Джордж Маршалл

американський політичний та військовий діяч, начальник штабу Армії США (1939—1945), державний секретар (1947—1949) і міністр оборони США (1950—1951), л

Джордж Ке́тлет Ма́ршалл-моло́дший (англ. George Catlett Marshall, Jr.; 31 грудня 1880, Юніонтаун, Пенсільванія — 16 жовтня 1959, Вашингтон) — американський політичний та військовий діяч, генерал армії (16 грудня 1944), начальник штабу Армії США (1939—1945), державний секретар (1947—1949) і міністр оборони США (1950—1951), ініціатор плану Маршалла, лауреат Нобелівської премії миру 1953.

Джордж Маршалл
George Catlett Marshall, Jr.
US-O11 insignia.svg Генерал армії
George Catlett Marshall, general of the US army.jpg
Загальна інформація
Народження 31 грудня 1880(1880-12-31)
США США, Юніонтаун, Пенсільванія
Смерть 16 жовтня 1959(1959-10-16) (78 років)
США США, Вашингтон
Поховання
Alma Mater Військовий інститут Вірджиніїd і Командно-штабний коледж армії США
Військова служба
Роки служби 19021945
Приналежність США США
Війни / битви Філіппіно-американська війна
Перша світова війна

Друга світова війна
Корейська війна
Командування
Начальник штабу Армії США,
Державний секретар США,
міністр оборони США.
Нагороди та відзнаки
CMNS: Джордж Маршалл у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї Джорджа Кетлетта Маршалла, успішного торговця вугіллям, і Лаури Бредфорд в місті Юніонтаун (штат Пенсільванія). Один з представників родини — Джон Маршалл — був третім головою Верховного суду Штатів. Джордж був другим сином і третім дитям в сім'ї. Джордж був стриманим, серйозним хлопчиком. Незважаючи на опір батьків, він обрав кар'єру військового та у 1897 поступив до Віргінського військового інституту і у 1901 успішно його закінчив.

Служба в арміїРедагувати

У званні другого лейтенанта Маршалл отримав призначення в піхоту. Служив інструктором в міліційних формуваннях Массачусетсу, був офіцером 4-го піхотного полку в Арканзасі й Техасі.

Потім, відслуживши 18 місяців на Філіппінах, Маршалл повернувся до США і потрапив у Форт-Рено (штат Оклахома). Рік він провів у піхотно-кавалерійській школі у Форт Лівенворті (штат Канзас), закінчивши її з відзнакою у 1907, рік потому Маршалл закінчив армійський штабний коледж. Після другого терміну на Філіппінах з 1913 по 1916, де Маршалл проходив службу в 13-му піхотному полку, він повернувся до США і був призначений у Сан-Франциско ад'ютантом генерала Дж. Белла, а потім у Форт-Дуглас (штат Юта). В ті роки один з командирів відзивався про нього так:

«На мій погляд, в армії не знайдеться і п'яти чоловік, здатних краще, ніж він, командувати дивізією».

Перша світова війнаРедагувати

З моменту вступу Сполучених Штатів до Першої світової війни у 1917, Маршалл відбув з першим конвоєм американських військ до Франції.

У лавах 1-ї піхотної дивізії в Першій світовій війні, Маршалл брав участь в битвах поблизу Люневіля, в Пікардії і Кантіньї (1917). Через рік Маршалл переходить у генеральний штаб, де він у чині полковника очолив оперативний відділ армії та особисто розробляв операції 1-ї армії.

Брав участь в плануванні Сен-Мієльської операції (1918); його рішення про перекидання військ на ділянку фронту р. Маас — Аргонни було високо оцінене генералом Дж. Першингом, ад'ютантом якого він став в 1919. Чаклун — як називали його товариші по службі — був нагороджений американською медаллю «За видатні заслуги» і французького Військового хреста з пальмовими гілками.

Післявоєнний часРедагувати

Після завершення війни, відповідно до законів мирного часу Маршалл був знижений до військового звання капітана, і він продовжував з успіхом нести службу.

З 1919 по 1924 Маршалл перебував ад'ютантом при генералові Першингу, у 1924—1927 — заступник командира 15-го піхотного полку в Тяньцзіні (Китай), де він навчився розмовляти і писати китайською мовою. Ці навички згодилися йому пізніше. Після повернення до США він навчався у Коледжі армії США, потім був призначений заступником коменданта армійської піхотної школи у Форт Беннінгі (штат Джорджія), де провів майже п'ять років. На викладацькій роботі Маршалл завоював репутацію прибічника передової тактики піхоти і підвищення ефективності бою. Товариші по службі поважали його за чесність, доброту і професіоналізм.

З 1932 командував 8-м полком, з 1933 Маршалл старший інструктор Національної гвардії Іллінойса, з 1936 командир 5-ї бригади у Ванкувері, Вашингтон. У жовтні 1936 Маршалл отримує військове звання бригадний генерал. У 1937 він зустрічав на американській землі екіпаж Чкалова, що зробив перший безпосадочний переліт з Москви в США і приймав радянський екіпаж у себе вдома.

У 1938 Маршалл перебрався до Вашингтона (округ Колумбія), де став начальником управління військового планування штабу армії США. Рік потому його призначили виконувати обов'язки начальника штабу в чині генерала. 1 вересня 1939, з початком Другої світової війни в Європі, Маршалл став начальником штабу армії.

Переконаний, що армія, що була в США, гідна лише «третьорозрядної держави», Маршалл взявся за оновлення озброєння і зміцнення військ. Слабкість бойової підготовки постійно викликала у нього тривогу, і в 1940 він переконав конгрес ухвалити закон про вибіркову службу і розглянути питання про національну гвардію. Під час інспекторських поїздок Маршалл переконався в тому, що офіцерському складу необхідно розвивати в собі витримку, уявлення і здібності лідера. У Вашингтоні Маршалл реорганізував військове міністерство для підвищення контролю і ефективності командування. Як і державний секретар Корделл Халл, Маршалл постійно застерігав армійським командирам на Тихому океані про можливий напад з боку Японії.

ЛітератураРедагувати

  • В. І. Головченко. Маршалл Джордж Кетлетт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Ю. Константинов. Маршалла місія 1945-47 // Українська дипломатична енциклопедія
  • М. Рижков. Маршалл Джордж Кетлетт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.428 ISBN 978-966-611-818-2
  • Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники СССР. М., 2004

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Йосип Сталін
СРСР
Людина року
журналу «Тайм»

 
1943
Наступник:
Дуайт Ейзенхауер
США
Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Едвард Флінн
США
Людина тижня
журналу «Тайм»

 
19 жовтня 1942
Наступник:
Джон Стендіш Ґорт
Велика Британія
Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал
Малин Крейг
 
15-й
Начальник штабу Армії США

1 вересня 1939 — 18 листопада 1945
Наступник:
генерал армії
Дуайт Ейзенхауер