з В. І. Кундертом проекту починається будівництво чотириповерхового будинку для Софії Олексіївни Григор'євої. Домовласниця займалася благодійністю, як і її чоловік генерал-лейтенант Апполон Григорович Григор'єв, кий був до того ж головою управління російського товариства «Червоного хреста», де працювала і сестра архітектора Дмитренка баронеса О. М. Швахгейм[4]. Проект будинку Григор'євої був виконаний з використанням сучасних технологій: будинок має залізобетоний каркас розроблений цивільним інженером В. І. Кундертом. Підписка про нагляд була здійснена відразу обома авторами, де було оговорена зона відповідальності кожного, Кундерт відповідав за спорудження каркасу, а Дмитренко за все інше[1]. Ще у ІІ половині ХІХ століття на перших поверхах будівель ділянки розмістилося кафе «Фанконі», на першому поверсі нового будинку Григор'євої також були влаштовані приміщення для даного кафе.

 
Селянський банк

У 1913 році Ю. М. Дмитренко переміг у конкурсі на проект будівлі Селянського поземельного банку — значному і останньому відомому реалізованому проекту архітектора. Також дана споруда є єдиним будинком у неоросійському стилі в Одесі[1].

Ю. М. Дмитренко входив до складу благодійних товариств, знаходився в журі архітектурних конкурсів. Був у складі Одеського відділення Російського технічного товариства. Був першим головуючим Одеського відділення Російського товариства архітекторів-художників. 1917 року увійшов до складу комісії по питаннях реформи Одеського художнього училища. Займав посади єпархіального архітектора та архітектора Інституту благородних дівиць, в 1900-х роках — архітектора при Міському театрі. 1910 року очолював художньо-промисловий відділ Всеросійської виставки в Одесі[1].

Перед смертю Ю. М. Дмитренко переїхав на Середній фонтан на власну дачу на ділянці Новікова, де вмер 5 липня (22 червня) 1918 року. Архітектор був похований 7 липня неподалік на монастирському кладовищі на сучасній вул. Красних Зір. У радянські часи кладовище було ліквідовано[1].

