Га́мбурґер — вид сендвіча, що складається з рубаної котлети, поданої всередині розрізаної булки. На додаток до м'яса гамбурґер може мати велику кількість різноманітних приправ, наприклад: кетчуп і майонез, листя салату, маринований огірок, сир або смажену цибулю, помідор.

Гамбургер
Hamburger sandwich.jpg
Гамбурґер
Тип Фастфуд
Походження Flag of the United States.svg США
Схожі страви Сендвіч

Гамбурґер — невід'ємна частина їжі класу фастфуд.

ІсторіяРедагувати

Назва походить від німецького міста Гамбург.

Перший гамбурґер продав 27 липня 1900 американський гастроном Луї Лессінг у своєму рідному місті Нью-Гейвен.

Гамбурґери отримали широку популярність в 1904 році на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі.

На початку 1930-х канзасець Волтер Андерсон заснував першу мережу закусочних White Castle Hamburger, в меню яких входили гамбурґери як основна страва.

Мережа кафе Wimpy Grills першою почала продавати гамбурґери за дуже низькими цінами. Крім того, була застосована технологія потокового приготування, що дозволяло затрачати на обслуговування кожного відвідувача менше однієї хвилини.

Та найбільшою популярністю гамбурґери зобов'язані компанії McDonald's, мережа якої шаленими темпами поширилась світом. McDonald's і їх гамбурґери стали барометром для американської та світової економіки і символом глобалізації.

З 2000-х років серед вегетаріанців став популярним вегетаріанський гамбурґер.[1][2][3] Такі гамбурґери іноді називають веджибурґерами або гарденбурґерами. Котлету для нього роблять із гороху, сої або інших бобових.

Шкода здоров'юРедагувати

Гамбурґер посідає друге місце у рейтингу шкідливих продуктів.[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Вегетаріанський бургер. Процитовано 31 травня 2017. [недоступне посилання з вересня 2019]
  2. ВЕГЕТАРІАНСЬКИЙ БУРГЕР — ПОКРОКОВІ РЕЦЕПТИ ПРИГОТУВАННЯ ВЕДЖИБУРГЕРА І ГАРДЕНБУРГЕРА. Процитовано 31 травня 2017. 
  3. Вегетаріанський гамбургер. СТБ. Процитовано 31 травня 2017. 
  4. Рейтинг шкідливих продуктів. Газета «Споживач.інфо» № 7(7) травень 2009. Архів оригіналу за 2013-12-13. Процитовано 2013-01-27. 

ДжерелаРедагувати