Гюрджю Хатун
Гюрджю Хатун (тур. Gürcü Hatun, груз. გურჯი-ხათუნი, уроджена Тамар, груз. თამარი, fl. 1227-1286) — грузинська царівна з роду Багратіонів.
| Гюрджю Хатун | |
|---|---|
| груз. გურჯი-ხათუნი | |
 | |
| Народилася |
1227[1] Грузинське царство[1] |
| Померла | 1286[1] |
| Країна | Румський султанат |
| Діяльність | письменниця |
| Титул | королева-консорт |
| Посада | султан Румаd |
| Конфесія | Грузинська православна церква і іслам |
| Рід | Багратіоні і Сельджуки |
| Батько | Ghias ad-Dind |
| Мати | Русудан[1] |
| Брати, сестри | Давид VI Нарін |
| У шлюбі з | Кей-Хосров II[1] і Pervâned[1] |
| Діти | Кей-Кубад II |
Походження ред.
Дочка грузинської цариці Русудан та Гіас ад-Діна, в хрещенні Дмитра, онука султана Килич-Арслана II. Сестра короля Грузії Давида VI. При народженні названа Тамар (груз. თამარი) на честь своєї бабусі, цариці Тамари Великої[2]. Сестра грузинського царя Давида VI Наріна. Друга й улюблена дружина султана Кей-Хосрова II з яким вона одружилася після смерті Мухаммеда II з Хваразму в 1237 році[3][4]. Мати султана Кей-Кубада II, який правив у 1246—1257 рр. у складі тріумвірату разом з єдинокровними братами Килич-Арсланом IV і Кей-Кавусом II[5].
Правління ред.
Після вторгнення монголів і поразки в битві під Кесе-дагом у 1243 році Кей-Хосров II став монгольським васалом. А саму Тамар понизили в статусі і стали називати Гюрджю Хатун — «Пані грузинка». Після вбивства Кей-Хосрова II в 1246 році вийшла заміж за Перване[en] — сина султанського візира Мухаддиба ад-діна Алі ад-Дайламі та всесильного вельможу в Конійському султанаті[6]. Перейшла з православ'я в іслам. Вона протегувала науці та мистецтву і, зокрема, спілкувалася з відомим суфійським поетом Джалаледдіном Румі[7]. Вона також спонсорувала будівництво могили поета в Коні[8].
Ушанування пам'яті ред.
У 638—642 роках (1240—1245) султан Кей-Хосров II карбував на монетних дворах Сіваса і Коньї дирхами — срібні монети із зображенням Лева і сонячного Ліка. Символ Лев і Сонце пізніше отримав широке поширення в ісламському світі (хоча його походження сходить до набагато раніших часів). Турецький дослідник сельджуцьких монет Толга Еркан (Tolga Erkan) прийшов до висновку, що Сонце — це Гюрджю Хатун, а Лев — сам султан[9][10].
Родина ред.
Гюрджю Хатун одружилася в 1237 році зі своїм кузеном-сельджуком султаном Кей-Хосровом II з яким вона одружилася після смерті Мухаммеда II з Хваразму[3]. У шлюбі народився син Кей-Кубад II (султан у 1246—1257 роках).
Пізніше вона вийшла заміж за вельможу Конійського султанату Перване Муін ад-Дан Сулейман[en] — сина султанського візира Мухаддиба ад-діна Алі ад-Дайламі[6]. У шлюбі народився ще один син Мехмед бей, який став спадкоємцем бея з Первана.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж https://sufism.org/library/articles/gurcu-hatun-and-lady-jacoba-mystic-cousins
- ↑ ჯაველიძე ე., ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია, ტ. 4, გვ. 579—580, თბ., 1979 წელი.
- ↑ а б Georgia and the Anatolian Turks in the 12th and 13th Centuries by A.C.S. Peacock, Anatolian Studies, Vol. 56 (2006), pp. 127—146
- ↑ Cosmopolitanism and the Middle Ages, John M. Ganim, 51
- ↑ Коментар у кн. Афанасий Никитин. [1] — М. : Эксмо, 2019. — 439 с. — (Великие путешествия) — ISBN 978-5-04-106666-6. Архівовано з джерела 7 квітня 2022
- ↑ а б Рейфилд, Дональд. [2] — М. : КоЛибри, 2017. — 605 с. — ISBN 978-5-389-12135-5. Архівовано з джерела 7 квітня 2022
- ↑ Коментар у кн. Фиш, Радий. Джалаледдин Р уми. — 2-е изд., испр. — М. : Наука, 1985. — 268 с.
- ↑ H. Crane "Notes on Saldjūq Architectural Patronage in Thirteenth Century Anatolia, " Journal of the Economic and Social History of the Orient, v. 36, n. 1 (1993), p. 18.
- ↑ Erkan, Tolga. Anadolu Selçuklu Sanatındaki İnsan Figürlerinin Uygurların Mağara Resimleri ve Gaznelilerin Duvar Resimleriyle Konu ve Biçim Yönünden Karşılaştırılması // Turkish Studies. — 2010. — C. 5, num. 3 (24 Nisan). — DOI:.
- ↑ Исаев В. Ю. Дискуссионные вопросы нумизматики // Нумизматика : журнал. — 2019. — № 45 (05). Архівовано з джерела 25 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2021.