Чернігівське намісництво

Черні́гівське намі́сництво (рос. Черниговское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 17811796 роках. Адміністративний центр — Чернігів. Створене 1781 року на основі Чернігівського полку Гетьманщини. Складалося з 11 повітів. 12 грудня 1796 року перетворене на Малоросійську губернію.

Чернігівське намісництво
Герб
Дата створення / заснування 16 (27) вересня 1781
Країна  Російська імперія
Столиця Чернігів
Адміністративна одиниця Російська імперія
Замінений на Малоросійська губернія
На заміну Чернігівський полк
Час/дата припинення існування 12 (23) грудня 1796
Детальна карта
CMNS: Чернігівське намісництво у Вікісховищі

Історія ред.

 
Мундир чиновника Чернігівського намісництва, 1794

Офіційне відкриття намісництва відбулося в січні 1782 року в Чернігові, який став його адміністративним центром; там розміщувалося намісницьке правління на чолі з намісником (губернатором). До Чернігівського намісництва ввійшли території Чернігівського полку, Гадяцького полку, Київського полку, Лубенського полку, Ніжинського полку, Прилуцького полку, Стародубського полку. Було поділене на 11 повітів (з населенням 20—30 тис. осіб у кожному):

За даними ревізії 1782, у намісництві було 2143 населені пункти (11 міст, 26 містечок, 659 сіл, 40 слобід, 1393 хутори, 2 паперові заводи, 8 гут і 4523 рудні). Чисельність населення (крім дворян) становила 7 465 560 осіб. Указом російського імператора Павла I від 23 (12) грудня 1796 Чернігівське намісництво було ліквідоване, а його територія увійшла до складу новоствореної Малоросійської губернії.

Губернатори ред.

Джерела ред.

Посилання ред.