Відкрити головне меню

Гоголеве (село)

село в Шишацькому районі Полтавської області (Україна)
(Перенаправлено з Гоголеве (Шишацький район))

Го́голеве — село в Україні, в Шишацькому районі Полтавської області. Населення становить 524 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гоголівська сільська рада. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить автошляхом місцевого значення.

село Гоголеве
Краєвид села (фото 1915 року)
Краєвид села (фото 1915 року)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Шишацький район
Рада/громада Гоголівська сільська рада
Код КОАТУУ 5325781601
Облікова картка Гоголеве 
Основні дані
Населення 524
Поштовий індекс 38040
Телефонний код +380 5352
Географічні дані
Географічні координати 49°49′03″ пн. ш. 34°10′45″ сх. д. / 49.81750° пн. ш. 34.17917° сх. д. / 49.81750; 34.17917Координати: 49°49′03″ пн. ш. 34°10′45″ сх. д. / 49.81750° пн. ш. 34.17917° сх. д. / 49.81750; 34.17917
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Відстань до
обласного центру
57,7 км
Відстань до
районного центру
16,8 км
Місцева влада
Адреса ради 38040, Полтавська обл., Шишацький р-н, с. Гоголеве, 93-8-42
Сільський голова Шарлай Андрій Іванович
Карта
Гоголеве. Карта розташування: Україна
Гоголеве
Гоголеве
Гоголеве. Карта розташування: Полтавська область
Гоголеве
Гоголеве
Гоголеве. Карта розташування: Шишацький район
Гоголеве
Гоголеве

Гоголеве у Вікісховищі?

Географічне розташуванняРедагувати

 
Став у парку

Село Гоголеве розташоване на відстані 3-х км від лівого берега річки Грузька Говтва, за 0,5 км від сіл Воронянщина та Шарлаївка. Селом протікає струмок, що має назву Гоголівський.

ІсторіяРедагувати

У 1780-х роках на хуторі нараховувалося 19 хат, що належали бунчуковому товаришу Семену Лизогубу. У 1782 році тут проживало 144 жителя.

1781 року тесть полкового писаря Опанаса Дем'яновича Яновського подарував своїй дочці Тетяні Лизогуб та онуку Василю хутір Купчин (Купчинський) в Шишацькій сотні Миргородського полку та інші населені пункти з чималими земельними угіддями. Ще за життя Василя Опанасовича хутір став називатися Яновщиною, а потім Василівкою. Там в родовому маєтку пройшли дитячі роки Миколи Гоголя.

У 1821 році в селі було зведено Різдвяно-Богородицьку церкву. Тоді ж Василь Гоголь-Яновський перебудував старий будинок у готичному стилі на новий у стилі класицизму. Також він збудував водяний млин, цегельний завод, винокурню, влаштував ставки та парк.

 
Яновщина (Василівка) на карті 1878 року

Микола Гоголь тут проживав з 1809 по 1818 рік. Після смерті його батька Василя Панасовича, його мати Марія Іванівна перепланувала родовий будинок. Тоді ж були зведені огорожа будинку та дзвіниця церкви. Після смерті Марії Іванівни сестра Миколи Гоголя Ольга знесла старий батьківський будинок і побудувала новий.

Згідно перепису 1859 року у Василівці нараховувалось 63 двори та 417 мешканців. У 1883 році село належало сестрам Миколи Гоголя — О. Головні та Г. Гоголь, а також племіннику В. Бикову.

У жовтні 1896 року у Василівці відкрилося Гоголевське земське училище. Тоді місцеві мешканці зібрали 800 карбованців для будівництва музею та пам'ятника Миколі Гоголю. До 1917 року тут у родовому будинку Гоголів зберігались деякі особисті речі письменника: натільний хрест, печатка, тростина, палітра для фарб, фрак, гербарій, знімок з картини Рафаеля, іконки.

На 1 лютого 1925 року центр Яновщанської (Яновщинської) сільської ради Баляснівського району Полтавської округи Полтавської губернії. У 1926—1928 роках центр Яновщинської сільради Баляснівського району Полтавської округи [1]

Визначні пам'яткиРедагувати

 
Музей-садиба Миколи Гоголя

У селі є Музей-садиба Миколи Гоголя. Тут був родовий маєток Гоголів, де письменник провів свої дитячі та юнацькі роки (на той час населений пункт називався Василівка).

