Дарданельська операція (1807)

Дата:	12 січня — 4 березня 1807 року
Місце:	Дарданелли; Мармурове море
Результат:	перемога османів

Війни третьої коаліції
	Дарданельська операція
	Британська ескадра у Дарданеллах; Британська ескадра у Дарданеллах
Дата:	12 січня — 4 березня 1807 року
Місце:	Дарданелли; Мармурове море
Результат:	перемога османів
Сторони
Османська імперія;	Британська імперія;
Командувачі
Султан Селім ІІІ	Віце-адмірал Дакворт
Військові сили
1 лінкор • 4 фрегати • 4 корвети • 2 бриги • 2 канонерські човни • берегові батареї; не брали участі 14 лінкорів • 9 фрегатів	8 лінкорів • 2 фрегати • 2 бомбардирські кораблі • 1 транспорт
Втрати
1 лінкор, 12 малих кораблів спалено; людські втрати невідомі	138 вбитих, 235 поранених, 5 полонених

Дарданельська операція — відбулась в ході британо-османської війни 1807–1809 років, що у свою чергу була частиною Наполеонівських війн. У час війн третьої коаліції літом 1806 Османська імперія перейшла на сторону Наполеона І і закрила прохід через протоки Босфор, Дарданелли для кораблів країн коаліції, крім Французької імперії. Олександр I боявся просування військ Наполеона І через Східну Пруссію, Варшавське герцогство, зосередивши там війська. Війна з Османською імперією вимагала ослабити це угрупування і він попросив допомоги у короля Георга III.

Історія ред.

План британської операції полягав у проході кораблів британської середземноморськї ескадри через Дарданелли до Константинополя і змушення султана Селіма III оголосити війну Франції, здати флот, укріплення у Дарданеллах Королівському флоту, Дунайських князівств Російській імперії. Під командуванням віце-адмірала Катберта Коллінгвуда * перебували лінкори 80-гарматний HMS Canopus*, 74-гарматний HMS Thunderer (1783)*, 64-гарматний HMS Standard (1782)*, 56-гарматний HMS Glatton (1795)*, бомбардирські кораблі HMS Meteor (1803)*, HMS Lucifer.

Подальше зосередження сил відбулось біля острова Бозджаада у листопаді — грудні. Сюди прибув замісник командуючого ескадри віце-адмірал Джон Томас Дакворт* з 100-гарматним HMS Royal George*, 98-гарматним HMS Windsor Castle, 74-гарматні HMS Repulse*, HMS Ajax*, HMS Pompée. 29 січня 1807 британський посол з громадянами Британії покинув Константинополь на фрегаті 40-гарматний HMS Endymion.

На 10 лютого кораблі зосередились біля входу в протоку Дарданелли. Очікуючи сприятливого вітру і наказу просуватись далі, 14 лютого від залишеної свічки згорів HMS Ajax. З 633 його моряків загинуло 380. За цей час османи під керівництвом французьких інженерів займались посиленням фортифікацій у протоці. Лише 18 лютого кораблі розпочали операцію і вступили в бій біля Абідос* у найвужчій частині протоки. Біля редуту на березі на якорній стоянці перебувала частина османського флоту з 64-гарматного лінкору, 4 фрегатів (32-40 гармат), 4 корвети, 2 бриги, 2 канонерські човни. Їх атакував авангард флоту під командуванням контр-адмірала Сіднея Сміта* з лінкорів HMS Standard, HMS Thunderer, фрегатів HMS Pompee, HMS Endymion. О 10:00 з близької відстані вони розпочали обстріл, через що османські кораблі стали викидатись на мілину. Десант пошкодив гармати берегової батареї. Серед них була гармата-аналог «Базиліки», що попереднього разу використовувалась 1453, вагою 18.6 т. Слабкий опір османів частково пояснювався святковим місяцем Рамаданом.

Спалення османських кораблів

Після битви всі кораблі перейшли до 21 лютого у Мармурове море, де стали на якір, а фрегат HMS Endymion* вирушив до Константинополя для перемовин, що з тривалими перервами тривали до кінця лютого. За цей час османи з французами відновили берегові фортифкації, а Константинополь захищали кораблі османського флоту, які не виходили в море для бою з британськими кораблями. Через потужні берегові батареї ті не наважувались їх атакувати у протоці Босфор. Зрештою британські кораблі вирушили у зворотній шлях. 2 березня при виході з Мармурового моря їх обстріляли берегові батареї, зокрема в один з ним попало мармурове ядро діаметром 1,8 м. На HMS Standard стався вибух, на HMS Meteor розірвало 250-мм мортиру. О полудні того ж дня ескадра підійшла до острова Бозджаада, втративши в операції 138 моряків вбитими і 235 пораненими. Там вони зустрілись з ескадрою Сенявіна і відмовились повторно атакувати Дарданелли.

Джерела ред.

Naval history of Great Britain by William James 1807 British and Turkish Fleets (англ.)
Zygmunt Ryniewicz: Leksykon bitew świata, Wyd. Almapress, Warszawa 2004. (пол.)
The Victory of Seapower. Winning the Napoleonic War 1806−1814. Robert Gardiner, ed. Chatham Publishing, 1998. стор.144−147 ISBN 1-86176-038-8 (англ.)

Примітки ред.

* — матеріали на англійській мові