Горбань Микола Васильович

Микола Васильович Горбань (22 грудня 1899, Миколаївка — 19 квітня 1973) — український історик доби Розстріляного відродження. Також архівіст, письменник.

Горбань Микола Васильович
М. В. Горбань, Омськ, 1952
Народився1899(1899)
Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1973(1973)
Ташкент, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, історик, архівіст, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботиісторія, історіографія[1], архівознавство[1] і літературна діяльністьd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Жертва сталінського терору.

Біографія

ред.

Народився на колишній Гетьманщині, у родині земських працівників. Закінчив Кобиляцьке училище та Харківський університет, де став учнем академіка Дмитра Багалія. Двоюрідний брат — Іваненко Дмитро Дмитрович — фізик-теоретик.

З 1928 — завідувач сектору в Інституті історії української культури. З середини 1920-х — активний діяч історичних комісій ВУАН. З 1929 — дійсний член та вчений секретар Археографічної комісії ВУАН. Підтримував ділові та дружні взаємини з видатним істориком Гетьманщини Левом Окіншевичем.

Досліджував історію українсько-турецьких взаємин. Вільно володів сімома мовами.

Паралельно з науковою діяльністю - белетрист, творець нового козакофільського історичного роману.

Заарештований сталінськими спецслужбами 1931 (справа «Український національний центр»), незаконно засуджений, поміщений у табори ГУЛАГу, де отримав можливість частково займатися архівною роботою.

Після виходу з таборів працював на Сірому Клину (Омськ), а з 1960 - в Узбекистані, де став викладачем Ташкентського університету (вивчив узбецьку мову).

Син — відомий російський математик, проживає в Лестері (Велика Британія). Онучка — художниця.

В Російській Федерації встановлено премію імені Горбаня, досліджується друкована спадщина вченого.

Вибрані твори

ред.
  • Гайдамаччина. Бібліотека селянина. Харків, 1923;
  • Новій список літопису «Краткое описание Малороссии». Нариси з української історіографії. Харків, Рух. 1923;
  • Невідома записка початку XIX століття «Об ищущих козачества». Науковий збірник харківської науково-дослідної кафедри історії України. Харків, 1924;
  • Козак і воєвода. Історична повість. Рух, 1929;
  • Марко Вовчок. «Маруся». Історична повість. Передмова М. Горбаня. Рух, 1929;
  • М. Ординцев. «Запорожці в Сарагоссі». Історична повість. Післямова і примітки Миколи Горбаня. Рух, 1929;
  • Слово і діло государеве. Бібліотека історичних повістей і романів. Рух, 1930.

Посилання

ред.

Література

ред.
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних