Джеймс Моріс Гевін

(Перенаправлено з Джеймс Моуріс Гейвін)

Джеймс Моріс Гевін (англ. James Maurice "Jumpin' Jim" Gavin, | dʒeɪmz ˈmɒrɪs ˈɡævɪn |; нар. 22 березня 1907 — пом. 23 лютого 1990, Балтимор, штат Меріленд) — американський воєначальник, генерал-лейтенант армії США (1944), один з основних теоретиків та практиків застосування повітрянодесантних військ США, командир 82-ї повітрянодесантної дивізії під час Другої світової війни.

Джеймс Моріс Гевін
англ. James Maurice Gavin
Ім'я при народженні Джеймс Неллі Райан (англ. James Nally Ryan)
Прізвисько Генерал-стрибунець, Худий Джим
(англ. "The Jumping General", "Slim Jim")
Народження 22 березня 1907(1907-03-22)
Бруклін, Нью-Йорк
Смерть 23 лютого 1990(1990-02-23) (82 роки)
США
Балтимор Меріленд
Поховання Цвинтар Вест-Пойнт
Країна США США
Приналежність Армія США
Рід військ піхота, повітрянодесантні війська,
Освіта Командно-штабний коледж армії США і Військова академія США
Роки служби 19241958
Член Американська академія мистецтв і наук
Звання  Генерал-лейтенант
Формування 505-й парашутно-десантний полк, 82-га повітрянодесантна дивізія
Командування Посол США у Франції, командир дивізії, командир полку
Війни / битви Друга світова війна
Інше 'Повітряно-десантна війна 1947
Нагороди
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)
Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер воєнного хреста 1939—1945 з пальмовою гилкою (Франція)
Кавалер воєнного хреста 1939—1945 з пальмовою гилкою (Франція)
CMNS: Джеймс Моріс Гевін у Вікісховищі

Біографія ред.

Джеймс М. Гевін народився в сім'ї емігрантів з Ірландії, в Брукліні, Нью-Йорк, 22 березня 1907. У 1909 році був усиновлений сім'єю Мартіна та Мері Гевін, працівниками вугільної шахти з Маунт-Кармель, Пенсільванія.

Військова служба ред.

1 квітня 1924 року, після втечі з будинку приймальних батьків Джеймс М. Гевін, приховавши свій вік, завербувався в Армію США і потрапив служити до Панами, в берегову артилерію Форт-Шерман, де проходив службу як номер обслуги 155-мм гармати берегової оборони. У 1925 році поступає у Вест-Пойнт, який успішно закінчує в червні 1929 р., отримавши первинне офіцерське військове звання — другий лейтенант. Після закінчення коледжу почав проходження служби в піхотній школі армії США у Форт Беннінг, штат Джорджія, якою керував полковник Джордж С. Маршалл, майбутній начальник штабу Армії США, державний секретар та Міністр оборони США.

У 19361938 рр. Гевін проходить службу на Філіппінах. По поверненню на територію Штатів отримує звання капітана і призначається командиром роти в 7-му піхотному полку у Ванкувер-Барракс, неподалік Вашингтона, звідки незабаром він прямує для подальшого проходження служби на посаду інструктора у Вест-Пойнт, де заслужив славу найкращого вчителя, не тільки серед колективу викладачів і командування коледжу, а й серед студентів. Там Гевін захоплюється ідеєю застосування повітрянодесантних військ. Особливий інтерес викликав в ньому досвід повітрянодесантної операції проведеною німцями при захопленні форту Ебен-Емейль в Бельгії в травні 1940. При першій же згадці про набір добровольців для проходження служби в новому роді військ — повітряно-десантних військах — Гевін негайно подає рапорт про переведення і у квітні 1941 року він включається до складу кандидатів.

Друга світова війна ред.