СпорудиРедагувати

Одеса
  • Склад Михайла Андрійовича Посохова, аргляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1883 р., Стовбова вулиця (не зберігся)[1]
  • Інвалідний будинок Старого кладовища в пам'ять царювання Олександра II, проект: Дмитренко Ю. М., 1884 р. Доопрацювання фасаду і будівництво: гр. інж. Бернардацці О. Й., Лонський Г. Ф., 18851886 рр. Влаштування огорожі, арх. Моранді Ф. О., в межах 18851888 рр., вул. Мечникова, 53[1]. Пам'ятник архітектури № 487-Од[5]
  • Православний храм в ім'я святителя Дмитра на Новому кладовищі, проект та нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., підрядники: Плоновскій Ю. І., Гайновський А. В., ск.-худ. Наталі В. О., 18851888 рр., Люстдорфськая дор., 6[1]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5]
  • Головні ворота на Новому кладовищі, арх. Дмитренко Ю. М., 1885 р., Люстдорфськая дор., 6[1]
  • Андріївське подвір'я Афонського монастиря з храмом св. Сергія Радонезького, проект і нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., внутрішне оздоблення храму: худ. Михайлов, іконостас: скульп.-худ. Сакович І. І., 18851887 рр., Пантелеймонівська вул., 58[1]. Пам'ятник архітектури № 609-Од[5]
  • Каплиця на Новому кладовищі, арх. Дмитренко Ю. М., 1887 р., Люстдорфськая дор., 6[1] (містознаходження та збереженість невідомі)
  • Триповерховий флігель Д. Кавуро, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 18871888 рр., пров. Чайковського, 12[1]
  • Флігель Д. Кавуро, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1887 р., пров. Чайковського, 12[1]
  • Надбудова 2-го поверху будинку Настасії Андрієнко, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1887 р., Канатна вул., 80[1]
  • Новий фасад та внутрішня реконструкція будинку Рудольфа Самойловича Мунца, 1887 г., вул. Юрія Олеші, 1[1]
  • Перебудова будинку Залужного, проект: Дмитренко Ю. М., нагляд: Дмитренко Ю. М., потім Бернардацци О. Й., 1887 р., Жуковського вул., 27 / Катеринінська вул., 34[6]. Пам'ятник архітектури № 275-Од і пам'ятник історії[5]
  • Міська дешева їдальня, 1888 р., підрядник Єрмошкін О. П., Новощіпний ряд, 21[1]. Ліва частина будинку розібрана.
  • Міський нічліжний притулок, 1888 р., підрядник Єрмошкін О. П., Новощіпний ряд, 25[1]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5]
  • Міська дитяча їдальня, 1888 р., підрядник Єрмошкін О. П., Новощіпний ряд, 27[1]
  • Музичний павільйон, 1888 р., Приморський бульвар[1] (розібраний близько 1902 р.);
  • Міське початкове училище № 33 «Ближнє-Млинове», 1889 р., вул. Шота Руставеллі, 7[1][7]
  • Будівля денного дитячого притулку, 1880-ті рр. (надбудована двома поверхами за радянських часів), Старопортофранківська вул., 30. Пам'ятник архітектури № 821[5]
  • Дача М. Маврокордато, арх. Дмитренко Ю. М., підрядник: Гайдуков Ф. Й. (одна з версій авторства), 1890-ті рр., Французький бул., 44[8]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5]
  • Міське початкове училище № 37 «Трикутне» з безкоштовною читальнею, проект та нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., підрядник: Гайдуков Ф. О., 18901891 рр., Книжковий пров., 1[1][7]. Пам'ятник архітектури та історії(без номеру)[5]
  • Народна аудиторія, 18901891, Софіївська вул., 5а (ліве крило)[1]
  • Трибуни іподрому Новоросійського товариства заохочення кіннозаводства, арх. Дмитренко Ю. М., 1890 р., Фонтанська дор., 6[1](будівля не збереглась)
  • Будинок Ф. Лащенко, 1890 р., Велика Арнаутська вул., 45[9]
  • Комплекс психіатричної лікарні, проект і нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., підрядник Ермошкин А. П., опалення та вентиляція: інж. Шевалёв В. А., 18901892 рр., вул. Академіка Воробйова, 9[1]. Пам'ятник архітектури та історії[5]
  • Будинок В. П. Скаржинського, 1891 р., Пантелеймонівська вул., 12[1] (пізніше перебудований або розібраний)
  • Міська аудиторія для народних читань, проект і нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., ск. Наталі В. О. (опалення: тех. Вольфензон Г. М., нагляд: інж. Шевалёв В. А.), 18911893 рр., вул. Мечникова, 104[1]. Пам'ятник архітектури № 609-Од[5]
  • Переробки у будинку Ічаджик, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1891 р., Спиридонівська вул., 15[1]. Пам'ятник історії № 806-Од[5]
  • Православний храм в ім'я Вознесіння Господнього Міщанській управи, 18911897 рр., Старопортофранківска вул. / Колонтаївська вул. (будівля не збереглась)[10]
  • Інвалідний будинок Міщанської управи, арх. Дмитренко Ю. М., 18911892 рр., Старопортофранківська вул., 36 (центральна будівля)[11][12]. Пам'ятник архітектури № 826-Од[5]
  • Внутрішні переробки у будинку П. Степанова, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1892 р., вул. Буніна, 35 / Олександрівський пр., 2[1]
  • Внутрішні переробки магазину А. І. Абрикосова, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1892 р., Катеринінска вул., 16[1]. Пам'ятник архітектури № 229/3[5]
  • Особняк М. Клименка, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1892 р., Італійський бул., 7/9[1]. Пам'ятник історії[5](значно перебудований)
  • Будинок Катеріни Фальчіола, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1892 р., вул. Новосельського, 102[1]. Пізніше надбудований третім поверхом.
  • Будинок П. Благина, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1892 р., Преображенська вул., 74 / Базарная вул., 65[1] (не зберігся)
  • Будинок С. Н. Фролова, арх. Влодек Л. Л., нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 18921893 рр., Базарна вул., 94 / Преображенська вул, 55[11][5]. Пам'ятник архітектури № 101-Од[5]
  • Будинок С. Масліч, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1892 р., вул. Сєрова, 32[1]
  • Приймальний покій товариства рятування на водах ім. першого почесного члена Одеського округу Н. М. Зеленої, арх. Дмитренко Ю. М., ск. Паоліні І. П., 1893 р., Платонівський мол Одеського порту[1] (не зберігся)
  • Міський притулок для підкидьків, арх. Дмитренко Ю. М., 1893 р., Старопортофранківська вул., 22[1] (не зберігся)
