Відкрити головне меню

Де́йманівкасело в Україні, в Срібнянському районі Чернігівської області. Розташ. на прав, березі р. Лисогору, за 4 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Прилуки. Населення становить 219 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гурбинська сільська рада.

село Дейманівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Срібнянський район
Рада/громада Гурбинська сільська рада
Код КОАТУУ 7425183002
Основні дані
Засноване 1550
Населення 219
Площа 18,31 км²
Густота населення 11,96 осіб/км²
Поштовий індекс 17331
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°38′43″ пн. ш. 32°51′59″ сх. д. / 50.64528° пн. ш. 32.86639° сх. д. / 50.64528; 32.86639Координати: 50°38′43″ пн. ш. 32°51′59″ сх. д. / 50.64528° пн. ш. 32.86639° сх. д. / 50.64528; 32.86639
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Водойми Лисогір
Місцева влада
Адреса ради 17331, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Гурбинці, вул. Незалежності,15 , тел. 2-66-31
Карта
Дейманівка. Карта розташування: Україна
Дейманівка
Дейманівка
Дейманівка. Карта розташування: Чернігівська область
Дейманівка
Дейманівка
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Поблизу Д. виявлено поселення епохи бронзи (2 тис. до н.е.).

Вперше згадується 1665. Входила до Срібнянської, з 1761 - до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923–1930).

ГетьманщинаРедагувати

1666 - 21 госп.селян, з них 13 госп. «першой статі; орали на 4-х волах», 8 госп, «меншой статі; орали на 2-х волах»; «да під тим же селом млин Федора Мельника та Кості Савина на р. Лисогорі «о дву колесах»»; козаки не показані. У Д. заснований «Дейманівський скиток», який хоча й належав Густинському монастиреві, але мав свого особливого «намісника».

Універсалом 1665 гетьман І. Брюховецький віддав Густинському монастиреві «військові мірочки» з водяного млина на р. Лисогорі з двома борошняними колами і третім ступним мірошників Хвеська і Костя. Гетьман Д. Многогрішний 1670 віддав монастиреві все село і 1671 своїм універсалом наказав мешканцям села «монастирські греблі, як прийде час, гатити».

1737 - 50 госп. селян, 18 госп. козаків (4 виборних, 14 підпомічників). Діяла дерев. Ризоположенська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666).

1780 - 55 дворів (70 хат) селян, 23 двори (32 хати) козаків.

Імперський періодРедагувати

1797 наліч. 306 душ чол. статі податкового населення. 1859 - 113 дворів, 725 ж.; щорічно збирався ярмарок.

1861-66 козаки та казенні селяни Д. були підпорядковані Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізаці ї волостей Д. 1867 увійшла до нової Срібнянської волості 2-го стану.

1886 - 109 дворів казенних селян, 73 двори козаків і 4 двори міщан та ін. , 199 хат, 1033 ж. ; діяли мурована (з дерев, верхом) ц-ва, початкове однокласне училище (засн. 1865, у віданні земства з 1872), 2 шинки, водяний млин, 16 вітряків, 3 олійниці, при Дейманівському скитку» відбувалися 2 великі ярмарки (на 10-ту п'ятницю після Паски та Симонівський 1 вересня).

1910 - 218 госп., з них козаків - 92, селян - 120, євреїв- 3, привілейованих - 3, наліч. 1279 ж., у т.ч. 10 теслярів, 7 кравців, 3 шевці, 40 колісників, 1 столяр, 2 ковалі, 26 ткачів, 21 поденник, 6 займалися інтелігентними та 175 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросл е нас. займалося землеробством. 1167 дес. придатної землі. Земське однокласне училище містилося в будинку, побудованому 1897; в ньому навчалося 50 хлопч. та 40 дівчат (1912), діяла мурована Ризоположенська ц-ва (закрит а за часів рад. влади).

Радянський періодРедагувати

У 1923-30 рр. Д. - центр сільради. 1925 - 307 дворів, 1522 ж.; 1930 - 274 двори, 1413 ж., 1996 - 129 дворів, 263 ж.[1]

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дейманівка// Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – С. 143-144

ПосиланняРедагувати