Вікіпедія

Ганапольський Матвій Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марголіс.

Матвій Юрійович Ганапольський, ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс[1] (14 грудня 1953, Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст, громадський діяч[джерело?].

Ганапольський Матвій Юрійович
Matvey Ganapolsky3.jpg
Ім'я при народженні рос. Матвей Юрьевич Марголис
Народився 14 грудня 1953(1953-12-14) (69 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Росія
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність єврей
Діяльність журналіст, ведучий, актор, кінорежисер, театральний режисер, письменник, телеведучий, радіоведучий
Alma mater Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв (1973) і Російський університет театрального мистецтва (1981)
Знання мов російська і українська
Заклад Ехо Москви, Московський державний театр естрадиd, Державний комітет СРСР з телебачення та радіомовлення, ATV[d], Радіо «Вісті», Московський комсомолець, Перший кавказький, ATR, NewsOne, Радіо «Ера» і Прямий
Роки активності 1987 — тепер. час
Нагороди
IMDb ID 5668266

Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (1991—2022), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналу NewsOne. Член президії Російського єврейського конгресу.[2] Колумніст газети «Московський комсомолець».[3] Ведучий телеканалу «Прямий».

ЖиттєписРедагувати

Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського).

ОсвітаРедагувати

Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа.

Кар'єраРедагувати

Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки».

Довгий час працював у АТВ. Автор багатьох телепроєктів, вів різні розважальні та політичні шоу. З 1991 року працював на радіостанції «Ехо Москви», де був автором рейтингових програм «Репліка», «Клінч», «Я — Ганапольский», «Розворот», «Бунт „Хорьків“». Автор телевізійних проектів «Давайте поговоримо» (Інтер), «Бомонд» (ОРТ), «Ігри гладіаторів» (РТР), «Детектив-шоу» (ТВ-6, ОРТ, ТВЦ), «Цивілізація» (ПІК)[4]. В ніч з 31 травня на 1 червня в рамках програми «Один» на радіостанції «Ехо Москви» провів ефір українською мовою.[5]

Взимку 2014 року вів ток-шоу «Місце дії» на «112 Україна».

18 березня 2014 року став радіоведучим української радіостанції «Радіо Вєсті», але при цьому залишаючись оглядачем російської станції.[6].

З 1 березня 2016 — працює в ранковому ефірі на Радіо «Ера». Передачі веде українською та російською мовами[7].

20 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство Матвію Ганапольському[8]. В ефірі каналу «112 Україна» він розповідав, як отримав його:

  «Мені Петро Порошенко не давав українське громадянство. Я отримав його за правом народження. Я народився у Львові. Я просто пішов в паспортний стіл за місцем, де я був зареєстрований – я знімав квартиру – написав заяву, її розглянули. І без жодних проблем мені видали паспорт. Просто потім була зустріч журналістів з Порошенком. Мене туди запросили. Більше не запрошували. Я прийшов тоді туди, а там пан Ложкін, який був тоді головою Адміністрації. Ми заговорили, я розповів йому, що отримав український паспорт. А він сказав: «Вау, покажи!». Я показав, ми зробили фото. Але, оскільки це було в Адміністрації президента, сказали, що Порошенко видав мені паспорт»  

[9]

Із 2017 року ведучий програм «Ехо України», «18-» та «МЕМ» на Прямому.

Із червня по осінь 2018 року вів програму «Моя хата не з краю» на Радио Пятница.

ПоглядиРедагувати

21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.[10]

 
Матвій Ганапольський 11 березня 2008 року
«Тобто на них буде стояти марка — «Зроблено в Росії». Ось як, знаєте, як у цих самих, у гетто ставили шестикутну зірку та писали: «jude» — «євреї». Ось так і на книжках буде написано — «росіяни».
Оригінальний текст (рос.)
«То есть, на них будет стоять марка — «Сделано в России». Вот как, знаете, как в этих самых, в гетто ставили шестиконечную звезду и писали: «jude» — «евреи». Вот так и на книжках будет написано — «русские».
.[11]

Пізніше Ганапольський в ефірі каналу «NewsOne» за 03.09.2015 (з часу 17:29 хв.) пояснив детально свою позицію, зокрема, що на його думку не можна ставити книги в один ряд з ковбасою, адже не всі письменники-громадяни Росії обов'язково є ватниками.[12]

26 вересня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський озвучив, на його думку, анекдот у якому українця назвав хохлом. Цей твір журналіст оцінив як «хороший».[13] Проте під час вранішніх ефірів від 3 та 8 липня, коли Матвій Ганапольський говорив серйозно на цю тему, прозвучали абсолютно протилежні думки: зокрема в ефірі за 3 липня (з часу 2:54:28) — … а тепер про хороше…, він говорить у розмові з Антоном Геращенком про заборону адміністрацією фейсбуку вживання слова «хохол»[14], а 8 липня продовжує цю тему (з часу 2:19:56 та пізніше з часу 2:42:55), схвалюючи заборону ображати українців.[15]

1 жовтня 2014 року в ранковому ефірі «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський висловився проти присвоєння українським вулицям імен видатних історичних діячів та героїв сучасності. Він запропонував називати вулиці нейтрально, пославшись при цьому на російський досвід.[16][17]

Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».[18] Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший[19].

«Нові стандарти журналістики»Редагувати

18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)[20]. У зв'язку з тим, що ця заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями.

Родина та особисте життяРедагувати

Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія[21].

 
Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку 2011 року

КнигиРедагувати

Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»[22] та книг російською мовою:

Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»[32].

Премії та нагородиРедагувати

  • Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)[4]
  • Премія «Золотий Овен» (1997)[4]
  • Премія «ТЕФІ» за програму «Детектив-шоу» (двічі фіналіст; 2001, 2002)
  • «Телегранд» (2004)[4]
  • Премія Федерації єврейських громад Росії «Людина року» (2009)[4]
  • Премія Москви[33]

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Матвій Ганапольський // Ukrcenter, 2018
  2. ↑ Структура Российского еврейского конгресса [Архівовано 6 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт РЕК(рос.)
  3. ↑ Статті на сайті «МК» [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ а б в г д Майстер-клас Матвія Ганапольського «Виклики сучасним медіа». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 
  5. ↑ Ночной эфир (на украинском языке!) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.). «Эхо Москвы». 01.06.2014
  6. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160317031318/http://radio.vesti-ukr.com/programs/1006-utro-s-ganapolskim.html Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] Матвій Ганапольський на Радіо «Вісті»]
  7. ↑ [[https://web.archive.org/web/20220421035313/https://www.youtube.com/watch?v=jLOsbgfzAQk Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.] Матвій Ганапольський на Радіо «Ера»]
  8. ↑ Російський журналіст Ганапольський став громадянином України. ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 23 липня 2016. 
  9. ↑ Матвій Ганапольский: «Порошенко не видавав мені паспорт»|https://detector.media/medialife/article/133067/2017-12-20-matvii-ganapolskii-poroshenko-ne-vidavav-meni-pasport/ [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців з нацистами [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Zaxid.net. 23.07.2014
  11. ↑ Матвій Ганапольський наполягає, що порівнював українців з нацистами правильно. Євген Кисельов підтримав колегу [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]. Дуся. Телекритика. 07.11.2014
  12. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160401031121/https://www.youtube.com/watch?v=uW3SJF9Eyck Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] Матвій Ганапольський пояснює, що він насправді мав на увазі, коли порівнював позначку «Зроблено в Росії» із «Зіркою Давида». NewsOne].(рос.)
  13. ↑ Матвій Ганапольський на радіо «Вєсті»: «Споймали русский и хохол золотую рыбку…» [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.] Дуся. Телекритика. 26.09.2014
  14. ↑ Матвій Ганапольський схвалює заборону адміністрації Фейсбук слова «хохол», «Ранок з Матвієм Ганопольським», 3 липня [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ Матвій Ганапольський схвалює заборону ображати українців, «Ранок з Матвієм Ганопольським», 8 липня [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  16. ↑ Матвій Ганапольський проти того, щоби українці називали вулиці на честь своїх героїв [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]. Дуся. Телекритика. 02.10.2014
  17. ↑ Утро с Матвеем Ганапольским [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.). «Радио Вести». 01.10.2014
  18. ↑ Окрилений Мазепа: Чи підтримає влада нове ім'я аеропорту «Бориспіль»?. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016. 
  19. ↑ Ранок з Матвієм Ганапольським. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  20. ↑ Правила журналистики от Матвея Ганапольского — YouTube. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 3 липня 2015. 
  21. ↑ Матвій Ганапольський біографія, фото — дізнайся все! [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  22. ↑ Матвій Ганапольський. «Прийде сіренький вовчок…». Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 
  23. ↑ «Кисло-сладкая журналистика» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  24. ↑ «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  25. ↑ «Чорна рука та піраміда Хеопса» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  26. ↑ Матвій Ганапольський. «Чао, Італія!» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  27. ↑ «Смайлики» [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  28. ↑ «Посміхайлики» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  29. ↑ «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі» [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  30. ↑ «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  31. ↑ «Путін буде царем» [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  32. ↑ «Денний розворот» [Архівовано 2014-09-05 у Wayback Machine.] від 9 вересня 2008, запис на сайті Москва.FM(рос.)
  33. ↑ Ганапольський Матвій. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганапольський Матвій Юрійович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганапольський_Матвій_Юрійович&oldid=38169184