Ганапольський Матвій Юрійович

Матвій Юрійович Ганапольський, ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс[1] (14 грудня 1953, Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст.

Ганапольський Матвій Юрійович
Ім'я при народженні рос. Матвей Юрьевич Марголис
Народився 14 грудня 1953(1953-12-14) (70 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
 Україна
Національність єврей
Діяльність журналіст, ведучий, актор, кінорежисер, театральний режисер, письменник, телеведучий, радіоведучий
Alma mater Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв (1973) і Державний інститут театрального мистецтва (1981)
Знання мов російська і українська
Заклад Ехо Москви, Московський державний театр естрадиd, Державний комітет СРСР з телебачення та радіомовлення, ATV[d], Радіо «Вісті», Московский комсомолец, Перший кавказький, ATR, NewsOne, Радіо «Ера» і Прямий
Роки активності 1987 — тепер. час
Нагороди
IMDb ID 5668266

Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (1991—2022), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналу NewsOne. Член президії Російського єврейського конгресу[2]. Колумніст газети «Московський комсомолець»[3]. Ведучий телеканалу «Прямий».

Життєпис ред.

Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського).

Освіта ред.

Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа.

Кар'єра ред.

Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки».

Довгий час працював у АТВ. Автор багатьох телепроєктів, вів різні розважальні та політичні шоу. З 1991 року працював на радіостанції «Ехо Москви», де був автором рейтингових програм «Репліка», «Клінч», «Я — Ганапольский», «Розворот», «Бунт „Хорьків“». Автор телевізійних проектів «Давайте поговоримо» (Інтер), «Бомонд» (ОРТ), «Ігри гладіаторів» (РТР), «Детектив-шоу» (ТВ-6, ОРТ, ТВЦ), «Цивілізація» (ПІК)[4]. В ніч з 31 травня на 1 червня в рамках програми «Один» на радіостанції «Ехо Москви» провів ефір українською мовою.[5]

Взимку 2014 року вів ток-шоу «Місце дії» на «112 Україна».

18 березня 2014 року став радіоведучим української радіостанції «Радіо Вєсті», але при цьому залишаючись оглядачем російської станції.[6].

З 1 березня 2016 — працює в ранковому ефірі на Радіо «Ера». Передачі веде українською та російською мовами[7].

20 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство Матвію Ганапольському[8]. В ефірі каналу «112 Україна» він розповідав, як отримав його:

  «Мені Петро Порошенко не давав українське громадянство. Я отримав його за правом народження. Я народився у Львові. Я просто пішов в паспортний стіл за місцем, де я був зареєстрований – я знімав квартиру – написав заяву, її розглянули. І без жодних проблем мені видали паспорт. Просто потім була зустріч журналістів з Порошенком. Мене туди запросили. Більше не запрошували. Я прийшов тоді туди, а там пан Ложкін, який був тоді головою Адміністрації. Ми заговорили, я розповів йому, що отримав український паспорт. А він сказав: «Вау, покажи!». Я показав, ми зробили фото. Але, оскільки це було в Адміністрації президента, сказали, що Порошенко видав мені паспорт»  

[9]

Із 2017 року ведучий програм «Ехо України», «18-» та «МЕМ» на Прямому.

Із червня по осінь 2018 року вів програму «Моя хата не з краю» на Радио Пятница.

Погляди ред.

21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.[10]

 
Матвій Ганапольський 11 березня 2008 року
«Тобто на них буде стояти марка — «Зроблено в Росії». Ось як, знаєте, як у цих самих, у гетто ставили шестикутну зірку та писали: «jude» — «євреї». Ось так і на книжках буде написано — «росіяни».
Оригінальний текст (рос.)
«То есть, на них будет стоять марка — «Сделано в России». Вот как, знаете, как в этих самых, в гетто ставили шестиконечную звезду и писали: «jude» — «евреи». Вот так и на книжках будет написано — «русские».
.[11]

Пізніше Ганапольський в ефірі каналу «NewsOne» за 03.09.2015 (з часу 17:29 хв.) пояснив детально свою позицію, зокрема, що на його думку не можна ставити книги в один ряд з ковбасою, адже не всі письменники-громадяни Росії обов'язково є ватниками.[12]

26 вересня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський озвучив, на його думку, анекдот у якому українця назвав хохлом. Цей твір журналіст оцінив як «хороший».[13] Проте під час вранішніх ефірів від 3 та 8 липня, коли Матвій Ганапольський говорив серйозно на цю тему, прозвучали абсолютно протилежні думки: зокрема в ефірі за 3 липня (з часу 2:54:28) — … а тепер про хороше…, він говорить у розмові з Антоном Геращенком про заборону адміністрацією фейсбуку вживання слова «хохол»[14], а 8 липня продовжує цю тему (з часу 2:19:56 та пізніше з часу 2:42:55), схвалюючи заборону ображати українців.[15]

1 жовтня 2014 року в ранковому ефірі «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський висловився проти присвоєння українським вулицям імен видатних історичних діячів та героїв сучасності. Він запропонував називати вулиці нейтрально, пославшись при цьому на російський досвід.[16][17]

Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».[18] Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший[19].

