Відкрити головне меню

Ни́конівкасело в Україні, в Срібнянському районі Чернігівської області.

село Никонівка
Sribne-02 копия.jpg
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Срібнянський район
Рада/громада Срібнянська селищна рада
Код КОАТУУ 7425155102
Основні дані
Засноване 1600
Населення 134
Площа 1,56 км²
Густота населення 85,9 осіб/км²
Поштовий індекс 17302
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°43′27″ пн. ш. 32°55′07″ сх. д. / 50.72417° пн. ш. 32.91861° сх. д. / 50.72417; 32.91861Координати: 50°43′27″ пн. ш. 32°55′07″ сх. д. / 50.72417° пн. ш. 32.91861° сх. д. / 50.72417; 32.91861
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Водойми р. Лисогір; Гуленський та Новий ставки
Місцева влада
Адреса ради 17300, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, смт. Срібне вул. Леніна, 43/а , тел. 2-13-01
Карта
Никонівка. Карта розташування: Україна
Никонівка
Никонівка
Никонівка. Карта розташування: Чернігівська область
Никонівка
Никонівка
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване на правому, березі р. Лисогір, за 7 км від райцентру і за 20 км від залізничної станції Талалаївка. Населення - 134 особи. Орган місцевого самоврядування — Срібнянська селищна рада.

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується 1666. Входила до Срібнянської, з 1761 - до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Роменського пов. (1782—1796), до Прилуцького пов. (1797-1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923–1930).

1666 - 24 госп. селян, з них госп. 9-ти дворів «орали на 6-ти волах», госп. 15-ти дворів «орали на 2-х волах»; козаки не показані. Никонівка була вільним військовим селом, «до ратуші Срібнянської прислушаюче».

1737 наліч. 31 госп. селян, 37 госп. козаків (11 виборних , 26 підпомічників). Хоча Никонівка вважалася вільною, селяни її поступово потрапили під владу різних власників. За даними ревізії 1764 за срібнянський сотником М. Троциною значилося 8 дворів селян.

1780 14 дворів (17 хат) селян належали камергеру Будлянському, підсудку Ос. Маслу, кол. хмелівському сотнику М. Шкляревичу; «коронними», тобто на той час ще вільними, залишалися лише 3 двори (4 хати). 1780, крім селян, у Никонівці було 59 дворів (109 хат) козаків.

1782 Будлянський продав свій маєток з селянами сотнику Якову Бойкову.

1797 в селі наліч. 365 душ чол. статі податкового населення.

1859 - 184 двори, 1080 ж. Діяла дерев. Покровська ц-ва, збудована 1723; вонамала три бані в ряд, зі Сх. на Зх. 1794 ц-ва відремонтована, 1866 - перебудована, залишена одна центральна баня.

У 1861-66 pp. у Никонівці містилося Волосне правління відомства Палати державного майна, якому підпорядковано 4593 душі чол. статі державних і казенних селяни та козаків. Після реорганізації волостей Н. увійшла до Срібнянської вол. 2-го стану.

1886 - 7 дворів селян-власників, 135 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 192 хати, 984 ж. ; діяли: ц-ва, церковнопарафіяльна школа, шинок, кузня, 18 вітряків, 5 олійниць.

1910 - 235 госп., з них козаків 185, селян - 41 , ін. непривілейованих - 5, привілейованих - 4, наліч. 1347 ж. , у т.ч. 10 теслярів, 14 кравців, 5 шевців, 2 столяри, 1 коваль, 1 слюсар, 148 ткачів, 2 візники, 98 поденників, 15 займалися інтелігентними та 124 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 1504 дес. придатної землі.

У 1923-30 pp. Никонівка центр сільради. 1925 - 280 дворів, 1384 ж.; 1930 - 291 двір, 1330 ж., 1996 - 129 дворів, 288 ж.[1]

Село постраждало внаслідок Геноциду українського народу 1932-1933, проведеного урядом СРСР.

Уродженці селаРедагувати

У селі народився український літературний класик Михайло Івченко.

 
Виставка у Никонівській сільській бібліотеці.

ПриміткиРедагувати

  1. Никонівка// Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – С. 305

ПосиланняРедагувати