Селім III

Селім III (24 грудня 1761, Стамбул — 28 липня 1808) — 28-й османський султан (1789—1807).

Селім III
осман. سليم ثالث‎ осман. Selîm-i sâlis‎
Народився	24 грудня 1761(1761-12-24)[…] Стамбул, Османська імперія
Помер	29 липня 1808(1808-07-29) (46 років) Константинополь ·різана рана
Поховання	Mustafa III Mausoleumd
Країна	Османська імперія  Туреччина
Діяльність	султан
Знання мов	османська
Посада	султан Османської імперії
Конфесія	сунізм
Рід	Османи
Батько	Мустафа III
Мати	Міхрішах Султан
Брати, сестри	Хатідже Султан і Еміне Султанаd
У шлюбі з	Safizar Kadınd, unnamed senior consort of Selim IIId, Zibifer Kadınd, Tabısafa Kadınd, Refet Kadınd, Nuruşems Kadınd і Hüsnümah Kadınd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у Стамбулі. Одержав добру освіту. Ще до вступу на престол цікавився військовою справою та наукою в європейських країнах. Намагався вивчити причини кризових явищ у внутрішньому розвитку Османської імперії і дійшов висновку про необхідність проведення реформ, які б порятували країну від кризи. За його дорученням невелика група представників знаті підготувала і частково реалізувала програму перетворень («нізам-і джедіт»).

У 1793 видав указ про створення нової армії, що формувалась за європейським зразком. Багато зробив для розвитку військового флоту, артилерії. Запросив велику кількість європейських інженерів, майстрів та інструкторів. У 1792-93 розширив морське інженерне та відкрив сухопутне інженерне училище у Стамбулі.

В 1795 у м. Ускюдар за розпорядженням султана збудовано велику друкарню, де видавались праці європейських авторів з математики, військової справи та інших галузей знань.

За правління Селіма III Османська імперія вела війну з Росією у 1787-91 та одночасно був змушений вести війну проти Австрії, яка була союзником Росії. За умовами Ясського мирного договору 1791 Османська імперія визнала приєднання Криму та південноукраїнських земель між Південним Бугом і Дністром до Російської імперії. За Селіма III у османських володіннях існувала Задунайська Січ.

В 1798-1801 роках за підримки Великої Британії Османська Імперія відбила вторгнення Наполеона в Єгипет та Сирію. В кінці 1806 року приєднався до континентальної блокади проти Великої Британії уже на боці Наполеона і оголосив нову війну Росії.

Реформи Селіма III не дали значних результатів (на 1804 чисельність нової армії не перевершувала 12 тис. чоловік), але викликали опір і відкриту протидію феодально-клерикальної реакції на чолі з улемами (мусульманські теологи). Знаряддям та опорою опозиції став яничарський корпус. 25 травня 1807 розпочалося повстання ямаків — солдатів допоміжних військ, і 29 травня 1807 Селім III зрікся престолу. У червні або в липні 1808 його вбили.

Джерела та література

• Галенко О.І. Селім III // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 509. — ISBN 978-966-00-1290-5.