У XVIII ст. перейшла батькам Миколи Гоголя у спадщину.

1943 р. — залишився лише фундамент, але в 1984 р. до 175-річчя з дня народження Гоголя садиба була відтворена. Посаджено новий парк. Зроблено ставки в парку, альтанки, грот. Все так, як було за життя письменника. Відбудували старий флігель, який був робочим кабінетом. Встановили пам'ятник Гоголю.

Садиба відтворена за фотографіями, малюнками, планами, листами і спогадами сучасників. Відновлено батьківський будинок і флігель з робочим кабінетом Миколи Гоголя, збереглися ставки, грот, сад, могила батьків.

Силами ініціативної групи відроджується Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Діяльність - Національний заповідник-музей М. В. ГоголяРедагувати

У заповіднику-музею М.В. Гоголя відбулася 100-та ювілейна виставка великого полтавського майстра пензля Володимира Миколайовича Кривого, присвячена 75-річчю від дня народження художника.

Виставка була представлена вибраними творами майстра за період, що охоплює  2005 – 2013 рр.. Художній доробок майстра пензля за його роки творчості вражає своєю кількістю - більше 16 тисяч картин. За сприянням Полтавського відділення Українського фонду культури та гоголівського музею було випущено каталог, приурочений святковому заходу - подвійному ювілеєві. У ньому описаний життєвий шлях художника, перераховані роботи представлені на виставці, фото деяких картин, а також перелік виставок в Україні і за кордоном за участю Володимира Миколайовича.

Працівниками національного музею-заповідника М. В. Гоголя під час виставки, було проведено творчий вечір «Спасибі долі, що цвіт любові в серці не згаса…» з нагоди ювілею творчої людини, великого трудівника, мецената Володимира Кривого.

Розділити приємні хвилини спілкування завітали друзі митця, шанувальники його творчості, представники колективів освітніх закладів (Гоголівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. М.В. Гоголя, Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя, Диканської гімназії № 2).

Вечір розпочався піснею. Ювіляру урочисто піднесли іменинний пиріг від вдячних шанувальників таланту. Ведуча заходу Світлана Кирнос ознайомила присутніх із цікавими сторінками життя художника: «…10 квітня 1938 року в селі Михайлівка Гайсинського району на Вінниччині народився хлопчик – назвали Володею. Не все так добре склалося в родині – рано залишився без мами. Важке дитинство, навчання, служба в лавах Радянської Армії, звільнення офіцером, але в подальшому житті перемогла  любов до малярства.

У 1980 році вступив до Московського університету народної творчості на курс «Станкового живопису і графіки», який у 1983році закінчив з оцінкою «відмінно». І пішли професійні роботи, персональні виставки».

Твори Володимира Кривого є у приватних колекціях жителів Польщі, Німеччини, США, Болгарії, Ізраїлю, Португалії, Канади, Чехії, Румунії, Словаччини, Італії, Франції, Швеції, але найбільше їх - на Полтавщині.

На вечорі  Володимиру Миколайовичу вручили грамоту від управління культури Полтавської ОДА, подяку та подарунок національного музею-заповідника М. В. Гоголя. Із вдячними словами та побажаннями до художника  звернулися Анатолій Матяш, Катерина Чернова, Алла Сотник, Надія Горячун.  Після виступів прозвучала  улюблена пісня майстра пензля «Гречаники» у виконанні працівників музею, під час якої Володимир Миколайович із задоволенням підтанцьовував[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу / Редкол.: Білоус Г.П., Білоусько О.А., Гудим В.В. та ін.; упоряд.: Васильєва Ю.О., Жук В.Н., Коротенко В.В. та ін.– Вид. друге, перероб. і доп.– Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.– С. 286.
  2. Матяш, Анатолій (2013-04-26, №17 (7450)). Ювілейна виставка у гоголівській садибі (українською). Шишаки, Полтавська область: Тижневик "Сільське життя". с. 5. 

ПосиланняРедагувати