  • Прибудова балконів до трибун іпподрому, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1893 р., Фонтанська дор., 6[1] (будівля не збереглась)
  • Міська бактеріологічна станція, 18941895 рр., вул. Пастера, 2[1]. Пам'ятник архітектури № 616-Од[5]
  • Ювілейна їдальня і дитячий денний притулок, 1894 р., Старопортофранківська вул., 2[1]. Пам'ятник архітектури № 810/3-Од[5]
  • Денний дитячий притулок ім. Н. М. Зеленої з відділенням «Ясла», 1895 р., вул. Яші Гордієнка, 61[1]
  • Корпус Інституту шляхетних дівчат з актовим залом і їдальнею, арх. Дмитренко Ю. М., Влодек Л. Л., Ландесман С. А., 18951896 рр., вул. Мечникова, 34 корпус 3[1][8]
  • Реконструкція будинку Анатри для готелю «Лондонській», арх. Дмитренко Ю. М. за участю Троупянського Ф. А., підрядник: Гайдуков Ф. О., 18981899 рр., Приморський бул., 11[1][8]. Національний пам'ятник архітектури № 1458/8 та пам'ятник історії[5]
  • Реконструкція триповерхового будинку Матвія Миколайовича Маврокордато, арх. Дмитренко Ю. М. за участю Троупянського Ф. А., 1899 р., Рішельєвська вул., 12[1][8]. Пам'ятник архітектури № 740-Од[5]
  • Чотириповерховий будинок Матвія Миколайовича Маврокордато, арх. Дмитренко Ю. М., 18991900 рр., Грецька вул., 21 / Рішельєвська вул., 12[1][8]. Пам'ятник архітектури № 190-Од[5]
  • Флігель М. Сініцина, 1899 р., вул. Пастера, 10[1]
  • Прибудова до притулку «Для всіх скорботних радість», нагляд: арх. Дмитренко Ю. М. 1899 р., вул. Дідріхсона, 11[1]
  • Житловий будинок Покровської церкви, проект та нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 18991901 рр., Єврейська вул., 48 / Олександрівський просп., 11 (Закінчений арх. В. А. Короповським у 1901 р.)[1][8]. Пам'ятник архітектури № 569-Од[5]
  • Перебудова будинку І. П. Сінадіно, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1899 р., Маразліївська вул., 32 / Сабанський пров., 2[1]. Пам'ятник архітектури № 258-Од[13] (зруйнований у 1970 — 1980-х роках)
  • Православний храм Св. Миколая та Аріадни при богадільні Грецького благодійного товариства, 19001902 рр., Удільний пров., 1[1]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5] (Значно перебудований)
  • Кутовий будинок Юр'євича, арх. Дмитренко Ю. М., поч. ХХ ст., Грецька вул., 45 / Преображенська вул, 38. Пам'ятник архітектури № 24-Од[5]
  • Будинок Варфоломія Анжеловіча Анатра, арх. Дмитренко Ю. М., 19011902 рр., Єврейська вул., 2 / Карантинна вул., 19[1]. Пам'ятник архітектури № 243-Од[5]
  • Триповерховий будинок станції швидкої медичної допомоги та служби, проект і нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 19011902 рр. Ремонтно-реставраційні роботи, арх. Пилявський В. О., Борін Г. Д., 19891990 рр., Валіховський пров., 10[1][8]. Пам'ятник архітектури № 126/1-Од та історії[5]
  • Обліковий банк, проект і нагляд: Дмитренко Ю. М., підрядник: Гайдуков Ф. О., 19041906 рр., Пушкінська вул., 12[1]. Пам'ятник архітектури № 694-Од[5]
  • Будинок банківських службовців, арх. Дмитренко Ю. М., підрядник: Гайдуков Ф. О., початок 1900-х рр., Пушкінська вул., 12[1]. Пам'ятник архітектури № 695-Од[5]
  • Будинок Матвія Миколайовича Маврокордато, ? — 1905 р., Катеринінська вул., 25 / Грецька вул., 25[8][1]. Пам'ятник архітектури № 5-Од[5]
  • Особняк С. М. Гіжицького, 1906 р., Лермонтовський пров., 6[1]. Пізніше надбудований. Пам'ятник архітектури № 51-Од[5]
  • Особняк Єрміла Івановича Запорожченка, 1909 р., Затишна вул., 7[1]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5]
  • Купальні на Ланжероні, арх. Дмитренко Ю. М., Чехович П. С., 19101912 рр., пляж Ланжерон[11] (не збереглись)
  • Будинок А. А. Анатра, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 19111912 рр., Успенська вул., 25[1]. Пам'ятник архітектури № 881-Од[5]
  • Перебудова будинку Одеської контори торгового дому М. С. Кузнєцова, нагляда: арх. Дмитренко Ю. М., 1911 р., Успенська вул., 83-85[1]
  • Нагляд за демонтажем будинку Распопової, 1911 р., Катеринінська вул., 18[1]
  • Відновлення після пожежі та реконструкція будинку О. М. Распопової, 1911 р., Катеринінська вул., 18[14]
  • Житловий флігель Штерна, 1912 р., Катеринінська вул., 6[11]
  • Перебудова флігеля для Ш. Я. Біскера и А. М. Финкельуба в цирк «Кінопластікон», нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., пізніше Прокопович Л. Ф., 1912 р., Ланжеронівська вул., 28[1] (не зберігся)
  • Розширення млину торгового дому «Брати Анатра», нагляд: арх. Дмитренко Ю. М. та інж. Еберлінг, 1912 р., вул. Чорноморського козацтва, 12[1] (не зберігся)
  • Будинок Софії Олексіївни Григор'євої, проект і нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., інж. Кундерт В. І. за участю інж. Скведера Х. Я., 19121913 рр., Ланжеронівська вул., 15 / Катеринінська вул., 15[1][11][4]Пам'ятник архітектури № 412-Од[5]
  • Реконструкція Театру-вар'єте при готелі «Північний», нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1913 рр., пров. Чайковського, 12[1]. Пам'ятник архітектури № 40-Од[5]
  • Міська амбулаторія Марії Абрамівни Бродської, проект: арх. Дмитренко Ю. М., тех. Розенфельд І. А., 1912 р. Нагляд: Дмитренко Ю. М., 1913 р., вул. Золотий берег, 1[1][8]. Пам'ятник архітектури № 19-Од[5]
  • Особняк Володимира Анжеловича Анатра, 1913 р., Французький бул., 28[1]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5]
  • Службовий корпус Володимира Анжеловича Анатра, 1913 р., Французький бул., 28[1]. Пам'ятник архітектури (без номеру)[5]
  • Будинок С. С. Егіза, нагляд: арх. Дмитренко Ю. М., 1913 р., Ніжинська вул., 22[1]
  • Селянський поземельний банк, проект: арх. Дмитренко Ю. М., 1913 р. будівництво: 1914 -? рр., Маразліївська вул., 34а[1]. Пам'ятник архітектури № 569-Од[5]
  • Ремонт будинку Міської думи, арх. Дмитренко Ю. М., 1914 р., Думська пл., 1[1]. Національний пам'ятник архітектури 547[5]
  • В'їзд і будівлі дачі Фредерікс-Маразлі, арх. Дмитренко Ю. М., 1915 р., Французький бул., 85[11](збереглася лише брама)



