Вікіпедія

Географія Сен-П'єру і Мікелону

Сен-П'єр і Мікелон — невеличка північноамериканська острівна країна, що лежить у водах Атлантичного океану на південь від острова Ньюфаундленд . Загальна площа країни 242 км² (214-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 242 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни вдвічі більша за площу території Голосіївського району міста Києва.

Географія Сен-П'єру і Мікелону
Географічне положення Сен-П'єру і Мікелону
Географічне положення Сен-П'єру і Мікелону
Географічне положення
КонтинентПівнічна Америка
РегіонПівнічна Америка
Координати46°50′ пн. ш. 56°20′ зх. д. / 46.833° пн. ш. 56.333° зх. д. / 46.833; -56.333
Територія
Площа242 км² (214-те)
 • суходіл100 %
 • води0 %
Морське узбережжя120 км
Державний кордон0 км
Рельєф
Типгористий
Найвища точкагора Морн-де-ла-Гран-Монтань (240 м)
Найнижча точкаАтлантичний океан (0 м)
Клімат
Типпомірний
Внутрішні води
Найдовша річкаБель ( км)
Найбільше озеролагуна Гран-Барахос (9 км²)
Інше
Природні ресурсириба
Стихійні лихатумани, айсберги

Назва

ред.

Офіційна назва — Сен-П'єр і Мікелон (фр. Departement de Saint-Pierre et Miquelon, Saint-Pierre et Miquelon)[2]. Назва країни походить від назви однойменних островів. Острови були відкриті 21 жовтня 1520 року португальський мореплавць Жуан Алваріш Фагундіш, який назвав їх Архіпелагом одинадцяти тисяч дів, на честь святої великомучениці Урсули та закатованих разом з нею 11 тис. невинних дів[3]. 1536 року французький мореплавець Жак Картьє дав головному острову назву Острів Святого Петра (фр. Isle Sainct Pierre) на честь християнського покровителя рибалок, апостола Святого Петра[3]. У XVI столітті регіон часто відвідували баскські рибалки. Вони назвали острів Мікелле, що баскською мовою означає Михало, імовірно, на честь Архангела Михаїла. 1579 року вперше на картах з'являються топоніми Micquetõ і Micquelle, що з плином часу еволюціонували через Miclon, Micklon в Miquelon.

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.

Сен-П'єр і Мікелон — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сен-П'єр і Мікелон омивається водами Атлантичного океану[4]. На північ і схід від островів лежить канадський острів Ньюфаундленд[4]. Загальна довжина морського узбережжя 120 км[1].

  •  
    Морські кордони Сен-П'єру і Мікелону і Канади

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти

ред.
Докладніше: Крайні точки Сен-П'єру і Мікелону

Час

ред.
Докладніше: Час у Сен-П'єрі і Мікелоні

Час у Сен-П'єрі і Мікелоні: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом)[6]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Сен-П'єру і Мікелону
Див. також: Гідрогеологія Сен-П'єру і Мікелону

Корисні копалини

ред.
Докладніше: Корисні копалини Сен-П'єру і Мікелону

Надра Сен-П'єру і Мікелону не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[7].

Сейсмічність

ред.
Докладніше: Сейсмічність Сен-П'єру і Мікелону

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Сен-П'єру і Мікелону

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Морн-де-ла-Гран-Монтань (240 м).

  •  
    Рельєф Сен-П'єру і Мікелону
  •  
    Моделювання поверхні країни
  •  
    Супутниковий знімок поверхні країни
  •  
    Карта країни (англ.)
  •  
    Острів Сен-П'єр з висоти
  •  
    Острів Мікелон з висоти
  •  
    Кам'янисті розсипи
  •  
    Хвилі на південному узбережжі Сен-П'єру

Узбережжя

ред.
  •  
    Берегова арка на Мікелоні
  •  
    Скелясте узбережжя
  •  
    Південний Авалон

Острови

ред.
Докладніше: Острови Сен-П'єру і Мікелону

Територія країни складається з двох масивів суходолу, острова Сен-П'єр (25 км²) і острова Мікелон (216 км²). Останній складається з трьох геологічно окремих островів, що в наш час поєднуються піщаними перемичками — томболо. Це Гран-Мікелон (110 км²), Ланглейд (91 км²) та Ле-Кап (15 км²).

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Сен-П'єру і Мікелону

Територія Сен-П'єру і Мікелону лежить на кордоні помірного й субтропічного кліматичних поясів, у зоні взаємодії холодної (Лабрадорської) і теплої (Гольфстрім) течій, що сильно ускладнює метеорологічні умови[8]. Зона постійних штормових вітрів. Незначні сезонні амплітуди температури повітря. Прохолодна зима, можливе випадіння снігу, вологе літо з частими туманами[9].

  •  
    Сонячна радіація (англ.)
  •  
    Кліматична карта Ньюфаундленду (за Кеппеном)
  •  
    Зима на островах
  •  
    Порт Сен-П'єр взимку

Сен-П'єр і Мікелон не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в міжнародній організації представляє Франція[10].

Внутрішні води

ред.
Докладніше: Гідрографія Сен-П'єру і Мікелону

Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].

  •  
    Міст через річку Бель
  •  
    Крижаний водоспад

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Сен-П'єру і Мікелону

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Сен-П'єру і Мікелону
  •  
    Рослинний покрив Мікелону
  •  
  •  
    Рослинний покрив Мікелону
  •  
    Хвойні ліси Мікелону

Земельні ресурси Сен-П'єру і Мікелону (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,7 %,
    • орні землі — 8,7 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 12,5 %;
  • інше — 78,8 %[1].

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Сен-П'єру і Мікелону

Зоогеографічно територія країни належить до Канадської провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області[9].

Див. також: Ссавці Сен-П'єру і Мікелону, Птахи Сен-П'єру і Мікелону та Риби Сен-П'єру і Мікелону

Охорона природи

ред.
Докладніше: Природно-заповідний фонд Сен-П'єру і Мікелону


Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Сен-П'єру і Мікелону

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: цілорічні тумани і айсберги навколо островів можуть значно ускладнювати судноплавство[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • потенційні поклади нафти в акваторії островів можуть суттєво ускладнити екологічну обстановку в країні, що не має достатньо розробленого законодавства з охорони навколишнього середовища.

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Сен-П'єру і Мікелону можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Сен-П'єру і Мікелону

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е Saint Pierre and Miquelon, Geography. Factbook.
  2. ↑ Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ а б Поспелов Е. М., 2005.
  4. ↑ а б Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. ↑ Північна Америка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ а б ФГАМ, 1964.
  10. ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Сен-П'єру і Мікелону

Шаблон:Сен-П'єр і Мікелон у темах

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Географія_Сен-П%27єру_і_Мікелону&oldid=40535765