З липня проходить програму підготовки десантних військ в Школі повітряно-десантних військ у Форт-Беннінге, яку успішно закінчує і з серпня 1941 стає командиром парашутно-десантної роти знов створеного 505-го парашутно-десантного батальйону. У цей період Гевін посилено займається вивченням досвіду застосування повітряних десантів арміями СРСР і Німеччини, і власними дослідженнями, завершивши це розробкою першої настанови щодо тактики дій ПДВ США, яке називалося «Тактика і Техніка застосування ПДВ» (англ. FM 31-30: “Tactics and Technique of Air-Borne troops”).

У серпні 1942 він призначається командиром 505-го парашутно-десантного полку, і незабаром отримує звання полковник. Командуючи полком, Гевін постійно проводив час на польових заняттях, виконуючи стрибки з парашутом, здійснюючи багатокілометрові марші зі своїми підрозділами, проводячи складні тактичні задачі і тренування, які, як правило, сам же і розробляв. І завжди він був серед перших. Він створив головний образ американського офіцера-десантника:

«Першим покидати борт літака, останнім — в черзі на роздачі в їдальні» («the first out of the airplane door and the last in the chow line»).

Цей принцип — бути попереду — залишається основоположним для кожного офіцера-десантника й понині.

У лютому 1943 р. 82-га повітряно-десантна дивізія була призначена для проведення першої бойової повітряно-десантної операції під час вторгнення на острів Сицилія. Гевін зробив своє резюме:

«Це дуже хвилює і відповідально, що 505-й полк буде першим в історії наших збройних сил, кому доручено виконання цього завдання».

Протягом 1943 року Гевін двічі бере участь у бойових операціях в тилу противника: Сицилійської та Салернської повітряно-десантних.

6 червня Гевін десантується у Франції під час проведення операції «Нептун» (повітряно-десантна операція, частина операції «Оверлорд»).

У вересні 1944 в ході проведення операції «Маркет-гарден» Гевін вперше вів рідну 82-гу дивізію в бій як її командир.

Бригадний генерал Джеймс М. Гевін десантувався на чолі своєї дивізії 17 вересня в районі річки Маас. Дивізія мала завдання: захопити максимальну кількість мостів через річку Маас і канал Вааль у районі Неймегена, а також з ходу захопити пануючі Гросбекські висоти. В ході десантування генерал отримав серйозну травму спини (як показало медичне обстеження через 5 років, він пошкодив під час стрибка 2 хребетних диска), але продовжував виконання бойового завдання до самого кінця операції. Після проведення операції, дивізія залишалася в цьому районі ведення бойових дій до 13 листопада.

Після війни ред.

Після закінчення Другої світової війни генерал-майор Гевін був призначений керівником центру досліджень і розвитку Армії. На цієї посаді він продовжив дослідження нових форм і способів застосування повітряно-десантних військ особливо у світлі появи на полі бою вертольотів; досліджував можливості десантування в тил супротивника броньованих машин. Його роботи лягли в основу застосування військ в ході війни у В'єтнамі.

У 1958 році у званні генерал-лейтенанта Гевін пішов у відставку.

У період з 1961 по 1962 служить послом США у Франції на прохання президента США Кеннеді.

 
Командир 82-ї ПДД генерал-майор Джеймс Гевін із генерал-майором Метью Ріджвеєм під час оборонних боїв у ході Арденнської операції. 19 грудня 1944 р.

Твори Джеймса М. Гевіна ред.

  • Повітряно-десантна війна (англ. Airborne warfare) (1947)
  • Війна і мир в космічну еру (англ. War and Peace in the Space Age) (1958)
  • Криза сьогодні (англ. Crisis Now) (1968)
  • На Берлін: Битви командира-десантника 1943—1945 (англ. On to Berlin, Battles of an Airborne Commander) (1976)
  • Франція та Громадянська війна (англ. France and Civil War)

Див. також ред.

Посилання ред.

Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал-майор
Метью Ріджвей
 
командир
82-ї повітрянодесантної дивізії

28 серпня 1944 — 26 березня 1946
Наступник:
генерал-майор
Кловіс Байєрс