Гузар Михайло Іванович
д-р Михайло Іванович Гузар (1 квітня 1892, Бучач, нині Тернопільська область — 15 квітня 1976, Нью-Йорк) — український правник, адвокат[1], військовик, громадський діяч, літератор у Галичині та США.
| д-р Михайло Гузар | |
|---|---|
| Народився |
1 квітня 1892 Бучач, Бучацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
15 квітня 1976 (84 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | Цвинтар святого Андрія |
| Громадянство |
 ЗУНР →  США |
| Національність | українець |
| Діяльність | адвокат |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Військове звання | четар |
Життєпис ред.
Народився 1 квітня 1892 року в м. Бучачі (нині Тернопільської області, Україна, тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина).
У Бучачі закінчив початкову школу[2] та місцеву державну гімназію, під час навчання в якій був провідним[3] членом драгоманівського гуртка у 1909—1913 роках разом із Корнелем Кізюком (голова гуртка в 1912—1914 — Іван Балюк). Потім розпочав правничі студії у Львівському університеті[2], які закінчив після воєн.
Від 1914 року — в лавах Легіону УСС. Воював у складі сотні Дмитра Вітовського, з нею також відбув усі походи,[3] у 1916 році мав ранг стрільця 5 сотні Першого полку УСС.[4] Брав участь у польсько-українській війні у лавах УГА (мав ранг четаря[5]), перебував 9 місяців у польському полоні. Адвокатську практику в Перемишлянах проходив у земляка — доктора Франца Свістеля. Потім працював адвокатом у Перемишлянах, де відкрив власну адвокатську канцелярію, яку провадив до 1939 року і припинив через більшовицьку окупацію Західної України. Під час другої світової перебував на Заході, згодом емігрував до США.[2]
Автор спогадів:
- Перший Свят-Вечір на фронті (у збірнику За волю України, Нью-Йорк, 1967)[6]
- Жмут спогадів про Бучач (у збірнику «Бучач і Бучаччина», 1972, зокрема, «Державна гімназія в Бучачі перед першою світовою війною», «Бучач в перших роках по першій світовій війні»)
Для заснування та діяльності Гарвардського Центру Українських Студій (тепер «Український науковий інститут Гарвардського університету») виплатив 500 USD,[7] на видання книги «Бучач і Бучаччина» виплатив 100 USD.[2]
Помер 15 квітня 1976 року в м. Нью-Йорку. Похований у м. Саут-Баунд-Бруку (США).[8]
Примітки ред.
- ↑ Бучач і Бучаччина… — С. 448.
- ↑ а б в г Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина… — С. 757.
- ↑ а б Бучач і Бучаччина… — С. 107.
- ↑ Бучач і Бучаччина… — С. 814.
- ↑ Бучач і Бучаччина… — С. 433.
- ↑ Бучач і Бучаччина… — С. 108.
- ↑ Бучач і Бучаччина… — С. 707.
- ↑ Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.].
Джерела ред.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Яворський Г. Гузар Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 430. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання ред.
- Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.].