Полтавська округа
Полта́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР, що існувала від березня 1923 року по вересень 1930 року. Центр округи — місто Полтава.
| Полтавська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Полтавська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Полтава |
| [[Зображення: Карта Полтавської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
На 1930 рік округа займала 14,9 тис. км². Населення 1 089,4 тис. осіб, міського — 13,1%. За національністю: українців — 93,7%, росіян — 3,5%, євреїв — 2,1%. Залізниць було 414 км. Зернові займали 88% посівних площ, з них пшениця — 34,2%, жито — 32,8%, ячмінь — 14,7%[1].
Історія
ред.Полтавську округу було утворено 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії із 20 волостей Полтавського повіту, 13 волостей Зіньківського повіту, 13 волостей Кобеляцького повіту, 3 волостей Миргородського повіту, 2 волостей Красноградського повіту та 1 волості Хорольського повіту. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, Диканський, Зіньківський, Кобеляцький, Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, Новосанжарський, Опішнянський, Решетилівський, Рунівщинський, Супрунівський, Царичанський (Китайгородський), Чутівський, Шишацький та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.
13 березня 1925 року райцентр Піщанського району перенесено із села Піщаного до села Балясного, а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка Китайгород до Царичанки і район перейменовано на Царичанський.
1925 року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. 3 червня того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованої Червоноградської (Красноградської) округи: Великобучківський, Сахновщанський, Кегичівський (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час Красноградського району), Карлівський, Машівський, Руновщанський райони, частини Зачепилівського, Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до Катеринославської округи. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої Харківської губернії: Грунський, Котелевський і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, 30 вересня 1925 року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села Супрунівки перенесено до міста Полтави, і район перейменовано на Полтавський.
Відтак, 1925 року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.
18 квітня 1929 року розформовано Балясніський та Великобучківський райони Полтавської округи, а їх територію розподілено: першого — між Диканським, Решетилівським і Шишацьким районами, другого — між Зачепилівським і Сахновщанським районами.
Керівники округи
ред.- Паташнюк (1924),
- Сосновський В. І. (1924—1925),
- Ракітов Григорій Давидович (.08.1925—.06.1926),
- Клочко Петро Сергійович (1926—1927),
- Мойсеєнко Костянтин Васильович (.10.1927—.04.1928),
- Тараненко Корній Семенович (1928—.08.1930).
Голови окружного виконавчого комітету
ред.- Дегтяренко Петро Михайлович (1923—1923),
- Кока Костянтин Панасович (1923—1924),
- Огій Яків Родіонович (1924—1925),
- Валишин І. Ф. (1925—1925),
- Луценко Степан Кузьмич (1925—1926),
- Фіалковський Захар Семенович (1926—.12.1928),
- Вінников Трохим Степанович (.12.1928—.08.1930).
