Дейноніх

рід хижих ящеротазових динозаврів
(Перенаправлено з Дейноних)
Дейноніх
Час існування: рання крейда
115–108 млн р. т.
Скелет Deinonychus antirrhopus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Дромеозавриди (Dromaeosauridae)
Підродина: Велоцирапторини (Velociraptorinae)
Рід: Дейноних (Deinonychus)
Вид: D. antirrhopus
Deinonychus antirrhopus
Ostrom, 1969
Посилання
Вікісховище: Category:Deinonychus
Віківиди: Deinonychus
EOL: 4433581
Fossilworks: 38562

Дейноніх (Deinonychus antirrhopus) — вид ящеротазових динозаврів родини Дромеозавриди (Dromaeosauridae). Існував дейноних у крейдяному періоді, 115—108 млн років тому. Був поширений на території сучасного США, зокрема у штатах Монтана, Вайомінг, Оклахома.

Історія досліджень ред.

 
Реконструкція скелета дейноніха, Прага, Чехія

Викопні рештки дейноніха вперше були знайдені у ході експедиції під керівництвом американського палеонтолога Барнума Брауна у 1931 році біля міста Біллінгс на півдні штату Монтана. Ці породи віднесені до формації Кловерлі. Зразок дейнониха так і не був тоді описаний Брауном. Неофіційна назва тоді звучала як Daptosaurus agilis. Через 30 років експедиція Єльського університету, яку очолив палеонтолог Джон Олстром, знайшла нові скам'янілості поблизу міста Бріджер у Монтані. Наукова назва виду дана Олстромом у 1969 році.

Ще однією важливою подією було описання яйця, яке найімовірніше належало дейноніху. Воно було знайдено поруч із черевними ребрами. Це яйце є першим ідентифікованим яйцем дромеозаврових.

Опис ред.

 
Порівняння розмірів дейноніха з розміром людини
 
Можливий вигляд дейноніха з пір'ям

Тіло завдовжки 3 м, зріст — близько одного метра, вага згідно з розрахунками — до 80 кг. Це був досить активний хижак. Тварина чудово балансувала на двох ногах завдяки довгому та міцному хвосту.

Кінцівки ред.

 
Порівняння кігтів дейнониха та велоцираптора

На задніх лапах динозавра було по два пальці, а третій являв собою величезний кіготь, що втягується. Саме цей кіготь був головною зброєю під час полювання. Вважають, що дейноних, стоячи на одній лапі, роздирав здобич кігтем іншої лапи. Великий кіготь втягувався і палець підіймався, щоб не заважати динозавру під час ходіння. Джон Остром припустив, що це є ознакою статі чи віку[1].

Передні кінцівки теж були досить великими. На кожній з них розміщувались три довгих, оснащених кігтями, пальці, що використовувались для утримування жертви.

Шкірний покрив ред.

Наразі немає знахідок, що підтверджують наявність або відсутність оперення у дейноніха. Однак існують докази, що родина Дромеозавриди (включно з Дейноніхом), були пернатими. Скам'янілості представників роду Мікрораптор, геологічно старшого та палеонтологічно примітивнішого роду дромеозавридів, були знайдені з чіткими відбитками пір'я, для роду Велоцираптор, геологічного молодшого, але ближчого до дейноніха, описано точки кріплення контурного пір'я на ліктевій кістці.

Інші характеристики ред.

Як і більшість дромеозаврових, дейноніх був гнучким, маневровим. Йому була притаманна достатньо висока швидкість. Голова у дейноніха витягнута і плавно звужується до кінця. Щелепи оснащені рядом гострих зубів. Шия мала S-подібну форму.

Спосіб життя ред.

По ряду ознак можна зробити висновок, що дейноніх населяв лісові масиви з численними річками, озерцями та болотами. Скам'янілості дейноніха були знайдені поблизу великого рослиноїдного тенонтозавра, що міг апріорі бути його здобиччю. Могли кігтисті хижаки полювати й на дрібніших тварин, наприклад ящірок, земноводних, ссавців. Оскільки у горизонтах, де знайдені дейноніхи, немає інших хижаків середнього розміру, можна зробити висновок, що він займав відповідну екологічну нішу без конкуренції.

Соціальна поведінка ред.

При розкопках у 1963 році у штаті Монтана (США) вчені знайшли рештки чотирьох динозаврів: трьох дейноніхів та одного тенонтозавра. Мабуть, три хижаки напали на рослиноїдного динозавра. Під час цього полювання сталось якесь стихійне лихо, що убило всіх динозаврів та поховало їх на довгі віки. Ця знахідка стала доказом зграйного способу життя дейноніха і складної соціальної поведінки динозаврів.

Примітки ред.

  1. Дейноних Deinonychus — Динопедия. www.dinopedia.ru. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.

Посилання ред.