Дмитренко
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Дмитре́нко — поширене українське козацьке прізвище дніпровських (запорозьких) козаків, що походить від імені Дмитро. У перекладі з рунічної козацької (нині української) мови дворунне слово, що означає — син (Козака) Дмитра. Варіант для жінок — Дмитрівна (дочка Козака Дмитра). Найпоширеніше на Полтавщині, у давніх козацьких хуторах по Дніпру, Ворсклі та їх притоках. Найвідоміші Дмитренки — сини Дмитра Вишневого (Байди-Вишневецького) з Дмитренківських хуторів під Полтавою.
Відомі носії
ред.- Дмитренко Анатолій Федорович (1933) — мистецтвознавець.
- Дмитренко Андрій Олегович (1993—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Дмитренко Артур Тарасович — старший солдат Збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» III ступеня[1].
- Дмитренко Віктор Іванович (1951—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Дмитренко Віктор Миколайович (1991) — російський і казахстанський футболіст.
- Дмитренко Віталій Володимирович (1972—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[2]
- Дмитренко Владислав Миколайович (* 2000) — український футболіст.
- Дмитренко В'ячеслав Олександрович — прапорщик МВС України, учасник російсько-української війни.
- Дмитренко Галина Кононівна (* 1955) — авторка серії посібників з української мови (для учнів з 5-го по 11-й класи).
- Дмитренко Ганна (* 1999) — укаїнська шахістка, золота медалістка з блискавичних шашок серед юніорів.
- Дмитренко Дмитро (XIX ст.) — український актор, драматург.
- Дмитренко Дмитро (фігурист) (1973) — український фігурист.
- Дмитренко Жанна Віталіївна (* 1951) — українська письменниця.
- Дмитренко Зінаїда Володимирівна — помічниця ректора державного університету «Житомирська політехніка», кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня.[3]
- Дмитренко Ігор Михайлович (1928—2009) — український науковець-фізик.
- Дмитренко Леонід Юрійович, псевдонім: Олекса Негребецький (1955) — режисер дубляжу, редактор, український перекладач.
- Дмитренко Любомир Іванович (1942) — український художник-монументаліст.
- Дмитренко Марія (1918—1948) — українська письменниця, воячка УПА.
- Дмитренко Микола Андрійович (* 1927) — український перекладач.
- Дмитренко Микола Костянтинович (* 1956) — український фольклорист, письменник.
- Дмитренко Михайло (1908—1997) — український художник, іконописець.
- Дмитренко Олег Володимирович (1989) — український футболіст.
- Дмитренко Олег Миколайович (1973) — український політик.
- Дмитренко Олександр Станіславович — тракторист, комбайнер, кавалер ордена «За заслуги»[4].
- Дмитренко Олександр Юрійович (1996—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Дмитренко Олексій Максимович (1940—2009) — український письменник, публіцист, лауреат Шевченківської премії (1987).
- Дмитренко Павло Петрович (1970—2014) — старший солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
- Дмитренко Руслан Григорович (* 1986) — український спортсмен-легкоатлет, спеціалізується в спортивній ходьбі на 20 кілометрів.
- Дмитренко Сергій Федорович (* 1953) — історик російської літератури і культури, прозаїк.
- Дмитренко Христина Романівна (* 1999) — українська біатлоністка.
- Дмитренко Юрій Мелентійович (1958—1918) — український архітектор.
- Дмитренко Юрій Михайлович (* 1951) — український письменник.
- Дмитренко Юрій Олегович — учасник антитерористичної операції, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня[5]
Див. також
ред.- Димитренко Олександр (* 1970) — німецький боксер-професіонал українського походження, який виступає у важкій ваговій категорії. Чемпіон світу з боксу серед юніорів 2000 року.
Примітки
ред.- ↑ Указ президента України 26/2019. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
- ↑ Дмитренко Віталій Володимирович. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
- ↑ Указ президента України 335/2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Указ президента України № 849/2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ Указ президента України 26-2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.