Відкрити головне меню

Срібнянська (Срібненська, Сріблянська) сотня(16491782 роки) Утворена у жовтні 1649 року згідно зі Зборівською угодою у складі Прилуцького полку (99 козаків за «Реєстром»). Постійно перебувала у складі Прилуцького полку, разом з яким і ліквідована у 1782 році. Територія сотні увійшла до Чернігівського намісництва.

Срібнянська сотня
Sribne-1735.jpg
Міська печатка Срібного, якою користувалися в діловодстві і срібнянські сотники
Основні дані
Полк: Pryluky polk.svgПрилуцький
Утворена: 1649
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Срібне
Кількість містечок: 1 (1780)
Кількість слобід: 1 (1780)
Кількість сіл: 8 (1780)
Кількість хуторів: 58 (1780)
Мапа сотні
Мапа сотні
Сотенна влада
Сотники

Зміст

ГеографіяРедагувати

Сотенний центр: містечко Срібне, сьогодні — селище Срібне, райцентр Чернігівської області.

Займала береги середнього Лисогору та його притоків: Галки, Березовиці, Тростянця. На території сотні потікала притока Удаю Утка.

СтатистикаРедагувати

1649 року сотня складалася з 99 козаків.

За даними ревізії 1713 року в сотні налічувалося 1512 господарства селян, які мали 55 волів, 660 коней.

1729 року в сотенному містечку і 13 селах налічувалося 530 господарств козаків, 1800 господарств селян і підсусідків.

1737 року у містечку, 13 селах, 1 слобідці та 2 хуторах налічувалося 601 господарство козаків (186 виборнихі 415 підпомічників), 23 козачих підсусідків, 1463 господарств селян і 9 підсусідків.

Під час ревізії 1764 року, після виділення 1761 року 5 сіл до Друговарсинської сотні, в сотні налічувалося 5754 душ чоловічої статі (1073 виборних козаків, 1062 козаків підпомічників та 3619 дворян, різночинців і посполитих.

1780 року, напередодні ліквідації полкового устрою, сотня налчічувала в містечку, 8 селах, 1 слобідці та 58 хуторах 84 родини привілейованих станів (22 дворян, 26 різночинців, 20 духовенства і 16 церковників), 452 двори (846 хат і 1 бездвірна хата) козаків, 1001 двір (1387 хати і 6 бездвірних хат) селян, 142 двори (233 хати і 63 бездвірні хати) козачих і посполитих підсусідків.[1]

ІсторіяРедагувати

Довелося срібнянській сотні схрестити свою зброю з московитами під час війни 1659 року. Літопис так описує ті події: Виговський

« ...заслал ординанц свой до Прилукского полковника Дорошенка, абы с полком своим станул в городи Сребном». Але князь Пожарський з царськими військами «без великого труда город Сребное достал, жителей тамошних единых вырубал, а других в полон забрал со всеми их набытками; а козаков полку Прилукского, там бывших, погромил и распудил, так же и сам полковник их Дорошенко, як заец по блотах тамошних гонений, за ледво бегством спасался от беды своея тогдашнея. »

Населені пунктиРедагувати

СотникиРедагувати

ОтаманиРедагувати

  • Міхно Михайло (?-1666.04.-?),
  • Трохименко Василь (?-1676.02.-?),
  • Іванович Михайло (?-1682.05.-1694-?),
  • Яременко Грицько (?-1709.09.-1710.01.- ?),
  • Фесак Павло Федорович (?-1725-1730.09.-?),
  • Фесак Ярема Федорович (?-1731-1740),
  • Василенко Іван (1734, нак.),
  • Масло Осип (1740—1755.10.),
  • Данчич Трохим (1755.10.-?),
  • Масло Трохим (?-1759.03.-1767-?),
  • Безчинній Іван (1767—1774-?),
  • Парфенов-Дмитрюк Федір (1779-?),
  • Мостовий Роман Трохимович (?-1781-?).

ПисаріРедагувати

  • Федорович Лесько (?-1666.05.-?),
  • Климович Клим (?-1670.10.-?),
  • Білобоцький Яків (?-1712.07.-?),
  • Остапович Стефан (1725—1734),
  • Білобоцький Іван (1734-?),
  • Язловицький Дем'ян (?-1738.07.-1742),
  • Яковенко Мартин (?-ран.1763),
  • Гаврильченко Гаврило (1773—1779),
  • Парфенов-Дмитрюк Яків (1779-?),
  • Кузьменко Осип (?-1781-?).

ОсавулиРедагувати

  • Мозира Процик (?-1725-?),
  • Лисенко Омелько (?-1731-?),
  • Сезько Антон (?-1734-?),
  • Савченко Іван (1740, за осавула),
  • Юрченко Леонтій (?-1746-?),
  • Масло Трохим (?-1754.10.-?),
  • Мостовий Трохим (1761—1775),
  • Парфенов-Дмитрюк Федір (1775—1779),
  • Гаврильченко Гаврило (1779—1782).

ХорунжіРедагувати

  • Тимченко Остап (?-1731-1734-?),
  • Павленко Кіндрат (?-1740),
  • Кондратенко Андрій (1740—1748),
  • Юрченко Петро (1748—1759.03.-?),
  • Парфенов-Дмитрюк Федір (1768—1775),
  • Парфенов-Дмитрюк Яків (1775.4.11.-1779),
  • Тимошенко Григорій (1779—1782).[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Срібнянська сотня // Щкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г.Ф. Гайдая. - Ніжин: ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф, 2007. - С. 449-450.
  2. Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С. 135.
  3. Святитель Иоасаф Горленко, епископ Белгородский и Обоянский. - С. 9.
  4. Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С. 135.