Відкрити головне меню

Франциск Смуглевич (пол. Franciszek Smuglewicz, лит. Pranciškus Smuglevičius, 6 жовтня 1745, Варшава6 (18) вересня 1807, Вільно) — польський художник, засновник білоруської і литовської національної школи живопису.

Франциск Смуглевич
PeszkaJozef.PortretFranciszkaSmuglewicza.jpg
Народження 6 жовтня 1745(1745-10-06)[1][2][3]
Варшава, Річ Посполита[1]
Смерть 18 вересня 1807(1807-09-18)[1][2][3] (61 рік)
  Вільнюс, Віленська губернія, Російська імперія
Поховання цвинтар Расу
Громадянство Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність художник, викладач університету
Працівник Вільнюський університет

Франциск Смуглевич у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Першими вчителями були батько - художник Лукаш Смуглевич(крім Франциска, ще чотири його сини пов'язані з образотворчим мистецтвом) і родич Шимон Чехович.

У 17631764 роках навчався в Римі у Антоніа Марона[ru] з 1765 року як стипендіат короля Станіслава Августа в римській Академії святого Луки. У Римі працював над інтер'єром костнла Святого Станіслава[en], також співпрацював з Вінченцо Брена[ru] при інвентаризації палацу Нерона . В освітніх цілях копіював твори майстрів.

У 1784 році повернувся у Варшаву. У 1785 році, після перерви, з 1797 року жив і працював у Вільнюсі, в 17861797 роках у Варшаві, де заснував приватну школу живопису.

Заснував кафедру живопису і малюнку в Головній віленські школі у 1803 році перетвореній в імператорський Віленський університет, і керував нею; професор (1797). Це був початок так званої Віленської школи живопису. Його учнями були, серед іншого: Йосип Олешкевич, Йосип Пішак, Мацей Топольський[pl] і Матеуш Токарський[pl].

В 18001801 роках на запрошення царя Павла І жив і працював в Санкт-Петербурзі, зокрема оформляв інтер'єри Михайлівського замку

Був похований на цвинтарі Расу у Вільнюсі. Проте точне місце його поховання було невідомо вже в кінці XIX століття.

ТворчістьРедагувати

 
Троцькі ворота

Живопис своїм характером класичний (переважно картини на теми давньої історії і Біблії, портрети; побутові сцени), з елементами бароко. Писав картини для костелів Варшави та інших міст Польщі. У вільнюському костелі Святих Петра і Павла знаходиться одне з полотен Смуглевича на релігійну тему — «Прощання св. Петра і Павла» (1804).

Автор циклу акварелей з видами архітектурних пам'яток Вільно (1785; Художній музей Литви), які мають значення джерела цінної іконографічної інформації про колишні або безповоротно перебудовані споруди. Завдяки багатьом репродукціям широко відомі акварелі Смуглевича, які зафіксували ворота вільнюської міської стіни і руїни королівського замку у Вільнюсі.

У 1802 році разом з братом Антонієм Смуглевичем декорував зал засідань в Головній Веленській школі зараз Зал Смуглявічуса Вільнюського університету (читальний зал рідкісної книги бібліотеки університету).

Творчість мала великий вплив на розвиток литовського образотворчого мистецтва.

Відомі твориРедагувати

  • «Литовські селяни» Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви)
  • «Смерть Віргінії» (Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви)
  • «Скіфські посли у Дарія» (Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви)
  • «Портрет сім'ї Прозор» (1789, Національний музей, Варшава)
  • «Присяга Костюшко» (1797, Національний музей у Познані, Познань)

Примітки

ЛітератураРедагувати

  • Дробов Л. Н. Живопись Белоруссии XIX — начала XX в. : «Навука і тэхніка»,1974.
  • Гісторыя беларускага мастацтва: У 6-ці т. Т. 3: Канец XVIII — пач. XX ст. / Рэдкал.: С. В. Марцэлеў (гал. рэд.) і інш.; рэд. тома Л. М. Дробаў, П. А. Карнач. — Мн.: «Навука і тэхніка», 1989.
  • Pranciškus Smuglevičius ir jo epocha. Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla, 1997. ISBN 1392-0316-10.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франциск Смуглевич