Відкрити головне меню

Лукань Роман-Степан Дмитрович

український чернець, історик, журналіст

Роман-Степан Дмитрович Лу́кань (17 вересня 1907, с. Старуня, нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл. — 28 листопада 1943, Львів) — український чернець-василіянин, історик, бібліотекар, журналіст.

Лукань Роман-Степан Дмитрович
О. Роман Лукань ЧСВВ.jpg
Народився 17 вересня 1907(1907-09-17)
Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, Україна
Помер 28 листопада 1943(1943-11-28) (36 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
·ДТП[d]
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність архіваріус, чернець, історик, бібліотекар, журналіст
Alma mater Станиславівська українська гімназія
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Конфесія Українська греко-католицька церква[1]

ЖиттєписРедагувати

Навчався у народній школі та Станиславівській гімназії. 1925 вступив до ЧСВВ. Вивчав філософію та богослов'я у монастирях цього чину на Львівщині. 1933 прийняв чернечий постриг. Відтоді — архіваріус і бібліотекар Центрального Василіянського архіву та бібліотеки галицької обителі св. Спаса в Онуфріївському монастирі (Львів). Редагував і видавав «Записки ЧСВВ», також вміщував публікації у журналах «Місіонар», «Календар „Місіонара“», «Літопис Бойківщини», «Нова зоря».

Від середини 1930-х рр. — член Бібліографічної комісії та співробітник Історично-філософської секції НТШ. 1940 року висвячений на священика, правив у церкві св. Онуфрія. У лютому–жовтні 1940 року радянська влада закрила архів і бібліотеку, а Лукань влаштувався бібліотекарем Львівського відділу Інституту історії АН УРСР. У період німецької окупації у липні 1942 р. повернув собі духовний сан, підпільно продовжив працювати в архіві та бібліотеці.

Загинув в автокатастрофі. Похований біля отця Теодосія Коструби на полі № 64 Личаківського цвинтаря.

ПраціРедагувати

Автор розвідок «Дрогобицькі українці в Краківському університеті в 15 і 16 віках» (рукопис, 1931), «Могила князя Лева і лаврівський некрополь» (1936, опубл. 1999), нарисів «Старуня, повіт Богородчани», «Яблінка біля Солотвини» (обидва — 1925), «Дрогобич» (рукопис, 1931), «Василіянські школи» (1932), «Початки Добро­мильських василіян» (1933), «Василіянські монастирі в Станіславівській епархії» (1935), «Василіянські монастирі Львівської архієпархії» (1937), «Василіянські монастирі на Покутті» (1938), «Про Василіянські монастирі на Україні», «250-ліття побуту отців Василіян у Жовкві» (обидва — 1942).

Збирав літературу про Івана Федорова, уклав бібліографію про нього, планував від­крити музей. Працював над науковим покажчиком української преси в Галичині, «Хрестоматією релігійної літератури».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати