Вікіпедія

Гуа бао

Гуа бао — різновид булочки, яка має форму листя лотоса та начинена м'ясом зі спеціями[1]. Гуа бао походить від фуцзянської кухні[en] Китаю, але сьогодні воно поступово зникає в провінції Фуцзянь[2]. Це також популярна закуска в Тайвані, Сінгапурі, Малайзії, Філіппінах і китайському кварталі Нагасакі в Японії[3].

Гуа бао
Тип Булочка з начинкою, вулична їжа
Походження  КНР
Регіон чи країна Азія

Опис ред.

Гуа бао готується з дріжджового тіста з пшеничної муки[4].

Воно розкачується у вигляді довгого овалу товщиною 6-8 см.та складається навпіл, між частинами прокладається папір або сторони, що стикаються, змочуються олією[5]. Булочка проварюється на пару. Потім між двома її частинами закладається начинка[6]. Вона складається із скибочок тушкованого м'яса та приправ, як правило, з суан каю[en] (маринована гірчиця), коріандру і зелені[7][8]. М'ясо тушкують близько чотирьох-п'яти годин у кістковому бульйоні.[9] Готову страву щільно посипають товченим арахісом[10].

Інгредієнти, які можна додавати до начинки:

Етимологія ред.

Гуа (китайська 割/刈) тайванською мовою означає різати, обертаючи ножем[11]. Бао означає «булочка»[2]. У деяких частинах Тайваню гуа боа відомий як hó͘-kā-ti (кит. 虎咬豬) що в перекладі з тайванської «тигр кусає свиню» бо форма страви нагадує рот з їжею[8]. Крім того, китайською тигр вимовляється як «фу», що схоже на "щастя", тому жителі Тайваню вірили, що ця їжа приносить удачу, оскільки вона «добре тримає долю»[12]. Крім того, форма булочки нагадує півмісяць та гаманець, що символізує висмоктування або притягування грошей і розглядається як «їжа на удачу»[13].

Історія ред.

В Азії ред.

 
Гуа боа, Тайвань
 
Гуа боа (ча бао) зі шпажками

Гуа бао походить із прибережних районів провінції Фуцзянь у Китаї. Кажуть, що він походить з міст Цюаньчжоу або Фучжоу[14]. У Цюаньчжоу гуа бао святкують вихід доньки заміж[15]. У Цзіньцзяні, округ Цюаньчжоу, є подібна вегетаріанська страва, у якій свинину замінюють арахісовою пастою, а хліб запікають в глиняній печі, схожій на тандир[16][17].

Вважається, що на Тайвань гуа бао завезли китайські іммігранти з Фучжоу на початку ХХ століття[18]. Але через коштовну свинину та борошно ця страва стала популярною вуличною їжею лише в 1970-х роках. Спочатку на Тайвані гуа бао часто їли з супом Сішен[zh]. Пізніше почала з'являтися традиція їсти страву з крафтовим пивом або ігристим вином. Зараз гуа бао часто пропонують на нічних ринках[en][19].

У Гонконзі вони відомі як ча бао (叉包), що означає «булочки з виделкою», оскільки булочку зазвичай проколюють бамбуковою шпажкою, щоб начинка залишалася на місці.

У Сінгапурі та Малайзії ця страва популярна серед громади народу Хокло[en], де вона відома як конг бак пау (переклад: Свинячі булочки)[20][21].

На Філіппінах гуа бао можна скуштувати у китайських ресторанах по всій країні[22][23][24][25][26][27].

 
Какуні манту

В Японії гуа бао називають какуні манту (м'ясні булочки на пару[ja][28]) і продають як китайську закуску. Вони є фірмовою стравою китайського кварталу Нагасакі[29]. Історично між Фучжоу та Нагасакі були історичні відноси, в Нагасакі протягом століть переселялись китайці[30][31].

На Заході ред.

Гуа бао став популярним на початку 2000-х років на Заході через ресторани Momofuku[en][32]. Його рецепт Момофуку народився завдяки відвідуванню Пекіну та знайомством зі стравою, в якій пекінську качку подавали у булочці, а не на традиційних весняних млинцях[en][33].

У Нью-Йорку є велика діаспора китайців і гуа бао є популярною стравою, яку продають у ресторанах разом з іншими культовими стравами Фучжоу, такими як рибні кульки Фучжоу та свинина з лічі[en][34].

Багато європейських ресторанів почали пропанувати гуа бао разом зі своїми стравами рамен через вплив Момофуку, але помилково вважали гуа бао японським продуктом харчування[35].

Було розроблено багато нових «гуа бао», які включають не китайську начинку, наприклад, кімчі або карааге[36]. Хоча технічно це зовсім не гуа бао, оскільки вони не включають свинячого м'ясу, в Китаї таку їжу вважають за бутерброд (хе є бао).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Erway, Cathy (2 April 2014). Taiwanese Pork Belly Buns (Gua Bao).
  2. ↑ а б 江韶瑩 (2009). 臺灣民俗文物辭彙類編 (кит.). 國史館臺灣文獻館. ISBN 978-986-02-0399-8.
  3. ↑ Simple Bao Bun Recipe. Sorted. Архів оригіналу за 7 February 2019. Процитовано 5 February 2019.
  4. ↑ Steamed bao buns. BBC Good Food.
  5. ↑ mandy@ladyandpups. Who Took the “Gua” out of “Bao”? – Lady and Pups (амер.). Процитовано 22 лютого 2024.
  6. ↑ Taiwanese Pork Belly Buns (Gua Bao) Recipe. Serious Eats (англ.). Процитовано 22 лютого 2024.
  7. ↑ Glassberg, Julie (23 February 2010). Baohaus. The New York Times.
  8. ↑ а б Gwa-Bao (割包 Braised Pork Wrapped in Steamed Buns). Ministry of Foreign Affairs, Republic of China (Taiwan). 2011.
  9. ↑ TBSCTS. 老字號割包店 肉香Q嫩不油膩. 華視新聞網 (zh-Hant-TW) . Процитовано 23 лютого 2024.
  10. ↑ Erway, Cathy (2015). The Food of Taiwan: Recipes from the Beautiful Island (англ.). Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 9780544303010.
  11. ↑ 台日大詞典：割包.
  12. ↑ 尾牙為啥要吃刈包？其中這含意超黑暗. Yahoo News (zh-Hant-TW) . 28 січня 2021. Процитовано 23 лютого 2024.
  13. ↑ 【美食典故】割包刈包虎咬豬 - 大紀元. 大紀元 www.epochtimes.com (zh-Hant) . 14 квітня 2010. Процитовано 23 лютого 2024.
  14. ↑ A Street Food Goes International: Taiwan's Gua Bao. New Southbound Policy (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 5 September 2022.
  15. ↑ What Is Taiwanese Gua Bao?. MICHELIN Guide (en-TW) . Процитовано 19 April 2021.
  16. ↑ 虎咬草-吃在晋江-晋江魅力-印象晋江-晋江市人民政府. www.jinjiang.gov.cn. Процитовано 2 July 2021.
  17. ↑ 网易 (25 May 2019). 【老闽南】闽南人独爱的这款"咸烧饼"你吃过吗？. www.163.com. Архів оригіналу за 9 July 2021. Процитовано 2 July 2021.
  18. ↑ 江, 韶瑩 (2009). 臺灣民俗文物辭彙類編 (кит.). 國史館臺灣文獻館. ISBN 978-986-02-0399-8.
  19. ↑ Cathy Teng (July 2022). A Street Food Goes International Taiwan's Gua Bao (English) . Taiwan Panorama.
  20. ↑ hermes (13 May 2018). Love of pork belly and buns. The Straits Times (англ.). Процитовано 30 June 2021.
  21. ↑ Kong Bak Pau (Braised Pork Buns) – 扣肉包. 15 September 2015.
  22. ↑ Macaalay, Raymund (29 July 2020). Cuapao. Ang Sarap.
  23. ↑ Fernandez, Doreen; Alegre, Edilberto N. (1989). LASA: A Guide to 100 Restaurants. Manila: Urban Food Foundation. с. 100, 188, 190.
  24. ↑ Official Gazette. Т. 1. Philippines. Bureau of Patents, Trademarks, and Technology Transfer, Philippines. Intellectual Property Office, Department of Trade and Industry. 1988.
  25. ↑ Philippine Humanities Review. Т. 2. College of Arts and Letters, University of the Philippines. 1985.
  26. ↑ Polistico, Edgie (2017). Philippine Food, Cooking, & Dining Dictionary. Anvil Publishing, Inc. ISBN 9786214200870.
  27. ↑ kuwapaw. Pambansang Diksiyonaryo | Diksiyonaryo.ph. Komisyon sa Wikang Filipino. 2018.
  28. ↑ 刈包. ettoday.net/.
  29. ↑ A Guide to Nagasaki Shinchi Chinatown: Enjoy Local Specialties as You Walk!. wow-j.com. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 23 лютого 2024.
  30. ↑ The first Chinese style temple in Nagasaki. japan-kyushu-tourist.com.
  31. ↑ Sofukuji Temple (崇福寺). travel.navitime.com.
  32. ↑ The Story Behind the Momofuku Chili Crunch, With Eddie Huang (англ.), 20 July 2020, процитовано 30 June 2021
  33. ↑ Momofuku's pork buns. gourmettraveller.com.au/.
  34. ↑ A Guide to Eating Regional Chinese Food in NYC. Eater. 25 February 2019.
  35. ↑ Trendspotting: Hirata buns. blogs.timeout.jp. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2024.
  36. ↑ CHICKEN KARAAGE & KIMCHI BAO. hakka.com.au.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуа_бао&oldid=42262565