Вікіпедія

Гокон Шевальє

Гокон Моріс Шевальє (10 вересня 1901 — 4 липня 1985) — американський письменник, перекладач і професор французької літератури в Університеті Каліфорнії в Берклі, перекладач на Нюрнберзькому процесі, друг фізика Роберта Оппенгеймера. Стосунки Оппенгеймера з Шевальє та стосунки Шевальє з можливим вербувальником радянської розвідки зіграли важливу роль під час слухань Комісії з атомної енергії США в 1954 році, на яких було скасовано безпековий дозвіл Оппенгеймера.

Haakon Chevalier
англ. Haakon Chevalier
Шевальє у 1934
Ім'я при народженні англ. Haakon Maurice Chevalier[1]
Народився (1901-09-10)вересня 10, 1901
Лейквуд Тауншип, Оушен, Нью-Джерсі, США[1]
Помер липня 4, 1985(1985-07-04) (у віці 83 роки)
XVIII округ Парижа, Париж[1]
Країна  США
Діяльність мовознавець, перекладач, письменник, педагог, науково-педагогічний працівник, scholar of French literature
Alma mater Стенфордський університет (1920)[2], Університет Каліфорнії (1923)[2], Університет Каліфорнії (1925)[2] і Університет Каліфорнії (1929)[2]
Знання мов англійська[3] і французька
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)[4]
Діти 4
IMDb ID 3566523

Біографія ред.

Раннє життя ред.

Шевальє народився 10 вересня 1901 року в містечку Лейквуд у штаті Нью-Джерсі в родині Терези Шевальє (уродженої Рогген) й Еміля[5], норвезького та французького походження відповідно[6].

Коли йому було за двадцять років, Шевальє був приваблений романтикою мореплавання. Він влаштувався матросом на одне з останніх комерційних вітрильних суден, чотирищоглову американську шхуну «Розамонд» і плавав на ній до Кейптауна. Про закінчення епохи вітрил він написав яскраві ностальгічні спогади у своїй книзі «Остання подорож шхуни „Розамонд“».

Стосунки з Оппенгеймером ред.

Шевальє познайомився з Оппенгеймером у 1937 році в Берклі, де він працював асоційованим професором романських мов. Шевальє та Оппенгеймер разом заснували у Берклі відділення профспілки вчителів[7].

У 1942 році Шевальє повідомив Оппенгеймеру про розмову, яку він мав із Джорджем Елтентоном[en], яка його дуже непокоїла і про яку, на його думку, Оппенгеймер мав би знати. Йшлося про радянські спроби через Елтентона проникнути в Мангеттенський проєкт[8]. Ця коротка розмова, запізніле повідомлення Оппенгеймера про неї та його спроби приховати особу Шевальє згодом стали одним із ключових питань на слуханнях в Комісії з атомної енергії в 1954 році, в результаті яких безпековий дозвіл Оппенгеймера було скасовано[9].

Пізніше життя і смерть ред.

Після слухань у підкомітеті з питань антиамериканської діяльності Шевальє в 1950 році втратив роботу в Берклі. Не маючи можливості знайти іншу посаду професора в Сполучених Штатах, він переїхав до Франції, де продовжив працювати перекладачем.

Шевальє ненадовго повернувся до Сполучених Штатів у липні 1965 року, щоб відвідати весілля доньки в Сан-Франциско[6].

Шевальє помер у 1985 році в Парижі у віці 83 років[10].

Особисте життя ред.

Шевальє мав чотирьох дітей від трьох шлюбів. З 1922 по 1931 рік він був одружений на Рут Бослі, потім на Барбарі Ленсбург з 1931 по 1950 рік і, нарешті, на Керол Ленсбург з 1952 року.

Робота ред.

У 1945 році Шевальє працював перекладачем на Нюрнберзькому процесі. Він переклав англійською багато творів Сальвадора Далі, Андре Мальро, Володимира Познера[en], Луї Арагона, Франца Фанона та Віктора Вазарелі.

В культурі ред.

Шевальє дав інтерв'ю в «День після Трініті»[en] (1981), документальному фільмі про Оппенгеймера та атомну бомбу, номінованому на «Оскар»[11]. Його зіграв Джефферсон Голл[en] у фільмі Крістофера Нолана «Оппенгеймер» 2023 року[12].

Бібліографія ред.

  • 1932. The ironic temper: Anatole France and his time. Oxford University Press. ASIN B00085MTLU
  • 1934. André Malraux and «Man's fate»: An essay. H. Smith and R. Haas. ASIN B00089VCSC
  • 1949. For Us The Living. New York: Alfred A. Knopf. ISBN 1-4179-8987-4
  • 1959. The Man Who Would Be God. Putnam; [1st American ed.]. ASIN B0006AW3DG
  • 1965. Oppenheimer: The Story of a Friendship. New York: George Braziller, Inc. ASIN B0006BN686
  • 1970. The Last Voyage of the Schooner Rosamond. Deutsch. ISBN 0-233-96247-6ISBN 0-233-96247-6

Переклади ред.

  • Vladimir Pozner. 1942. The Edge of the Sword (Deuil en 24 heures). Modern Age Books.
  • Vladimir Pozner. 1943. First Harvest (Les Gens du pays).
  • Dalí, Salvador. 1944, «Hidden Faces», Dial
  • Kessel, Joseph. 1944. Army of Shadows (L'Armée des ombres). Alfred A. Knopf
  • Malraux, André. 1961. Man's Fate. Random House Modern Library. ASIN B000BI694M
  • Aragon, Louis. 1961. Holy Week. G. P. Putnam's Sons. ASIN B000EWMJ3A
  • Dalí, Salvador. 1986. The Secret Life of Salvador Dalí. Dasa Edicions, S.A. ISBN 84-85814-12-6
  • André Maurois, 1962. Seven faces of love. Doubleday. ASIN B0007H6IX4
  • Michaux, Henri. 1963. Light Through Darkness. Orion Press. ASIN B0007E4GJ0
  • Vasarely, Victor. 1965. Plastic Arts of the Twentieth Century, Volume 1. Editions du Griffon. ASIN B000FH4NZG
  • Fanon, Frantz, A Dying Colonialism 1965

Література ред.

  • Broad, William J. September 8, 2002. Father of A-bomb was Communist, book claims. New York Times. A7.
  • Gray, Gordon. 1954. In the matter of J. Robert Oppenheimer: transcript of hearing before Personnel Security Board. U.S. Govt. Print. Off. p. 4-6.
  • Herken, Gregg. 2002. Brotherhood of the Bomb: The Tangled Lives and Loyalties of Robert Oppenheimer, Ernest Lawrence, and Edward Teller. New York: Henry Holt and Company, LLC.
  • New York Times. July 11, 1985. Haakon Chevalier, 83, Author and Translator. Section B; Page 6, Column 4; National Desk.
  • Washington Post. July 11, 1985. 'Metro; Deaths Elsewhere. C7.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в свідоцтво про смерть — С. 3.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Haakon Chevalier, 83, Author and Translator — 1985. — ISSN 0362-4331
  4. ↑ Familieskjema for Haakon Chevalier / Barbara Lansburgh (F11421) g. 1931. sveaas.net. Процитовано 21 липня 2023.
  5. ↑ а б Haakon Maurice Chevailer. Federal Bureau of Investigation. 9 лютого 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2007.
  6. ↑ Broad, 2002.
  7. ↑ Chevalier, Haakon (1965). Oppenheimer: The Story of a Friendship. New York, NY: George Braziller, Inc. с. 52—55.
  8. ↑ Strauss, Lewis L., Zuckert, Eugene M., and Campbell, Joseph. 1954, June 29. «Decision and Opinions of the United States Atomic Energy Commission in the Matter of Dr. J. Robert Oppenheimer». Avalon Project At Yale Law School.
  9. ↑ Haakon Chevalier, 83, Author and Translator. The New York Times. 11 липня 1985. Процитовано 30 червня 2023.
  10. ↑ The Day after Trinity: J. Robert Oppenheimer and the Atomic Bomb; Part 2. American Archive of Public Broadcasting. Процитовано 24 July 2023.
  11. ↑ Moss, Molly; Knight, Lewis (22 липня 2023). Oppenheimer cast: Full list of actors in Christopher Nolan film. Radio Times. Процитовано 24 липня 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гокон_Шевальє&oldid=42101708