Генріх фон Лютвіц
Барон Генріх фон Лютвіц[1] (нім. Heinrich Freiherr von Lüttwitz; нар. 6 грудня 1896, Праушниц, Сілезія — пом. 9 жовтня 1969, Нойбург-ан-дер-Донау, Баварія) — німецький воєначальник, генерал танкових військ (1944) Сухопутних військ нацистської Німеччини. Учасник Першої та Другої світових війн, один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945). За часів Другої світової війни командував танковими та загальновійськовими з'єднаннями та об'єднаннями.
| Генріх фрейхерр фон Лютвіц | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Heinrich Freiherr von Lüttwitz | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Народження | 6 грудня 1896.svg){kind=small} Праушниц, Сілезія, Пруссія | ||||||||||||||
| Смерть | 9 жовтня 1969 (72 роки) Нойбург-ан-дер-Донау, Баварія | ||||||||||||||
| Поховання | цвинтар Нойбурга (Neuburg/Donau, Franziskanerstrasse. Feld 21.) | ||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Райхсгеер.svg){kind=small} Рейхсвер.svg){kind=small} Вермахт | ||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | ||||||||||||||
| Рід військ | піхота, танкові війська | ||||||||||||||
| Роки служби | 1914–1945 | ||||||||||||||
| Звання |  Генерал танкових військ | ||||||||||||||
| Формування | 3-тя танкова дивізія | ||||||||||||||
| Командування | 20-та танкова дивізія 2-га танкова дивізія XXXXVII-й танковий корпус | ||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||
| Відносини | двоюрідні брати: Сміло фон Лютвіц і Гіацинт граф фон Штрахвітц | ||||||||||||||
| Титул | барон | ||||||||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||||||||
Кузен німецьких генералів Сміло фон Лютвіца (кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами) і Гіацинта графа фон Штрахвітца (кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та діамантами).
Біографія
ред.Генріх (Хайнріх) Діпольд Георг фрейхерр фон Лютвіц (нім. Heinrich Diepold Georg Freiherr von Lüttwitz) народився 6 грудня 1896 у сілезькому місті Праушниц, у родині потомствених представників давніх прусських військових традицій.
Військова кар'єра
- 6 серпня 1914 — фанен-юнкер
- 29 жовтня 1914 — фенрих
- 1 грудня 1914 — лейтенант
- 1 квітня 1925 — оберлейтенант
- 1 лютого 1931 — ротмістр
- 1 січня 1936 — майор
- 1 лютого 1939 — оберстлейтенант
- 1 жовтня 1941 — оберст
- 1 грудня 1942 — генерал-майор
- 1 червня 1943 — генерал-лейтенант
- 1 листопада 1944 — генерал танкових військ
Генріх фон Лютвіц відразу після початку Першої світової війни 10 серпня 1914 записався добровольцем до 1-го Західно-Прусського уланського полку імені російського імператора Олександра III (нім. Ulanen-Regiment „Kaiser Alexander III. von Rußland“ (Westpreußisches) Nr. 1). 29 жовтня 1914 отримав звання фенриха, а 1 грудня 1914 року — лейтенанта. Посідав посаду командира взводу; згодом був переведений до 3-го запасного драгунського полку, у складі якого продовжував битися з російською армією на Східному фронті.
Після війни Генріх фон Лютвіц приєднався спочатку до Добровольчого корпусу, служив у Прикордонній стражі на сході Німеччини, вів бойові дії проти поляків, за що був нагороджений орденом Орла. Потім він був переведений до армії і поступив на службу до 8-го прусського рейтарського полку. Тут офіцер перебував на різних посадах до 30 вересня 1936. Спочатку він служив у першому ескадроні в Міличі, з 1929 у полковій штаб-квартирі в Оелсі і з квітня 1931 командир 4-го ескадрону в Намслау. З 1 жовтня 1935 знову на штабній роботі у рейтарському полку. З 1 жовтня 1936 року призначений начальником 1-го відділу штабу 4-го кавалерійського полку в Ольштині, який пізніше був переформований на 1-й розвідувальний батальйон 1-ї танкової дивізії.
1 березня 1939 Генріх фон Лютвіц підвищений у званні до оберстлейтенанта. З початком Польської кампанії командує своїм моторизованим розвідувальним батальйоном 3-ї танкової дивізії, проте вже 2 вересня отримав у бою поранення й відправлений на лікування до шпиталю. Після завершення курсу реабілітації зарахований до резерву, а 1 липня 1940 призначений на посаду командира 59-го мотопіхотного батальйону в танковій дивізії на чолі якого брав участь у Французькій кампанії 1940 року. З 16 жовтня 1940 року — командир 101-го мотопіхотного полку 20-ї танкової дивізії.
22 червня 1941 року з початком вторгнення німецьких військ до Радянського Союзу оберстлейтенант Генріх фон Лютвіц, командир 101-го мотопіхотного полку, а з 28 червня 1941 — 59-го моторизованого полку 20-ї мотопіхотної бригади, брав участь у перших битвах німецько-радянської війни. На чолі своїх частин вів активні бойові дії в Білорусі, бився під Смоленськом та Москвою. З жовтня 1941 року — оберст, у грудні 1941 року нагороджений Золотим німецьким хрестом.
1 червня 1942 призначений командиром 20-ї моторизованої бригади 20-ї танкової дивізії. У травні 1942 року за успішне командування військовими формуваннями у боях у районі Гжатська нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. В серпні 1942 року — важко поранений (Золотий знак за поранення). З 1 жовтня 1942 року — командир 20-ї танкової дивізії 2-ї танкової армії, веде бої в районі Орла. У грудні 1942 року присвоєне чергове військове звання — генерал-майор.
З червня 1943 року генерал Генріх фон Лютвіц переведений до штабу Головного командування Вермахту (ОКВ) з присвоєнням звання генерал-лейтенант.
З лютого 1944 року — командир 2-ї танкової дивізії, літом на чолі дивізії веде бої в Нормандії, протистоїть наступу англо-американських військ на Західному фронті. На початку вересня 1944 року за бої в Нормандії нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста, й призначений командиром 47-го танкового корпусу. З листопада 1944 року підвищений у званні в генерали танкових військ.
У грудні 1944 року танковий корпус генерала Г.фон Лютвіца брав найактивнішу участь в Арденському контрнаступі Вермахту. Навесні 1945 року — відступив на Рейн.
16 квітня 1945 генерал танкових військ Генріх фон Лютвіц під час боїв у Рурському котлі був узятий в американський полон, Проте, 9 травня 1945 року, вже після капітуляції Німеччини, рейхсканцлер Деніц підписав указ про нагородження його мечами (№ 157) до Лицарського хреста з дубовим листям.
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Сілезький Орел 2-го ступеня
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення»
- в сріблі (2 березня 1940)
- в золоті (29 серпня 1942)
- Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (27 травня 1942)
- дубове листя (№ 571; 3 вересня 1944)
- мечі (№ 157; 9 травня 1945)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
Див. також
ред.Література
ред.- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.(англ.)
- Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945 Band 7 Knabe-Luz; Biblio Verlag, Bissendorf 2004; ISBN 3-7648-2902-8, S.655-656
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.(нім.)
Посилання
ред.- Lüttwitz, Heinrich Freiherr von. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014. (нім.)
- Lüttwitz, Heinrich Diepold Georg Freiherr von. на ww2gravestone.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014. (англ.)
- Heinrich Freiherr von Lüttwitz. на desertwar.net. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 3 листопада 2014. (англ.)
- Lüttwitz, Freiherr von, Heinrich [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Генріха фон Лютвіца (англ.)
Примітки
ред.- ↑ До 1919 року титул фрейхерр, що означає барон, відносився до почесного родового титулу. Після серпня 1919 зі скасуванням дворянства, фрейхерр або фрайхерр стало додаватися, як частина власно прізвища носія.
.svg){kind=logo}