Національний склад
ред.Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]
| населення | українці | росіяни | євреї | німці | поляки | білоруси | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Полтава | 91 763 | 68,5 | 8,9 | 20,1 | 0,4 | 0,9 | 0,6 |
| Баляснівський район | 31 473 | 99,4 | 0,4 | ||||
| Білоцерківський район | 28 589 | 99,6 | 0,2 | 0,1 | |||
| Великобучківський район | 18 632 | 92,6 | 0,4 | 6,9 | |||
| Грунський район | 35 209 | 99,3 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | ||
| Диканський район | 35 532 | 99,1 | 0,6 | 0,1 | |||
| Зачепилівський район | 41 152 | 74,0 | 25,9 | ||||
| Зіньківський район | 57 127 | 98,3 | 0,4 | 1,1 | |||
| Карлівський район | 52 730 | 97,3 | 1,8 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Кегичівський район | 29 641 | 96,0 | 3,5 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
| Кобеляцький район | 62 985 | 96,6 | 0,8 | 2,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Котелевський район | 26 542 | 99,2 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | ||
| Красноградський район | 66 679 | 76,3 | 20,6 | 2,4 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
| Малоперепищенський район | 43 513 | 99,4 | 0,4 | ||||
| Машівський район | 36 547 | 99,2 | 0,4 | ||||
| Нехворощанський район | 38 781 | 99,5 | 0,2 | ||||
| Новосанжарський район | 45 680 | 99,3 | 0,2 | 0,1 | |||
| Опішнянський район | 49 348 | 99,4 | 0,3 | ||||
| Полтавський район | 57 491 | 99,1 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
| Решетилівський район | 62 828 | 99,4 | 0,3 | 0,0 | |||
| Рублівський район | 20 863 | 99,3 | 0,5 | ||||
| Руновщанський район | 33 114 | 98,8 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | ||
| Сахновщинський район | 44 070 | 98,0 | 1,0 | 0,3 | 0,4 | 0,1 | |
| Чутівський район | 32 031 | 97,7 | 1,4 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Шишацький район | 47 013 | 99,2 | 0,5 | 0,1 | |||
| Полтавська округа | 1 089 333 | 93,7 | 3,5 | 2,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад
ред.Рідна мова населення Полтавської округи за переписом 1926 року[2]
| населення | українська | російська | інша | |
|---|---|---|---|---|
| м. Полтава | 91 763 | 62,7 | 23,7 | 13,6 |
| Баляснівський район | 31 473 | 99,2 | 0,4 | 0,3 |
| Білоцерківський район | 28 589 | 99,6 | 0,2 | 0,2 |
| Великобучківський район | 18 632 | 92,5 | 0,5 | 7,0 |
| Грунський район | 35 209 | 99,1 | 0,5 | 0,4 |
| Диканський район | 35 532 | 99,1 | 0,6 | 0,3 |
| Зачепилівський район | 41 152 | 73,9 | 26,0 | 0,2 |
| Зіньківський район | 57 127 | 98,3 | 0,6 | 1,1 |
| Карлівський район | 52 730 | 97,3 | 1,9 | 0,8 |
| Кегичівський район | 29 641 | 95,0 | 4,4 | 0,5 |
| Кобеляцький район | 62 985 | 96,1 | 1,9 | 2,0 |
| Котелевський район | 26 542 | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
| Красноградський район | 66 679 | 74,9 | 23,3 | 1,7 |
| Малоперепищенський район | 43 513 | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
| Машівський район | 36 547 | 99,1 | 0,5 | 0,4 |
| Нехворощанський район | 38 781 | 99,5 | 0,2 | 0,4 |
| Новосанжарський район | 45 680 | 99,1 | 0,4 | 0,5 |
| Опішнянський район | 49 348 | 99,2 | 0,4 | 0,5 |
| Полтавський район | 57 491 | 98,9 | 0,6 | 0,4 |
| Решетилівський район | 62 828 | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
| Рублівський район | 20 863 | 98,9 | 0,9 | 0,2 |
| Руновщанський район | 33 114 | 98,7 | 0,9 | 0,4 |
| Сахновщинський район | 44 070 | 97,7 | 1,3 | 0,9 |
| Чутівський район | 32 031 | 97,4 | 2,0 | 0,6 |
| Шишацький район | 47 013 | 99,0 | 0,6 | 0,4 |
| Полтавська округа | 1 089 333 | 93,0 | 5,1 | 1,9 |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Верменич Я. В. Полтавська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 370. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Матеріяли до опису округ УСРР. Полтавська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Друк. ім. Петровського «Полтава Поліграф], 1926. — VIII, 74 c. : табл.
- Полтавський округ // Полтавщина : Енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 765–766. — ISBN 5-88500-033-6.
- Список залюднених місць Полтавської округи : за Всесоюзним переписом на 17 грудня 1926 року / Полтаське округове статистичне бюро. — Полтава : 1-ша Раддрукарня «Полтава-Поліграф», 1927. — 201 с.
- Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.