Гавриленко Григорій Іванович
Григо́рій Іва́нович Гавриле́нко (7 липня 1927, Холопкове — 23 лютого 1984, Київ) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Представник українського авангардного мистецтва, шестидесятник.
| Гавриленко Григорій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 7 липня 1927 Холопкове, Глухівський район, Глухівська округа, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 23 лютого 1984 (56 років) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Національність | українці | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Жанр | пейзаж і портрет | |||
| Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1949) і Київський державний художній інститут (1955) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | авангардизм | |||
| Вплив на | Олександр Животков | |||
| Вчитель | Бондаренко Володимир Іванович, Плещинський Іларіон Миколайович, Титов Геннадій Кирилович і Жуковський Амброз Броніславович | |||
| Відомі учні | Компанець Микола Іванович | |||
| Працівник | Київський державний художній інститут | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 7 липня 1927 року у селі Холопковому (нині село Перемога Шосткинського району Сумської області, Україна) у заможній селянській багатодітній сім'ї. Після розкуркулення 1930 року його сім'я втекла до Грузії, де батько працював на копальні поблизу міста Поті. Згодом батька відправили до табору в Комі. Після цих подій матір разом з дітьми повернулися назад до рідного села, де їм було надано притулок. Через деякий час сім'я переселилася до Глухова[1].
Упродовж 1945—1949 років навчався у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка, де одним з його викладачів був Володимир Бондаренко[1]; у 1949—1955 роках — на живописному, а згодом графічному факультеті Київського художнього інституту[1], був учнем Геннадія Титова. Дипломна робота — ілюстрації до повісті Володимира Короленка «Сліпий музикант» (керівник Іларіон Плещинський).
Після закінчення інституту певний час жив та працював у селі поблизу Корсунь-Шевченківського[1], оформляв книжки для київських видавництв «Молодь», Детгиз, «Дніпро». На початку 1960-х років нетривалий час викладав у Київському художньому інституті, однак невдовзі художника звинуватили в наслідуванні «бойчукізму» і звільнили з ідеологічних причин. Після цього переїхав до Загорська, пізніше до Переяслава-Хмельницького, а потім — до Ірпеня[1] і до Києва. У Києві спочатку мешкав у підвалі на вулиці Чкалова[2], а з 1968 року[2] в будинку на вулиці Братиславській, № 24, квартира № 166. Помер у Києві 23 лютого 1984 року.
Творчість
ред.Працював у галузях станкового живопису, станкової і книжкової графіки, створював пейзажі, портрети. Серед робіт:
- живопис
- «Без назви» (1963, картон, темпера);
- «Дві жінки у природі» (1965—1966; Національний художній музей України[1]);
- «Образ дівчини» (1967);
- «Пляж» (1967—1969);
- графіка
- «Нащо мені чорні брови» (1960, ліногравюра до вірша Тараса Шевченка «Думка»);
- «Плавай, плавай. лебедонько…» (1961, 1962, ліногравюра на слова Тараса Шевченка з балади «Тополя»; обидві Національний музей Тараса Шевченка);
- серія за мотивами поеми «Катерина» Тараса Шевченка (1964);
- «Корсунь-Шевченківський» (1963, ліногравюра);
- «Така її доля» (1964, ліногравюра за мотивами народної пісні);
- «Шлях» (1967, туш, перо);
- «Діброва» (1967, туш, перо);
- серія з п'яти акварелей «Сюїта, навіяна лірикою Олександра Пушкіна» (1967—1969);
- серія «Пошуки пушкінських жіночих образів» (1972—1973, туш).
- Оформив понад 30 книжок, зокрема
- «В їжаковім вітряку» Михайла Стельмаха (1956);
- «Казка про Івана Голика» Леоніда Первомайського (1958);
- збірка оповідань «Діти миру» (1958);
- збірка народних казок «Зачарована підкова» (1959);
- «Чіпка» Панаса Мирного (1960);
- «Кобзар» («Садок вишневий коло хати», «Катерина», «Перебендя») Тараса Шевченка (1963);
- «Світ учить розуму» Степана Коваліва (1962);
- 5-ти томне зібрання творів Семена Скляренка (1965);
- «Vita nova» Данте Аліг'єрі (1965);
- «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі (1966);
- «Чотири оповідання про надію» Миколи Бажана (1967)[2];
- збірка оповідань «У лелечому селі» Євгена Гуцала (1969)[2];
- «Доробок» Миколи Бажана (1979);
- «Лірика» Олександра Пушкіна (1987).
Брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1955 року, зокрема у 1965 році експонувався у Лейпцигу. Персональні виставки відбулися у Києві у 1974 та 1980 роках.
Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Сумському та Лебединському художніх музеях, Музеї шістдесятництва, приватних зібраннях.
Сучасні дослідження
ред.У 2015 році у світ вийшла книга Лізи Герман та Ольги Балашової «Мистецтво українських шістдесятників», що характеризує особливості становлення художників-нонконформістів та ілюструє події української артсцени 1960-х років, зокрема й творчість самого Григорія Гавриленка. У 2010-х роках відбулося два виставкових проєкти, які ознайомили публіку з напрацюваннями художника:
- у 2016 році — експозиція у Національному художньому музеї України, де були частково представлені роботи художника;
- у 2019 році — виставка в аукціонному домі «ДУКАТ», повністю присвячена творам митця.
Примітки
ред.Література
ред.- Гавриленко Григорій Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 85.;
- Гавриленко, Григорий Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1972. — Том 2 (Бойченко—Геонджиан). С. 378 (рос.);
- Гавриленко Григорій Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Гавриленко Григорій Іванович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 145;
- Гавриленко Григорій Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 141 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Гавриленко Григорій Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 132 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- І. М. Блюміна. Гавриленко Григорій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.;
- Ольга Лагутенко. Гавриленко Григорій Іванович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т. 2: Г—З : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2012. — С. 19—20.