Інші міста
  • Прибутковий будинок в Умані, 1912, Садова вул., 2[джерело?]
  • Лікарня для божевільних в с. Степанівка, 1895 p., вул. Джона Говарда, 65 (у співавторстві з Є. К. Лєговичем)[11]


Не реалізовані проекти
  • Проект Нової біржі у Одесі, 1892 p. (ІІІ-я премія)[11]
  • Проект пам'ятника-каплиці у Гельсінках, 1909 р. (ІІ-я премія)[11]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ Богданович, Ольга Витальевна. Жизнь архитектора Дмитренко (1858 — 1918). Одесса: Астропринт, 2011. — 159 с. : фотоил. — Бібліогр.: с. 152—159. — 100 экз. — ISBN 978-966-190-505-3(рос.)
  2. А. И. Бернардацци (биографический очерк). Журнал «Зодчий» № 8 від 08.1900, С. 9(рос.)
  3. Безчастнов М. Ф. Строительная деятельность в г. Одессе за 1905 год. Журнал «Зодчий» № 9 від 26.02.1906(рос.), С. 82
  4. а б Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. — Год издания 4-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914(рос.)
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Перелік пам'яток культурної спадщини, розташованих на території м. Одеси (станом на вересень 2009 р.)
  6. «Одесса, Улица Жуковского, 27 / Екатерининская улица, 34». Сайт «Домофото».
  7. а б Карант Г. Н. Одесса, ее окрестности и курорты: Иллюстрированный путеводитель/ Г. Н. Карант. — Одесса: Книгоиздательство Г. Н. Каранта, 1901(рос.)
  8. а б в г д е ж и к Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. — ISBN 978-966-344-377-5(рос.)
  9. «Одесса, Большая Арнаутская Улица, 45 / Улица Лейтенанта Шмидта, 1». Сайт «Домофото»
  10. Желясков С. А. Вознесенская мещанская церковь города Одессы: историческая справка. — Одесса: ГАОО, 2010
  11. а б в г д е ж и к Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — Київ: НДІТІАМ, 1999. — 477 с.[1]
  12. История храма. Сайт «Воссоздание свято-успенского (мещанского) храма». Архивная копия очерка на 10.06.2016(рос.)
  13. Перелік об‘єктів — пам‘яток містобудування та архітектури (Не датований). Сайт МіськРади
  14. «Одесса, Екатерининская улица, 18». Сайт «Домофото»

ПосиланняРедагувати