Відкрити головне меню

Грузевич-Нечай Микола Григорович

Мико́ла Григо́рович Грузе́вич-Неча́й (нар. 14 вересня 1857, Янопіль, Маслівська волость , Чигиринський повіт, Київська губернія — пом. 15 жовтня 1933, Белград) — військовик, генерал-майор.

Грузевич-Нечай Микола Григорович
Народження 14 вересня 1857(1857-09-14)
Янопіль
Маслівська волость
Чигиринський повіт
Київська губернія
Смерть 15 жовтня 1933(1933-10-15) (76 років)
Белград
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ артилерія
Освіта Одеське реальне училище Св. Павла
Павловське військове училище
Михайлівське артилерійське училище
Звання Imperial Russian Army MajGen 1917 h.png Генерал-майор
Формування 15-а артилерійська бригада
3-я Сибірська стрілецька артилерійська бригада
1-а Заамурська артилерійська бригада
9-а Сибірська стрілецька Генерал-Фельдцейхмейстера Великого Князя Михайла Миколайовича артилерійська бригада
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 2 ступеня з мечами
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

ЖиттєписРедагувати

РодинаРедагувати

Народився в православній дворянській сім'ї роду Нечаїв[1].

Батько — Грузевич-Нечай Григорій Іванович[1], з 30 листопада 1859 року власник села Янопіль[2], член Військової Ради Одеського військового округу в 18751877 роках у чині надвірний радник[3][4], у 18771880 роках — у чині колезький радник[5][6][7], у 18801888 роках — у чині статський радник[8][9][10][11][12][13][14].

Брат Михайло (нар. 9 січня 1865, Янопіль, Маслівська волость , Чигиринський повіт, Київська губернія — пом. 30 липня 1920, Омськ) — військовик, генерал-майор, жертва червоного терору.

ОсвітаРедагувати

1876 року закінчив Одеське реальне училище Св. Павла[15].

1878 року закінчив Павловське військове училище[15].

У чині портупей-юнкера 1884 року закінчив Михайлівське артилерійське училище, отримав звання підпоручика з вислугою з 7 серпня 1882 року і наказом від 14 серпня 1884 року скерований до 15-ї артилерійської бригади[16].

Військова діяльністьРедагувати

У службу вступив 26 серпня 1876 року[17].

Викладав у Одеському піхотному юнкерському училищі[18].

Учасник походу в Китай 1900 року[18].

15 червня 1901 року — капітан 4-го стрілецького артилерійського дивізіону[19].

13 листопада 1901 року як капітан 4-го стрілецького артилерійського дивізіону отримує звання підполковник та призначається командиром 2-ї батареї 2-го мортирного артилерійського полку[20].

13 вересня 1904 року як командир 2-ї батареї 2-го мортирного артилерійського полку у званні підполковник призначається командиром 4-ї батареї 15-ї артилерійської бригади[21].

5 березня 1906 року — командир 4-ї батареї 15-ї артилерійської бригади у званні підполковник[22].

12 вересня 1911 року як командир 4-ї батареї 15-ї артилерійської бригади у званні підполковник призначається командиром 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади[23].

14 вересня 1911 року як командир 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади за відмінну службу отримує звання полковник з вислугою з 12 вересня 1911 року[24].

6 грудня 1913 року — командир 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади у званні полковник[25].

З вибухом Першої світової війни 24 січня 1915 року командир 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади у званні полковник призначається командиром 3-го Сибірського гірського артилерійського дивізіону[26].

6 листопада 1915 року командир 3-го Сибірського гірського артилерійського дивізіону бригади у званні полковник призначається командувачем 1-ї Заамурської артилерійської бригади[27].

12 липня 1916 року як командувачу 1-ї Заамурської артилерійської бригади надається звання генерал-майор[28].

В кінці війни командував 9-ю Сибірською стрілецькою Генерал-Фельдцейхмейстера Великого Князя Михайла Миколайовича артилерійською бригадою[18].

За час військової служби неодноразово відзначається у битвах, за що отримує державні нагороди.

