Гошкевич Віктор Іванович
Гошкевич Віктор Іванович (9 (21) березня 1860, Київ — 2 березня 1928, Херсон, СРСР) — український археолог, краєзнавець, громадський діяч, публіцист, редактор та засновник газети «Юг» (1898–1907). Засновник та перший директор Археологічного Музею у Херсоні.
| Гошкевич Віктор Іванович | |
|---|---|
 Гошкевич Віктор Іванович (портрет роботи Васнецова В. М.) | |
| Народився | 9 (21) березня 1860[1] Київ, Російська імперія |
| Помер | 2 березня 1928 (67 років) Херсон, СРСР |
| Поховання | Херсон |
| Громадянство |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Відомий завдяки | археолог та краєзнавець |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
| Посада | директор музеюd |
| Родичі | Леонід Гошкевич, Михайло Гошкевич |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 9 (21) березня 1860 року в Києві, у родині Івана Антоновича Гошкевича, священика Царекостянтинівської церкви на Подолі в Києві, пізніше — викладача духовної семінарії. Фахову освіту здобув на історичному відділенні історико-філологічного факультету Київського університету (1882—1886), де вивчав археологію під керівництвом вчених-істориків Володимира Антоновича і Миколи Петрова. Навчаючись в університеті, майбутній археолог одночасно працював в астрономічній обсерваторії та був кореспондентом декількох київських газет. Входив до гуртка Володимира Антоновича.
У 1880-ті роки набув досвіду створення музеїв. (Він був співзасновником та творцем «Музею Церковно-Археологічного товариства» у Києво-Печерській Лаврі). Поступово його все більше почала цікавити археологія Південної України з її яскравими та скіфськими старожитностями.
З 1890 року обіймав посаду секретаря Херсонського губернського статистичного комітету. За 15 років роботи в комітеті підготував 11 статистико-економічних оглядів Херсонської губернії. Серед статистичних праць вченого особливої уваги заслуговує «Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении» (1896).
Був активним громадським діячем. З 1898 по 1907 роки видавав газету «Юг». Провів величезну кількість досліджень по вивченню давньої історії Південної України та історії запорізького козацтва.
У 1890 році започаткував прообраз першого херсонського музею. Спочатку це була музейна колекція при статистичному комітеті, яка пізніше переросла у справжній «Музей історії та старожитностей», один з найкращих серед губернських музеїв тодішньої імперії. Відкриття музею відбулось 1 жовтня 1911 року в окремому будинку (сучасна адреса — пр-т Ушакова, 16).
З 1896 року — дійсний член Товариства історії та старожитностей.
З 1914 року — член-кореспондент Московського археологічного товариства. У 1917–1920 роках дослідник збирав матеріали цієї доби — газети, плакати, листівки різних партій, фотографії, зразки зброї, картини, інвентар дореволюційної в'язниці.
У 1924 році при музеї засновано Товариство вивчення Херсонщини (Херсонське краєзнавче товариство).
Сумлінна праця археолога, краєзнавця отримала високу оцінку: у 1922 році Віктор Гошкевич був удостоєний звання Героя Праці.
Помер у Херсоні 2 березня 1928 року, похований на міському цвинтарі. Зараз могила знаходиться на території Херсонського обласного краєзнавчого музею.
Ставлення до України
ред.Володимир Кедровський у своїх спогадах про Віктора Гошкевича зазначає, що останній поважав українські традиції та звичаї, щиро підтримував ідею української державності. Віктор Іванович часто казав, — писав Кедровський, що патріотом може бути лише та людина, яка знає історію свого народу і плекає його найкращі традиції. Тому, пояснюючи якийсь музейний експонат, він нав'язував його до побуту і звичаїв українського народу, до української старовини.
Гошкевич вважав українців нащадками скіфів:
|
Про скитів Віктор Іванович дуже багато розповідав, вважаючи їх за той народ, з якого пізніше сформувалася українська нація. Взагалі, він стояв на становищі, що з часів первісної людини, з кам'яної доби українці замешкували ті самі землі. Приходили різні народи, різні завойовники, але згодом всі вони розпорошувалися і змішувалися з автохтонним населенням. На цих теренах, де стикалася римська та грецька культури з культурами народів, що йшли з Азії, відбувалася невпинна боротьба. І тому, на думку Гошкевича, "чиста українська раса" - це раса, що постала з людей кам'яної доби, кімерійців, скитів, сарматів, хозарів, аланів, греків і т. д. | 
|
— Володимир Кедровський. Обриси минулого (Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 р.) | ||
Найбільшим відділом Музею старожитностей Гошкевича був відділ запорізької старовини. Гошкевич найбільше його любив, і коли починав розповідати про ту чи іншу пам'ятку, то, як зазначав Кедровський, «так яскраво поставалав уяві та доба, та слава козача, що не можна було перевести дихання. Він тоді ніби палав якимось дивним внутрішнім вогнем».
У відділі запорізької старовини Гошкевич одразу переходив на українську мову, якою володів бездоганно, співучим київським діалектом. Він казав, що «цей куточок слави України, ці козацькі речі вимагають, щоб тут уживали лише тієї мови, якої вживали їх власники». Цього «мовного ритуалу» він ніколи не порушував, навіть тоді, коли музей відвідували високі гості.
У відділі запорізької старовини Гошкевич час від часу читав лекції з історії України. У 1912–1914 роках, коли Херсонське Губерніальне Земство влаштовувало загальоосвітні курси, на які прибувало до 750 вчителів з різних частин губернії, Гошкевич вечорами, без дозволу курсової адміністрації, викладав курс історії України.
Праці
ред.- Древние городища по берегам низового Днепра: Летопись музея. Вып. 3 /Херсон. музей древностей Херсон. края. — Херсон, 1913. — 31 с.: ил. — (Оттиск ИАК; Вып. 47). (рос.)
- Летопись музея за 1909, 1910 и 1911 годы. Вып. 2 / сост. В. И. Гошкевич; Херсон. гор. музей древностей. — Херсон: Тип. С. Д. Ходушиной, 1912. — 86 с. : ил. (рос.)
- Летопись музея за 1912 год. Вып. 4 / сост. В. И. Гошкевич. — Херсон: Изд. гор. упр., 1914. — 71 с. (рос.)
- Летопись музея за 1913 год. Вып. 5 / сост. В. И. Гошкевич. — Херсон: Изд. гор. упр., 1915. — 44 с. (рос.)
- Летопись музея за 1914 год. Вып. 6 / сост. В. И. Гошкевич. — Херсон: Изд. гор. упр., 1916. — 48 с. (рос.)
- Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении / сост. В. Гошкевич. — Херсон: Тип. губ. правл., 1896. — 582 с. (рос.)
Ушанування пам'яті
ред.В Херсоні та Кривому Розі[2]. існує вулиця Віктора Гошкевича.
Примітки
ред.- ↑ метрична книга
- ↑ Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
Джерела
ред.
- Костенко Антон. Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] / А. Костенко, А. Шевченко. — Херсон, 2017. — 116 с.
- Юренко С. П. Гошкевич Віктор Іванович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 178. — ISBN 966-00-0405-2.
- Чорна К. Д. Гошкевич Віктор Іванович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Кедровський В. Обриси минулого (Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 р.). — Нью-Йорк — Джерсі-Сіті, 1966. — 133 с.