«Нові стандарти журналістики» ред.

18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)[20]. У зв'язку з тим, що ця заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями.

Родина та особисте життя ред.

Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія[21].

 
Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку 2011 року

Книги ред.

Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»[22] та книг російською мовою:

Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»[32].

Премії та нагороди ред.

  • Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)[4]
  • Премія «Золотий Овен» (1997)[4]
  • Премія «ТЕФІ» за програму «Детектив-шоу» (двічі фіналіст; 2001, 2002)
  • «Телегранд» (2004)[4]
  • Премія Федерації єврейських громад Росії «Людина року» (2009)[4]
  • Премія Москви[33]

Примітки ред.

  1. Матвій Ганапольський // Ukrcenter, 2018
  2. Структура Российского еврейского конгресса [Архівовано 6 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт РЕК(рос.)
  3. Статті на сайті «МК» [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  4. а б в г д Майстер-клас Матвія Ганапольського «Виклики сучасним медіа». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 
  5. Ночной эфир (на украинском языке!) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.). «Эхо Москвы». 01.06.2014
  6. [[https://web.archive.org/web/20160317031318/http://radio.vesti-ukr.com/programs/1006-utro-s-ganapolskim.html Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.]][Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] Матвій Ганапольський на Радіо «Вісті»
  7. [[https://web.archive.org/web/20220421035313/https://www.youtube.com/watch?v=jLOsbgfzAQk Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.] Матвій Ганапольський на Радіо «Ера»]
  8. Російський журналіст Ганапольський став громадянином України. ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 23 липня 2016. 
  9. Матвій Ганапольский: «Порошенко не видавав мені паспорт»|https://detector.media/medialife/article/133067/2017-12-20-matvii-ganapolskii-poroshenko-ne-vidavav-meni-pasport/ [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  10. Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців з нацистами [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Zaxid.net. 23.07.2014
  11. Матвій Ганапольський наполягає, що порівнював українців з нацистами правильно. Євген Кисельов підтримав колегу [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]. Дуся. Телекритика. 07.11.2014
  12. [[https://web.archive.org/web/20160401031121/https://www.youtube.com/watch?v=uW3SJF9Eyck Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] Матвій Ганапольський пояснює, що він насправді мав на увазі, коли порівнював позначку «Зроблено в Росії» із «Зіркою Давида». NewsOne].(рос.)
  13. Матвій Ганапольський на радіо «Вєсті»: «Споймали русский и хохол золотую рыбку…» [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.] Дуся. Телекритика. 26.09.2014
  14. Матвій Ганапольський схвалює заборону адміністрації Фейсбук слова «хохол», «Ранок з Матвієм Ганопольським», 3 липня [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  15. Матвій Ганапольський схвалює заборону ображати українців, «Ранок з Матвієм Ганопольським», 8 липня [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  16. Матвій Ганапольський проти того, щоби українці називали вулиці на честь своїх героїв [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]. Дуся. Телекритика. 02.10.2014
  17. Утро с Матвеем Ганапольским [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.). «Радио Вести». 01.10.2014
  18. Окрилений Мазепа: Чи підтримає влада нове ім'я аеропорту «Бориспіль»?. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016. 
  19. Ранок з Матвієм Ганапольським. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  20. Правила журналистики от Матвея Ганапольского — YouTube. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 3 липня 2015. 
  21. Матвій Ганапольський біографія, фото — дізнайся все! [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  22. Матвій Ганапольський. «Прийде сіренький вовчок…». Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 
  23. «Кисло-сладкая журналистика» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  24. «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  25. «Чорна рука та піраміда Хеопса» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  26. Матвій Ганапольський. «Чао, Італія!» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  27. «Смайлики» [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  28. «Посміхайлики» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  29. «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі» [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  30. «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  31. «Путін буде царем» [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  32. «Денний розворот» [Архівовано 2014-09-05 у Wayback Machine.] від 9 вересня 2008, запис на сайті Москва.FM(рос.)
  33. Ганапольський Матвій. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 

Посилання ред.