Після Жовтневого перевороту 1917 року — учасник Білого руху на півночі Росії[17] (за іншими даними у ЗСПР[15]).

З 17 вересня 1919 року в резерві чинів військ Новоросійської області. Евакуйований в грудні 1919 року — лютому 1920 року з Одеси в Салоніки на кораблі «Ріо-Пардо»[15].

Останні роки життяРедагувати

На травень 1920 року в Югославії[15]. Головував у товаристві офіцерів Павловського військового училища. Служив у Дирекції водних сполучень. Помер 15 жовтня 1933 у Белграді[18].

НагородиРедагувати

Сім'яРедагувати

Дружина — Анастасія Дмитрівна (нар. ~1868)[15].

Донька — Наталія (нар. 1890)[15].

Небога — Варвара (нар. 1901)[15].

Онука — Ольга (нар. 1916)[15].

ЗазначенняРедагувати

  1. а б Список дворян Киевской губернии, на 11 октября 1905 года. С. 60 Архівовано 11 січень 2015 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  2. Похилевич Л. І.  Сказання про населені місцевості Київської губернії. — С. 717 Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  3. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1876 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 185 Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  4. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1877 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 187 Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  5. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1878 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 183 Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  6. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1879 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 191 Архівовано 10 травень 2017 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  7. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1880 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 194 Архівовано 10 травень 2017 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  8. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1881 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 189 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  9. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1882 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 183 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  10. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1883 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 183 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  11. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1885 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 177 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  12. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1886 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 173 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  13. Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1887 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 170 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  14. 1888. Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи, часть 1 и 2. Ч. 1 С. 169 Архівовано 22 жовтень 2016 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  15. а б в г д е ж и к Волков, Сергей Владимирович База данных № 2: «Участники Белого движения в России». С. 502(рос.)
  16. Высочайшие приказы о чинах военных. 1884г., 1 июля — декабрь. Санкт-Петербург. 1884. С. 174(рос. дореф.)
  17. а б Грузевич-Нечай Николай Григорьевич//Офицеры РИА(рос.)
  18. а б в г Незабытые могилы, Российское зарубежье некрологи 1917—1997 гг. 1999., Том 2. Буквы Г — З С. 253 Архівовано 21 травень 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  19. а б Высочайшие приказы о чинах военных. 1901 г., апрель — июнь. Санкт-Петербург. 1901. С. 439(рос. дореф.)
  20. Высочайшие приказы о чинах военных. 1901 г., октябрь — декабрь. Санкт-Петербург. 1901. С. 186(рос. дореф.)
  21. Высочайшие приказы о чинах военных. 1904 г., 1 Июля — 30 сентября. Санкт-Петербург. 1904. С. 507(рос. дореф.)
  22. а б Высочайшие приказы о чинах военных. 1906 г., январь — март. Санкт-Петербург. 1906. С. 740(рос. дореф.)
  23. Высочайшие приказы по Военному Ведомству за 1911 год. (журнал Разведчик). С. 349(рос. дореф.)
  24. Высочайшие приказы по Военному Ведомству за 1911 год. (журнал Разведчик). С. 351(рос. дореф.)
  25. а б Высочайшие приказы о чинах военных. 1913 г., 1 сентября — 31 декабря. Санкт-Петербург. 1913. С. 587(рос. дореф.)
  26. Высочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., январь — февраль. Санкт-Петербург. 1915. С. 499(рос. дореф.)
  27. Высочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., 1-30 ноября. Санкт-Петербург. 1915. С. 147(рос. дореф.)
  28. Высочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1 июля — 31 июля. Санкт-Петербург. 1916. С. 487(рос. дореф.)
  29. Сборник высочайших приказов о чинах военных . Сентябрь 1916 г. Санкт-Петербург. 1916. С. 685(рос. дореф.)
  30. Высочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., 1-31 мая. Санкт-Петербург. 1915. С. 413(рос. дореф.)
  31. Высочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., 1-30 июня. Санкт-Петербург. 1915. С. 772(рос. дореф.)
  32. Высочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1-31 мая. Санкт-Петербург. 1916. С. 453(рос. дореф.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати