Відкрити головне меню

Гомельське староство (пол. Starostwo Homelskie, біл. Гомельскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського, провінції Речі Посполитої. Центром Гомельського староства було містечко Гомель.

Гомельське староство
Адм. центр Гомель
Країна Coat of arms of Lithuania.svg Велике Князівство Литовське
Регіон Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита Трьох Народів
Офіційна мова старобілоруська (русинська)
Населення
 - повне
Етнікон Біла Русь
Площа
 - повна
Дата заснування 1535
Дата ліквідації 1772

Зміст

ІсторіяРедагувати

Адміністративний поділРедагувати

У 1765 р. згідно Люстрації староство поділялося на війтівства, двори села (пол. wieś), звані ще як «дими», «держави» (пол. dzierżawy) і маєтки:

  • м. Гомель;
  • слобода Спасова;
  • волость Засожска (за р. Сож) — село (весь Логуновка, с. Шунь, с. Крупець Новий, с. Крупець Старий, с. Корма, с. Городня, с. Камінь, с. Хороша, с. Перерост, с. Василівка, с. Барщовка, с. Поповка, с. Завідовка, с. Юрковичі Старі, с. Юрковичі Нові, с. Веселовка, с. Усох, с. Березня, с. Миколаївка, с. Нивки, с. Дубровка, с. Дрофеевка, с. Цереховка, с. Івакі Старі, с. Івакі Нові; с. Уць, с. Глибоцька, с. Марковичі, с. Кравцовка, с. Студзена Вода, с. Логуни Старі, Жабніца, Пяшчна, с. Барановка, с. Климівка, с. Пжібиткі;
  • волость Заіпуцка — с. Добруш, с. Вилев, с. Дзем'яновіче, с. Бешце, с. Вигодна, с. Круховка, с. Забруже, с. Сцепановка, с. Маринна, с. Лівантова, с. Романовиче;
  • волость Пшедсожска (перед р. Сож) — с. Волковиче, с. Заліпе, с. Красна, с. Мілча, с. Беліца, с. Івановка, с. Рендов, с. Макєєвка, с. Бобовичі, с. Жеребна.

Старости і намісникиРедагувати

Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу. На посаді гомельських старост відомі:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. с. 223, 108, «Мэтрыка Вялыкага Княства Літоўскага (1522–1552)», Кн. 28, выд. ATHENAEUM (В. Менжинский, В. Свежинский), г. Менск, 2000 г. ISBN 985-6374-10-3 (біл.)
  2. а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. III. — Warszawa, 1880–1914. — S. 117. (пол.)
  3. Гомельские правители (список), «Всё о Гомеле» (История города) Архівовано 18 грудень 2013 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Гомельские правители (список), «Всё о Гомеле» (История города) Архівовано 18 грудень 2013 у Wayback Machine. (рос.)
  5. стор. 61-63, Задорожна О. Ф., «Протестант из роду Горностаїв» (середина XVI-перша половина XVII ст.), 2002 р., Наукові записки, Том 20, Історичні науки Ч. 1. Архів оригіналу за 14 грудень 2013. Процитовано 4 грудень 2013. 
  6. Гомельские правители (список), «Всё о Гомеле» (История города) Архівовано 18 грудень 2013 у Wayback Machine. (рос.)
  7. стар. 488 (Том 2), «Вялікае княства Літоўскае (Энцыклапедыя) у 2 т.», рэд. Г. П. Пашкоў і інш., г. Мінск, выд. «Беларуская Энцыклапедыя», 2007 г. ISBN 978-985-11-0394-8 (біл.)
  8. Горностай — центр генеалогических исследований Архівовано 26 жовтень 2013 у Wayback Machine. (рос.)
  9. Гомельские правители (список), «Всё о Гомеле» (История города) Архівовано 18 грудень 2013 у Wayback Machine. (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 1, кн. 1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632 с. (біл.)
  • str. 117–118, Tom III, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914; (пол.)
  • К истории Ветки // Могилёвская старина, Вып. 1, г. Могилёв, 1900. Комментарии Е. Р. Романова (Дмитрий Гусаков. «О времени основания Ветки и старообрядческих слобод на Гомельщине»). (рос.)
  • Центральный Государственный Архив ЛССР, Lietuvos Valstybes Istorijos Archyvas — katalog. SA 3787 (лит.) (пол.)
  • «Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоўскае», Ермаловіч М., изд. «Беллітфонд», Мінск, 2003 г. ISBN 985-6576-08-3 (біл.)

ПосиланняРедагувати