Галька Гнат Михайлович
о. Гнат (Ігнатій) Михайлович Галька (Галько, 1 лютого 1824/1 (13) лютого[2] / 10 лютого[3] Золотники[3] / Зарваниця[2] — 26 квітня 1903, Дубківці) — український галицький громадський діяч, москвофіл, священик УГКЦ, фольклорист, публіцист, посол до віденського парламенту й Галицького сойму. Псевдоніми, криптоніми: Жегота, Михайлов Навротник, И. М. Г., Ж. М. Н.[2]
Гнат Галька | |
---|---|
Народився | 1 лютого 1824 Золотники або Зарваниця |
Помер | 26 квітня 1903 (79 років) Дубківці |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | українець |
Діяльність | політик, католицький священник, фольклорист, публіцист |
Галузь | фольклористика[1], публіцистика[1], церковне служінняd[1] і політична діяльність[1] |
Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа |
Членство | Товариство імені Михайла Качковського |
Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
Конфесія | католицтво і католицька церква[1] |
Біографія
ред.Народився 1 лютого 1824 року в селі Золотники (нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна, тоді Королівство Галичини та Володимирії). Батько — дрібний шляхтич, «приватний офіціяліст».[3]
Навчався в нормальній школі в Бучачі та гімназії.[4]
Учасник Собору руських учених (1848 р.). У 1850 році закінчив у Львові духовну семінарію. Висвячений 1850 року.[3] Працював у Тернополі (помічник пароха у 1851–53 роках[3]), згодом — парохом у селі Дубківці (до смерти). 1859–1874 роки — Скалатський декан УГКЦ.[3] 1855 року призначений наглядачем народних шкіл у Тернополі і селах Тернопільщини (Гримайлівського повіту[3]).
З 1869 до 1876 року — посол до Галицького крайового сойму:
- 2-го скликання — обраний 13 червня 1869 р. замість доктора Івана Борисикевича в окрузі Копичинці — Гусятин, IV курія, входив до «Руського клубу»[5]
- 3-го скликання — обраний 1870 р. в окрузі 38 Скалат — Гримайлів, IV курія, входив до «Руського клубу».[6]
З 1873 року протягом 6-ти років — посол до Райхсрату Австро-Угорщини від округу 26 Теребовля—Гримайлів—Гусятин—Копичинці. В парламенті входив до Руського клубу.[7]
Член-засновник Галицько-Руської матиці та общества ім. Качковського. 1894 року пожертвував Станиславівській філії общества ім. Качковського 2000 золотих ринських, за що був оголошений покровителем.[3]
Помер 26 квітня 1903 року у селі Дубківці, тепер село Раштівці Тернопільської області.
Твори
ред.Займався вивченням народних звичаїв та обрядів, збиранням фольклорно-етнографічних матеріалів (друкував у москвофільській пресі[3]). Друкувався під псевдонімом Жегота Михайлов Навротник, И. М. Г., Ж. М. Н. та іншими. Опублікував працю «Руські посли в краєвому сеймі і Державній думі», збірник «Народні звичаї і обичаї над Збручем» у двох частинах (1860, 1862 рр.), «Народний празник Купала» (1861), «Приказки» (1874), «З народних казок» (1893), «Народні звичаї по галицькому березі ріки Збруч» (1893), «Народні притчі і примовки» (1894). Він також автор праць «Початок розумного землеробства» (1875), «Сільська господиня» (1875), «Виклади (лекції) про малоземельне господарство» (1877), «Про наші шкільні справи» (1883) та ін. Друкував статті на етнографічні та аграрні теми у журналах «Вісник», «Слово», «Неділя», «Галичанин», «Ластівка», «Учитель», «Наука» та ін[8].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Медведик П. Галька Гнат Михайлович… — С. 335.
- ↑ а б в г д е ж и к Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 124.
- ↑ Нахлік О. Галька (Галько) Гнат (Ігнатий, Ігнат, Гнат,) Михайлович… — С. 323.
- ↑ Там само. — С. 105.
- ↑ Там само. — C. 107.
- ↑ Franz Adlgasser. Kurzbiografie Halka, Ignacy (Ihnatij) [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- ↑ День смерті українського етнографа та фольклориста Гната Гальки. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 1 травня 2015.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2004 рік. Бібліографічний список [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Тернопіль, 2003.
- Медведик П. К. Галька Гнат Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 335. — ISBN 966-528-197-6.
- Нахлік О. Галька (Галько) Гнат (Ігнатий, Ігнат, Гнат,) Михайлович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 323—324. — ISBN 978-966-914-034-0.
- П. Баб'як // Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедич. словника. — Львів, 2002. — Вип. 9.
- Франко І. Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.— Львів, 1910.
- Українська Загальна Енциклопедія: Книга знання / під рец. І. Раковського — Львів; Станіслав; Коломия, 1932. — Т. 1.
- Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988.
- Українські історики. Біобібліографічний довідник [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — К. : Поліграф. д-ця Ін-ту історії України НАН України, 2010. — Випуск 3. — С. 46. — (Українські історики).
- Чорновол І. П. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 124. — (Львівська сотня).
Посилання
ред.- 190 років від дня народження Гната Гальки [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |