Відкрити головне меню

Сергій Олексійович Гіляров
Гіляров Сергій Олексійович.jpg
Народився 1887(1887)
Москва
Помер 8 лютого 1946(1946-02-08)
Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність художник, архітектор, мистецтвознавець, історик, музеєзнавець, викладач університету
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів мистецтвознавство, музеєзнавство
Заклад Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Посада член правління Спілки художників УРСР
Вчене звання Професор
Науковий керівник Павлуцький Григорій Григорович
Відомий завдяки: дослідження, систематизація та облік збірок, повернення до Києва колекції В. Щавинського та окремих творів, що належали Ханенкам
Батько Гіляров Олексій Микитович
Діти Гіляров Меркурій Сергійович

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Сергій Олексійович Гіляров (рос. Сергей Алексеевич Гиляров) (* 1887, Москва — 8 лютого 1946, Київ) — український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Професор. Член Спілки архітекторів УРСР (1935). Син О. М. Гілярова — професора кафедри історії філософії Київського університету, академіка АН УРСР; батько М. С. Гілярова — радянського зоолога, ентомолога, академіка АН СРСР.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в м. Москва. 1887 сім'я переїхала до Києва. 1905 після закінчення 1-ї Київської гімназії вступив до Київського університету, спочатку на природничий, а 1906 перейшов на історико-філолософський факультет.

Викладав у київських гімназіях історію, теорію педагогіки, логіку, психологію. 1915 зарахований асистентом на кафедру історії мистецтв Київського університету, де 1917 заснував і очолив «Товариство дослідників мистецтв». 1918 — 1919 працював у Мінністерстві освіти діловодом відділу пластичних мистецтв. Від 1919 — співробітник Музею мистецтв ВУАН (нині Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків), згодом — учений секретар, з 1926 — заступник директора музею, а потім — охоронець. Багато зусиль доклав для дослідження, систематизації та обліку збірок, повернення до Києва колекції В. Щавинського та окремих творів, що належали Ханенкам. Був ініціатором створення при музеї аспірантури. Від 1938 — член правління Спілки художників УРСР.

 
Гіляров Сергій Олексійович у селі Дзвінкове на Київщині, за кермом циклонета його батько професор філософії Гіляров Олексій Микитович (Липень 1914)

З початком війни Гіляров відмовився евакуюватися з Києва і залишився на окупованій німцями території. Хранитель мав залишатися біля своїх експонатів. Після визволення Києва призначений директор Київської музейної групи при Управлінні у справах мистецтв УРСР. Автор понад 70 статей, публікацій з історії мистецтва.

30 грудня 1945 заарештований і звинувачений в пособництві гітлерівцям. 8 лютого 1946 р. не доживши вироку Сергій Гіляров помирає в лікарні Лук'янівської в'язниці. Офіційно — від запалення легень. Проте з'ясувалося, що він помер від виснаження, відмовившись приймати їжу.

ПраціРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Гіляров Сергій Олексійович. У книзі: Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997;
  • Крутенко Н. С. Гіляров. «Пам'ятки України», 1998, № 1.

ПосиланняРедагувати