Гружчанський гідрологічний заказник

Гружчанський заказник
	51°13′56″ пн. ш. 33°29′08″ сх. д. / 51.23227246652777467° пн. ш. 33.485792252427778237° сх. д.Координати: 51°13′56″ пн. ш. 33°29′08″ сх. д. / 51.23227246652777467° пн. ш. 33.485792252427778237° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Сумська область,; Конотопський район,; між селами Бережне, Червоний Яр, В'язове і Грузьке
Найближче місто	Конотоп
Водні об'єкти	р. Єзуч
Площа	1332 га
Засновано	1991 р.
Оператор	ДП «Конотопський агролісгосп»
	Гружчанський гідрологічний заказник (Сумська область)
	Гружчанський гідрологічний заказник у Вікісховищі

Гружчанський заказник — гідрологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у Конотопському районі Сумської області, між селами Бережне, Червоний Яр, В'язове і Грузьке.

Площа 1332 га. Статус присвоєно згідно з рішенням облвиконкому від 19.08.1991 року № 138. Перебуває у віданні ДП «Конотопський агролісгосп» (кв. 42, вид. 3; кв. 66, вид. 1-8; кв. 53, вид. 2, 7).

Територія заказника — це низинне болото, з якого бере початок річка Єзуч. Раніше болото осушувалось, проводились торфорозробки^[1].

Флора ред.

На території заказника існують численні площі чагарників. В обводнених зниженнях переважає верба попеляста, яка утворює густі хащі. Серед трав домінують очерет звичайний, рогози широколистий та вузьколистий. На підвищеннях зростає верба розмаринолиста. Трапляються ділянки осокових боліт. Виявлені ділянки з болотною папороттю — теліптерисом болотним. Поруч зростають такі болотні види, як смовдь болотяна, вовче тіло болотне, бобівник трилистий, валеріана висока. Трапляються плетуха звичайна, паслін солодко-гіркий.

Поблизу колишнього хутора Кросна трапляються справжні луки, на яких домінують костриця східна та тонконіг лучний. Можна побачити дику моркву, горошок мишачий, конюшину лучну та повзучу, осоку розсунуту.

Фауна ред.

Бобер європейський

Ссавці ред.

Заказник Гружчанський є осередком найчисельнішої популяції кабанів у Сумській області. Серед ссавців трапляються бобер річковий, горностай, а в зимовий період сюди приходить видра (останні два види занесені до Червоної книги України. Досить часто трапляються звичайні лисиця, кріт, сірий заєць, серед мишовидних гризунів найчастіше трапляються полівка та польова миша.

Орнітофауна ред.

Складається переважно з дрібних горобиних — дроздових, славкових, вівсянкових. Практично повна відсутність водяних просторів обумовлює низьку чисельність качиних та пастушкових. Чисельним видом є сорока. На луках домінують жовта плиска, трапляються чайка, сіра куріпка, перепел.

куріпка сіра

Плазуни ред.

Виявлено ящірку та вужа звичайного.

Земноводні ред.

Домінує жаба гостроморда.

Риби ред.

З риб присутні короп та карась звичайний, які були інтродуктовані в штучній водоймі поблизу села Бережне.

Історичне значення ред.

На терасі річки Єзуч з давніх часів існувало козацьке поселення «городище», яке являло собою земляне укріплення з двома рядами валів. Тепер тут проходять археологічні розкопки.

Примітки ред.

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]