Вікіпедія

Джозеф Сандерс

Джозеф Сандерс (англ. Joseph Saunders, — в Росії Осип Иванович Сандерс; 1773, Лондон — 1 січня 1845 або 12 січня 1854, Кременець) — британський художник, гравер, ілюстратор, видавець і професором образотворчого мистецтва, працював у Лондоні, Санкт-Петербурзі та Вільнюсі[6][7][8][9].

Джозеф Сандерс
англ. Joseph Saunders
Джозеф Сандерс, масло Яна Рустема з Національного музею, Варшава
Народження1773[1][2][…]
Лондон, Королівство Велика Британія
Смерть1 січня 1845(1845-01-01), 1845[1][2][4] або 12 січня 1854(1854-01-12)
 Кременець, Волинська губернія, Російська імперія або Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Національністьбританець
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Російська імперія Російська імперія
Жанрграфіка
Діяльністьхудожник, гравер, мистецтвознавець, ілюстратор
Відомі учніJonas Joteikad
ПрацівникВільнюський університет
ЧленКраківське наукове товариствоd[5]
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції
CMNS: Джозеф Сандерс у Вікісховищі

Біографія

ред.

Джозеф Сандерс народився 1773 року в Лондоні. В даний час про раннє життя Сандерса в Лондоні нічого не відомо. Він, мабуть, вирушив до російського імператорського двору на запрошення російського посла в Королівстві Велика Британія Семена Воронцова. Він прибув до Російської імперії між 1794 і 1796 роками по стопах колишнього англійського гравера Джеймса Вокера, який вже там працював, і став «імперським гравером» 1802 року[10]. Сандерс також був названий «Історичний придворний гравер» в Ермітажі[11]. 18 серпня 1800 року він став членом Санкт-Петербурзької академії мистецтв. Він також був членом Стокгольмської академії мистецтв. Відкрив власну школу гравюр в Санкт-Петербурзі. Працював ілюстратором у ряду поетів.[12]

У 1810 році з ініціативи Адама Єжи Чарторийського він став професором образотворчого мистецтва у Вільнюському університеті, замінивши Франческа Смуглевича, де читав лекції французькою мовою з історії мистецтва та англійської літератури. Він ініціював заняття з малювання і підкреслив важливість гравіювання як самої «соціальної» з усіх мистецтв. Він підтримував вивчення національного мистецтва та збереження предметів мистецтва. Під час свого періоду вільно він зосередився на викладанні та видавничій діяльності, тому його робота гравером була невеликою. Він включав в себе Мінерву і бюст Яна Якоба Замойського, портрети польсько-вірменського художника, Яна Рустема (протеже Адама Казимира Чарторийського), а також ілюстрації до видання казок «Тисячі і однієї ночі»[13]. Він опублікував «Magnetic Diary», збірник його віршів англійською мовою, з польським перекладом. Сандерс приєднався до Масонської ложі у Вільнюсі, чий секретар і друг Сандерса був літературним критиком і польським перекладачем Джона Мілтона — Лев Боровський[14].

У 1818 році він взяв творчу відпустку за станом здоров'я і вирушив до Італії зі своїм асистентом Антонієм Пілецьким. Він залишився у Флоренції і Пізі як гість вигнаного польського державного діяча Михайла Огінського. Перебуваючи в Тоскані, він створював відбитки Антоніо Канови і робіт Бертеля Торвальдсена і Вітторіо Альф'єрі.

У 1821 році він пішов у відставку зі свого університетського поста, де його змінив Ян Рустем, і з 1822 року прожив два роки в Одесі. Після цього він повернувся до Флоренції. Дізнавшись про смерть сина в 1839 році, він повернувся у Вільно. Він помер багато років по тому взимку 1853 — 1854 роках, згідно напису, знайденої на надгробному камені на колишньому кладовищі Василіян в Креміні. Хоча датою смерті є 1 січня 854 року, деякі джерела стверджують, що він помер 30 грудня 1853 року.[15]

Роботи

ред.
 
Гравюра Сандерса (1819)

Відомо, що Сандерс створив кілька важливих гравюр під час правління царя Павла I. серед них були репродукція Римської благодійності після Гвідо Рені, опублікована в 1799 році, і портрет царя Павла, під назвою «Paul Premier (Emperor of Russia)» тепер входить в Королівську колекцію[16]. Він зробив 48 з 75 гравюр імператорських портретів після Лампі і Жерара в двотомному виданні «La Galerie de l'hermitage».

У Національній портретній галереї в Лондоні в період з 1772 по 1807 рік є 9 історичних портретів, пов'язаних з одним або декількома граверами під назвою «Джозеф Сандерс»[17].

У 1815 році Сандерс опублікував статтю про життя і творчість польського художника бароко Шимона Чеховича.[18]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=17296
  2. ↑ а б Kunstindeks Danmark
  3. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ MAK
  5. ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/saunders-sanders-jozef/
  6. ↑ Jocher, Adam. (1840) Obraz bibliograficzno-historyczny literatury i nauk w Polsce, od wprowadzenia do niej druku po rok 1830 włạcznie: z pism Janockiego, Bentkowskiego, Ludwika Sobolewskiego, Ossolińskiego, Juszyńskiego, Jana Winc. i Jerz. Sam. Bandtków i t.d. 1 p.354
  7. ↑ Jeffares, Neil. Dictionary of Pastellists On-line, http://www.pastellists.com/Articles/SAUNDERSjos.pdf [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
  8. ↑ According to Benezit, Joseph Saunders was born 1773 in London and died 1 January 1875 in Krzemieniec. Painter, engraver, pupil of Longhi settled in Poland 1832—1836. See, Burg, Stephen, Ed. Dictionary of British Graphic Artists and Illustrators. vol.1. USA: Oxford University Press. 2012. ISBN 978 0199923052 p. 334.
  9. ↑ Cross, Anthony. By the Banks of the Neva: Chapters from the Lives and Careers of the British in Eighteenth Century Russia. Cambridge University Press, 1997. ISBN 978 0521 552936 p. 324
  10. ↑   Lee, Sidney, ред. (1899). Walker, James (1748-1808?) . Dictionary of National Biography. Т. 59. London: Smith, Elder & Co. {{cite encyclopedia}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  11. ↑ Jeffares quotes this description in French of Saunders: «Graveur d'Histoire de S.M.I. l'Empereur, à l'Ermitage, au Sénat et Membre de l'Academie des Arts à St. Petersburg.»
  12. ↑ Janoniené, Ruta. «Joseph Saunders» in the Polish Biographical Dictionary, http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jozef-saunders [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
  13. ↑ National Digital Museum in Warsaw. http://cyfrowe.mnw.art.pl/dmuseion/results?q=Jozef+Saunders&action=SimpleSearchAction&mdirids=1&type=-2 [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Günther, E. Przyjaciel Ludu, czyli, Tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości, Volume 14, 1847, Digitized 22 June 2007, Harvard University p. 235.
  15. ↑ Svirida, Inessa. (2012). «Joseph Saunders: The making of a biography», Nicolaus Copernicus University, Toruń, Department of History of Modern Art — http://www.ub.unibas.ch/tox/IDSBB/006047641/PDF [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] p.17
  16. ↑ Paul Premier (Emperor of Russia), published, May 1801. RCIN 614393. Royal Collection Trust https://www.royalcollection.org.uk/collection/614393/paul-premier-emperor-of-russia [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.]
  17. ↑ «Joseph Saunders» prints at London's NPG https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp56063/joseph-saunders [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Saunders, Józef. Information on the Life and Work of Szymon Czechowicz, Dziennik Wileński, 1815, (in Polish), re-issued in Pamiętnik Sztuk Pięknych. ed. Malinowski, Jerzy. Toruń 2001, ISBN 8323114129 (112 pages) p.61 — http://www.kpbc.ukw.edu.pl/dlibra/plain-content?id=150905 [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джозеф_Сандерс&oldid=41835433