Бучацька головна школа

Бучацька головна школа, або Бучацька нормальна школа, іноді Бучацька головна нормальна школа[джерело?], цісарсько-королівська Крайсгавптшулє[1] (нім. K. K. Kreishauptschule) — колишній навчальний заклад у місті Бучач (нині Тернопільської области, Україна). Першим навчальним роком був 1784/1785,[2], останнім — 1892/1893.[2]

Відомості ред.

Діяла, зокрема, у приміщенні комплексу місцевого монастиря. Вчителі були світські (у 1840-х роках — німці або знімечені чехи) та духовні (василіяни). Навчання усіх предметів, крім релігії, проводили німецькою мовою. Навчали катехизму, читати церковно-слов'янською мовою Біблію та Псалтир, німецької (на її вивчення акцентували головну увагу) та французької мов, початків латини.

Дітям із сіл вступити було майже неможливо через незнання ними німецької. Під час вступу складали іспит. Спочатку навчання тривало три роки, у 1835 році школа стала 4-річною.[1] За вживання на перервах іншої мови, крім німецької, карали.[3] Після її закінчення учні складали іспит до 5-го класу державної гімназії у Станиславові.[джерело?]

Через тиск поляків, недбальство тодішніх очільників галицьких українців, національну несвідомість оо. Василіян, які віддали школу, впливову в міській раді династію Штернів (кілька поколінь), яким дуже залежало, щоб їхні сини ставали «поляками мойзешовеґо визнання», у місті постала цісарсько-королівська (державна) гімназія з польською мовою навчання.[4]

18 січня 1892 року появився лист Міністерства освіти Австро-Угорщини, у якому йшлося про рішення 1 вересня 1893 року відкрити в Бучачі цісарсько-королівську (державну) гімназію.[5]

Відомі люди ред.

Очільники ред.

Герман Вергановський, Іван Собкевич, Августин Славинський, Мар'ян Тарнавський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антон Лотоцький, Ігнатій Сінгалевич, Модест Мацієвський, Наркис Проскурницький, Йосафат Студинський, Теофан Білецький, Мар'ян Лотоцький, Доротей Федоринчук, Методій Грицак[6], Василь Лотоцький[7]; усі — священники-василіяни.

Учні, випускники ред.

Іван Вагилевич,[8] Ігнатій Галька (Галько),[9] Григорій Шашкевич,[10] Август Бельовський[11][12]

Примітки ред.

  1. а б Інж. Коцик Р. Бучач при кінці ХІХ-го і з початком ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина… — С. 175.
  2. а б Причинки до історії Бучацьких шкіл… — С. 763.
  3. Там само. — С. 175—176.
  4. Інж. Коцик Р. Бучач при кінці ХІХ-го і з початком ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина… — С. 175—176.
  5. Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл… — С. 766.
  6. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.
  7. Причинки до історії Бучацьких шкіл… — С. 760.
  8. Нахлік Є., Нахлік О. Вагилевич Іван Миколайович // Франківська енциклопедія: у 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А-Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 219. — (Іван Франко і нова сучасна література. Попередники та сучасники). — ISBN 978-966-914-033-3, ISBN 978-966-914-034-0 (Т. 1).
  9. Нахлік О. Галька (Галько) Гнат (Ігнатий, Ігнат, Гнат,) Михайлович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 323. — ISBN 978-966-914-034-0.
  10. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631.
  11. Goriaczco Borkowska A. Twórczość poetycka Augusta Bielowskiego. — S. 9.
  12. Авторка називає школу нормальною.

Джерела ред.

Посилання ред.