Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/13 травня 2009
Найсвіжіший коментар: OlegB у темі «Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття 12—7» 15 років тому
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
Зміст
- Поставив: NickK 08:01, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: дуже сильна підозра на ОД, в чому автор був помічений і раніше. Пошуки через Ґуґл дали рівно одну згадку в arxiv.org, що радше підтверджує цей факт. Посилання на літературу 1941 року взагалі виглядають недоречно, оскільки в статті зазначено, що явище відкрите лише в 1970-тих
За:
- NickK 08:01, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- --Дядько Ігор 15:04, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Воно звичайно штука добра, але це ж охота людям такі статті писати та ще й трьома мовами... --Yakiv Glück 08:16, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Усе ясно...--Anatoliy 024 047 14:34, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- per NickK --Gutsul 07:45, 18 травня 2009 (UTC)Відповісти
Проти:
Утримуюсь:
- А Дід Панас так і не повернувся? --Гаврило 13:45, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Схоже, що ні.--Anatoliy 024 047 14:34, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Дядько Iгор удивил меня. По моему мнению, статья "Квантовый электромагнитный резонатор" представляет собой сводку [верных или неверных] результатов, полученных автором статьи или другими исследователями. --Галактион 14:08, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.Вилучено. --OlegB 04:13, 21 травня 2009 (UTC)Відповісти
Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття 12—7
ред.- Поставив: — See-Saw Itch 12:14, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: Тематика статті дуже важлива: російсько-українські літературні зв’язки, а от тема безглузда, бо одночасно йдеться і про внесок етнічних українців до російської літератури, і про відображення української тематики в ній, і про вплив української літератури на російську, тобто разом і хто писав, і про що писано, і завдяки чому. Для енциклопедичної статті це неприпустимий еклектизм. Про цю ваду статті я вже писав, коли вперше виставляв її на вилучення (особливо в останній репліці, безпосередньо перед підсумком). На жаль, до мене не дуже прислухалися, звабившися позірними поліпшеннями (на мою думку, досить невдалими). Ота «двоїстість» статті від тих «поліпшень» нікуди не зникла. Я розумію, що всі люди різні: одним досить раціонального обґрунтування, інші сприймають все більш емоційно. З огляду на це я написав під перше квітня жарітвливу статтю Колумб у музиці, в якій продемонстрував хибність такого еклектичного підходу до створення енциклопедичних текстів. Сподіваюся, що ця пародійна ілюстрація допоможе зрозуміти, що я мав на увазі, домагаючись вилучення статті.
- Простіше за все було б розтягнути наявний матеріал по трьох (чи навіть чотирьох) статтях із відповідними назвами, але й це неможливо зробити: стаття рясніє невиправленими помилками, містить багато нікому невідомих імен і назв творів, значну частину матеріалу неможливо верифікувати. Згадуються третьорядні письменники (наприклад, Шаліков, якого російська Краткая литературная энциклопедия характеризує так: «Малая одаренность и эпигонство сделали Ш. мишенью для насмешек, пародий и эпиграмм»), але нема жодного слова про багатьох визначних російських письменників XVIII століття, які були українського походження; а з великих XIX століття — про Лермонтова (першим із власне російських прозаїків увів у белетристичний текст чисту українську мову), Некрасова (народився в Україні й писав про українців), Достоєвського та багатьох інших менш великих.
- Джерела статті надзвичайно сумнівні (крім статті з Енциклопедії українознавства). Головне джерело — стаття Мокрого зі «Сходу» — не було використано для перевірки тексту; всі польські джерела сфальсифіковані. Натомість багатьох важливих джерел немає.
- До цього ще можна додати багато інших вад. По-перше, як констатувала шановна Erud, це оригінальне дослідження. По-друге, велика частина статті взагалі не має стосунку ані до російської, ані до літератури: наприклад, розлога цитата зі звіту шефа жандармів Орлова про Шевченка — чи автор статті вважає це прикладом російського красного письменства? По-третє, наявна велика кількість відступів то про архітектуру, то про музику — воно було б доречно, коли б одночасно не забувалося про літературу. По-четверте… але досить, бо знов доброчинці приймуться виправляти дрібниці, не зважаючи на головне: стаття вкрай неенциклопедична.
За:
- — See-Saw Itch 12:14, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Повторне винесення обгрунтоване більш ніж ґрунтовно :) не бачу порушень ВП:НДА. Не без моєї вини статтю так і не було доведено до ладу за місяць. See-Saw Itch абсолютно правий: тема важлива, а от зміст шкутильгає на обидві ноги. Адже якби була створена сторінка Українська література 20 століття, а вмістом було б «Привіт усім!», ми б її вилучали швидко. Тут, як на мене, схожа ситуація. --Erud 15:27, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Стаття в такому стані існувати не може. Потрібно матеріал вичитати, переробити, приєднати, роз'єднати, але в даному вигляді в статті звалено докупи все, що тільки можна було додати до однієї статті. Стиль не енциклопедичний, а публіцистичний. Яким чином у статті Україна та українці в російській літературі від середини XVII до початку XX століття опинилася позиція царя (він не українець і не літератор), взагалі невідомо. Тема не для енцциклопедичної статті (хтось уявляє статтю з такою важкою для розуміння назвою, наприклад, в УРЕ чи УСЕ?). Визначення поняття Україна та українці в російській літературі від середини XVII до початку XX століття в статті не подано. Оскільки статті потрібна вкрай ґрунтовна переробка, якої так ніхто і не зробив, вилучити. Зміст статті можна перенести кудись у простір Вікіпедія чи Користувач, бо з нього теоретично можна зробити щось корисне — NickK 15:30, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- якась публіцистічна мішанина --Ілля 05:34, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Слід розуміти, що Вікіпедія це енциклопедія, а не помийка інтернету. --Рейдер з нікчемного лісу 08:14, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Публіцистика. --Yakiv Glück 08:22, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Раніше вже обговорювалась, і вже тоді мені здавалось, що назва більше підходить, щоб назвати так реферат. Думаю, що всі сумніви також і через назву. Я гадаю, що з такою назвою стаття ніби не в ту енциклопедію потрапила. Проте на назву усього не звалюю. І взагалі, може кудись додати?.. --Гаврило 13:50, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- До журналу. --Darvin 18:46, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Тема важлива, але в такому вигляді неприйнятна. Можливо варто створити статтю "Вплив українців на російську літературу" і перенести туди суттєві частини цієї статті? --Gutsul 06:49, 15 травня 2009 (UTC)Відповісти
- --Demetriol
19:23, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Я лишаюся прихильником чистоти жанру енциклопедичної статті і тому за перенесення цієї статті у Вікітеку із запровадженнями посилань на неї із дотичних статей, передусім російська література, де відповідний розділ слід було б стиснути (...мові енциклопедії властиві: стислість, чіткість, лаконічність формулювань[1]). Окремі цікаві моменти також слід було б інтегрувати в існуючі статті ВП (напр. цитату про "черстве кацапське слово" в кацап, Шевченка і т.п.). --А1 20:04, 19 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Тема цікава і корисна та в ідеалі заслуговує на окрему статтю, але нажаль в такому вигляді краще її суттєві частини перенести в більш підходящі статті, а саму статтю видалити--セルギイОбг. 20:31, 19 травня 2009 (UTC)Відповісти
Проти:
- Уже ставилася, уже залишили. Я тоді не голосував. Прохання до тих, хто підводить підсумки голосування - заносіть дискусію в обговорення статті, будь-ласка. --Дядько Ігор 15:06, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Є шаблон {{залишено}}, який можна ставити в обговорення статті — NickK 15:30, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Шановний пане Ігорю, чи не могли б Ви коротенько викласти своє бачення цієї статті та її майбутнього? Дякую.— See-Saw Itch 07:05, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Коротенько можу.
- Стаття з'явилася тому, що Білецький знайшов матеріал, який здався йому цікавим, і вивалив його без будь-якої обробки у вікіпедію.
- Без обробки означає, що стаття залишилася авторською і журнальною.
- Стаття з такою назвою неенциклопедична, бо вона не визначає свого предмету
- Стаття з такою назвою може бути в енциклопедії, якщо вона є підсторінкою іншої статті, як наприклад стаття Географія Росії, яка не визначає ні поняття Росія ні поняття географія.
- Ця стаття є підсторінкою статті Російська література.
- Цю статтю вилучать, як показує це голосування.
- Вміст цієї статті буде перенесено в основну статтю Російська література.
- Повторно ставити на голосування те, щодо чого вже було винесено вирок, негарно. --Дядько Ігор 14:50, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Не вважаю, що це негарно. Бо якщо тебе не почули (ігнорують твої аргументи), є два виходи: або облишити проєкт, хай інші живуть своїм розумом, або повторювати знов, доки не почують. Перший варіант поки що не розглядаю, бо бажаю, щоб українська Вікіпедія стала кращою і змістовнішою. Щодо другого, то я б охоче не виставляв на вилучення, замість того співпрацюючи над заміною цієї статті іншими, вільними від кричущих помилок та перекручень, але ж стаття тричі виставлялася на поліпшення, пробула там відповідно два з половиною місяці (від 26 грудня), дев’ятнадцять днів (від 20 березня) та п’ять тижнів (від 8 квітня) й за цей час її оборонці не змінили там жодної коми (хоча володіють необхідним матеріалом, на відміну від мене). Знаєте кращий спосіб примусити їх працювати? То назвіть, будь ласка, я обов’язково застосую. З повагою, See-Saw Itch 08:28, 20 травня 2009 (UTC).Відповісти
- Коротенько можу.
- Шановний пане Ігорю, чи не могли б Ви коротенько викласти своє бачення цієї статті та її майбутнього? Дякую.— See-Saw Itch 07:05, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Є шаблон {{залишено}}, який можна ставити в обговорення статті — NickK 15:30, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Тут вже всі аргументи вже викладалися. І стаття була залишена. Ситуація наразі надзвичайно проста: були Україна і українці в період XVII до початку XX століття під владою Московії-Росії? Були - тому цей період ХАРАКТЕРНИЙ і опис його ПОТРІБНИЙ для УКРАЇНИ І УКРАЇНЦІВ. Як це проявилося в російській літературі? Ось стаття на це і відповідає. Ми, українці, повинні знати як протікав творчий український процес в різних умовах існування народу (в даному випадку - під владою Москви). Питання інше - чим і кому ЦЕ заважає? Подивіться САМУ СТАТТЮ. Там безліч фактів, що свідчать про талант, велику творчу наснагу, унікальний творчий потенціал українського народу навіть в неприйнятно складних умовах фактичного колоніального існування. Так кому всі ЦІ факти заважають? Білецький В. С.
- Цікаво чи може наш пан проффесор говорити не шаблонами та лозунгами? Чи є в нього щось окрім вкрай примітивного тролінгу у вигляді звинувачень? Певно ні, бо інакше він наводив би аргументи повагоміше. --Рейдер з нікчемного лісу 15:57, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Гм, Ви справді, пане професоре, вважаєте, що згадати якогось Чуровського (про якого нема жодного слова в жодному підручнику, ані в російській Краткой литературной энциклопедии, ані в Брокгаузі — Ефроні і лише в сто років тому виданому Русском биографическом словаре зазначено, що «биографических сведений не имеется», а його «подражания Гречу смешны по языку») і в той же час не згадати його старших сучасників-українців, талановитих Василя Рубана, Василя Капніста, Іполита Богдановича — це «свідчить про талант, велику творчу наснагу, унікальний творчий потенціал українського народу»? —See-Saw Itch 19:10, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Ну нащо ж так спеціально все перекручувати, шановнийSee-Saw Itch. Ви ж знаєте, що я - не літературознавець (у мене тут напевно значно менші можливості, ніж у Вас, зокрема). По-друге, що ж Вам заважало і заважає "згадати його старших сучасників-українців, талановитих Василя Рубана, Василя Капніста, Іполита Богдановича" - і цим вдосконалити статтю. Але Ви вже який раз намагаєтеся її видалити (в різний, до речі спосіб). Чим ТАКА Ваша позиція пояснюється? Долучайтеся, вдосконалюйте статтю - використовуйте свої знання для покращення. Нащо ж ЦЕЙ продукт вилучати, адже Ви ж визнаєте, що "Тематика статті дуже важлива". То й покращуйте. Білецький В. С.
- Перш ніж відповісти на Ваші питання, хочу звернути увагу, що Ви чомусь уникаєте обговорення головного: що стаття в принципі неенциклопедична, що тему сформульовано розпливчасто, що в статті повно зайвого, недостовірного, неверифіковуваного (а що неможливо верифікувати, те неможливо й виправити). Ви хотіли уславити талановитих українців, але водночас чомусь повели мову про рецепцію українців у російській літературній свідомості й у результаті отримали кумедного «Колумба в музиці». Тепер по Ваших запитаннях. 1. Я теж не літературознавець, а лише дилетант, проте моїх куцих знань вистачає, щоб зрозуміти: в статті повно нісенітниці. 2. Можливостей в мене значно менше, ніж у Вас: в українських бібліотеках скільки завгодно російських книжок, а в російських бібліотеках українських книжок чортма. Взагалі. Користуюся тим, що в мене самого є, та приватними книгозбірнями земляків. А в Інтернеті цього матеріалу обмаль. Натомість Ви навіть не дали собі клопоту звірити статтю з публікацією п. Мокрого, виправити власні помилки. 3. Саме через брак джерел я й не можу брати на себе відповідальність виправляти статтю: по окремих конкретних особах можна щось знайти, але для оглядової статті треба велику ерудицію досвідченого фахівця та на додаток цілу бібліотеку фахової літератури (знаю з бібліографії, хоч ніколи не бачив, що є грубий том Заславського про українські літературні зв’язки Лермонтова, що в другій половині вісімдесятих років вийшло аж три томи дослідження про українські літературні зв’язки зі слов’янськими літературами — чому Ви їх не використали?). Тому й займаюся дрібницями, а загальний виднокіл в мене дуже обмежений. 4. Я намагаюся видалити статтю «в різний спосіб» тому, що стаття має багато різних вад, головна з яких — безпредметність, яку Ви чомусь наполегливо захищаєте.— See-Saw Itch 05:39, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Шановний See-Saw Itch! По-перше. З одного боку ваших "куцих", як Ви пишете, знань не вистачає щоб покращити статтю, але ж вистачає, щоб робити зауваження, називати нові прізвища і т.д. По-друге - знову від Вас часто - загальні практично лайливі слова на адресу статті. Так наведені дані Ви називаєте "недостовірними", "нісенітницею" і т.д., але конкретно що саме з Вашої точки зору не годиться (прізвище, дата тощо) не називаєте. Назвіть їх, давайте поправимо і буде добре. Ні - у Вас, як Ви самі раніше те визнали, мета одна однісінька - видалення статті. Чи не так? На розумну пропозицію - покращувати - Ви не пристаєте? Білецький В. С.
- Ви дурний чи то лише гра на публіку? Схоже усе ж таки друге, бо вряд чи професор з гірництва не розуміє що таке тема роботи, систематизація чи відповідність змісту темі статті. Чи в гірництві можа називати роботи по-одному, писати про друге та наводити приклади що стосуються третього? Невже так складно визнати помилку? Чи це включився рефлекс з порятунку робіт своїх аспірантів? --Рейдер з нікчемного лісу 06:20, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Шановний пане Білецький! На пропозицію покращувати я не пристаю саме тому, що не вважаю її розумною: oбґрунтовання наведені вище й наводилися в попередніх обговореннях, починаючи з 26 лютого. Проте я урочисто зобов’язуюся надати Вам цілком конкретний список не менше як з п’ятнадцяти-двадцяти пунктів недостовірних та неверифіковуваних тверджень з Вашої (чи пана Мокрого?) статті («прізвище, дата тощо»), але тільки після того, як Ви відповісте на мої цілком конкретні попередні зауваження: чому Ви вважаєте цю статтю (саме статтю, а не тематику!) енциклопедичною? Про що саме Ви пишете — про вплив, про внесок чи про відображення? А якщо про все разом, то чому стаття структурована не за цими важливими й окремими темами, а за досить довільною хронологією? (Зрештою, добра третина того списку, який обіцяю, вже з’являлася в попередніх обговореннях — рахую лише ті зауваження, які Ви цілком проігнорували, не виправивши й не вилучивши нічого). Ваша черга, прошу.— See-Saw Itch 07:05, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Шановний See-Saw Itch! Ваша фраза "На пропозицію покращувати (статтю) я не пристаю..." вичерпала можливості щось обговорювати конструктивно. Білецький
- То наведіть пристойні аргументи на користь того, що покращувати цю статтю є розумною дією, і я охоче зміню свою думку. Поки що Ви тільки заявляли, що тематика важлива — так я ж цього й не заперечував ніколи! Я лише вважаю нерозумним працювати зі статтею, об’єкт якої невизначений і в якій помилка на помилці сидить та помилкою поганяє.— See-Saw Itch 13:15, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Шановний See-Saw Itch! Ваша фраза "На пропозицію покращувати (статтю) я не пристаю..." вичерпала можливості щось обговорювати конструктивно. Білецький
- Шановний пане Білецький! На пропозицію покращувати я не пристаю саме тому, що не вважаю її розумною: oбґрунтовання наведені вище й наводилися в попередніх обговореннях, починаючи з 26 лютого. Проте я урочисто зобов’язуюся надати Вам цілком конкретний список не менше як з п’ятнадцяти-двадцяти пунктів недостовірних та неверифіковуваних тверджень з Вашої (чи пана Мокрого?) статті («прізвище, дата тощо»), але тільки після того, як Ви відповісте на мої цілком конкретні попередні зауваження: чому Ви вважаєте цю статтю (саме статтю, а не тематику!) енциклопедичною? Про що саме Ви пишете — про вплив, про внесок чи про відображення? А якщо про все разом, то чому стаття структурована не за цими важливими й окремими темами, а за досить довільною хронологією? (Зрештою, добра третина того списку, який обіцяю, вже з’являлася в попередніх обговореннях — рахую лише ті зауваження, які Ви цілком проігнорували, не виправивши й не вилучивши нічого). Ваша черга, прошу.— See-Saw Itch 07:05, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Ви дурний чи то лише гра на публіку? Схоже усе ж таки друге, бо вряд чи професор з гірництва не розуміє що таке тема роботи, систематизація чи відповідність змісту темі статті. Чи в гірництві можа називати роботи по-одному, писати про друге та наводити приклади що стосуються третього? Невже так складно визнати помилку? Чи це включився рефлекс з порятунку робіт своїх аспірантів? --Рейдер з нікчемного лісу 06:20, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Шановний See-Saw Itch! По-перше. З одного боку ваших "куцих", як Ви пишете, знань не вистачає щоб покращити статтю, але ж вистачає, щоб робити зауваження, називати нові прізвища і т.д. По-друге - знову від Вас часто - загальні практично лайливі слова на адресу статті. Так наведені дані Ви називаєте "недостовірними", "нісенітницею" і т.д., але конкретно що саме з Вашої точки зору не годиться (прізвище, дата тощо) не називаєте. Назвіть їх, давайте поправимо і буде добре. Ні - у Вас, як Ви самі раніше те визнали, мета одна однісінька - видалення статті. Чи не так? На розумну пропозицію - покращувати - Ви не пристаєте? Білецький В. С.
- Перш ніж відповісти на Ваші питання, хочу звернути увагу, що Ви чомусь уникаєте обговорення головного: що стаття в принципі неенциклопедична, що тему сформульовано розпливчасто, що в статті повно зайвого, недостовірного, неверифіковуваного (а що неможливо верифікувати, те неможливо й виправити). Ви хотіли уславити талановитих українців, але водночас чомусь повели мову про рецепцію українців у російській літературній свідомості й у результаті отримали кумедного «Колумба в музиці». Тепер по Ваших запитаннях. 1. Я теж не літературознавець, а лише дилетант, проте моїх куцих знань вистачає, щоб зрозуміти: в статті повно нісенітниці. 2. Можливостей в мене значно менше, ніж у Вас: в українських бібліотеках скільки завгодно російських книжок, а в російських бібліотеках українських книжок чортма. Взагалі. Користуюся тим, що в мене самого є, та приватними книгозбірнями земляків. А в Інтернеті цього матеріалу обмаль. Натомість Ви навіть не дали собі клопоту звірити статтю з публікацією п. Мокрого, виправити власні помилки. 3. Саме через брак джерел я й не можу брати на себе відповідальність виправляти статтю: по окремих конкретних особах можна щось знайти, але для оглядової статті треба велику ерудицію досвідченого фахівця та на додаток цілу бібліотеку фахової літератури (знаю з бібліографії, хоч ніколи не бачив, що є грубий том Заславського про українські літературні зв’язки Лермонтова, що в другій половині вісімдесятих років вийшло аж три томи дослідження про українські літературні зв’язки зі слов’янськими літературами — чому Ви їх не використали?). Тому й займаюся дрібницями, а загальний виднокіл в мене дуже обмежений. 4. Я намагаюся видалити статтю «в різний спосіб» тому, що стаття має багато різних вад, головна з яких — безпредметність, яку Ви чомусь наполегливо захищаєте.— See-Saw Itch 05:39, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Ну нащо ж так спеціально все перекручувати, шановнийSee-Saw Itch. Ви ж знаєте, що я - не літературознавець (у мене тут напевно значно менші можливості, ніж у Вас, зокрема). По-друге, що ж Вам заважало і заважає "згадати його старших сучасників-українців, талановитих Василя Рубана, Василя Капніста, Іполита Богдановича" - і цим вдосконалити статтю. Але Ви вже який раз намагаєтеся її видалити (в різний, до речі спосіб). Чим ТАКА Ваша позиція пояснюється? Долучайтеся, вдосконалюйте статтю - використовуйте свої знання для покращення. Нащо ж ЦЕЙ продукт вилучати, адже Ви ж визнаєте, що "Тематика статті дуже важлива". То й покращуйте. Білецький В. С.
- Те що Україна й українці вплинули і продовжують впливати на російську літературу мабуть ні в кого не викликає сумніву. Можливо статті поки що бракує енциклопедичної системності, але фактів, яких немає в інших статтях, підібрано багато. Пропоную перейменувати на Вплив України та українців на російську літературу і залишити для доопрацювання. --Perohanych 17:16, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Як Ви собі уявляєте вплив України (не українців, а саме України)? Вплив української культури — це зрозуміло; художні описи Україні — теж, але то зовсім інша стаття буде (чи принаймні інший розділ). Що ж до фактів, то багатьох з них немає не тільки в інших статтях, а взагалі ніде — вже втомився повторювати: чому генерал-хорунжий Армії УНР Володимир Сікевич (а інших Сікевичів чи Сикевичів ані Ґуґл, ані найавторитетніші російські видання з літератури не знають) потрапив до попередників Гоголя? яке він взагалі має відношення до російської літератури? Хто такий Чуровський? Калужинський? Навіщо в статті про російську літературу звіт шефа жандармів? Я, звичайно, можу хоч зараз почати вилучати все, що є в статті недостовірного та неверифіковуваного, але ж пан професор напевно здійме такий вереск, що я заздалегідь боюся. І чому майже ніхто не читає попередньої дискусії? Я ж про все це багато разів писав, а знов ті самі питання, ті самі недоречні пропозиції…— See-Saw Itch 18:09, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Панове професори ведуть дискусії, а не «зчиняють вереск». На місці адміністраторів я би вас заблокував за образу. Вплив України - це вплив не лише культури, але й природи, історичних подій, я собі цілком уявляю. Тим більше вплив українців. Те що стаття потребує доопрацювання - сумнівів не викликає, як і те що Вплив України та українців на російську літературу є значимим явищем, вартим статті в Вікіпедії. --Perohanych 05:16, 15 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Щось останнім часом в пана професора та його прісних блокування стає головним аргументом... --Рейдер з нікчемного лісу 07:48, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Не знаю, що таке «прісний», але якщо це стосується професорів, то мабуть щось хороше
. Якщо ж вислів «прісний професора» має образливий відтінок, то прошу заблокувати автора висловлювання. --Perohanych 08:03, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Як я бачу сексот це не обставини, це спосіб мислення. --Рейдер з нікчемного лісу 08:11, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Бог вам суддя і адміністратори. --Perohanych 08:39, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Як я бачу сексот це не обставини, це спосіб мислення. --Рейдер з нікчемного лісу 08:11, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Не знаю, що таке «прісний», але якщо це стосується професорів, то мабуть щось хороше
- Щось останнім часом в пана професора та його прісних блокування стає головним аргументом... --Рейдер з нікчемного лісу 07:48, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Панове професори ведуть дискусії, а не «зчиняють вереск». На місці адміністраторів я би вас заблокував за образу. Вплив України - це вплив не лише культури, але й природи, історичних подій, я собі цілком уявляю. Тим більше вплив українців. Те що стаття потребує доопрацювання - сумнівів не викликає, як і те що Вплив України та українців на російську літературу є значимим явищем, вартим статті в Вікіпедії. --Perohanych 05:16, 15 травня 2009 (UTC)Відповісти
Увага: Статтю перероблено. . Статтю реструктуризовано і приведено до більш енциклопедичного стилю. --Perohanych 08:39, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Як Ви собі уявляєте вплив України (не українців, а саме України)? Вплив української культури — це зрозуміло; художні описи Україні — теж, але то зовсім інша стаття буде (чи принаймні інший розділ). Що ж до фактів, то багатьох з них немає не тільки в інших статтях, а взагалі ніде — вже втомився повторювати: чому генерал-хорунжий Армії УНР Володимир Сікевич (а інших Сікевичів чи Сикевичів ані Ґуґл, ані найавторитетніші російські видання з літератури не знають) потрапив до попередників Гоголя? яке він взагалі має відношення до російської літератури? Хто такий Чуровський? Калужинський? Навіщо в статті про російську літературу звіт шефа жандармів? Я, звичайно, можу хоч зараз почати вилучати все, що є в статті недостовірного та неверифіковуваного, але ж пан професор напевно здійме такий вереск, що я заздалегідь боюся. І чому майже ніхто не читає попередньої дискусії? Я ж про все це багато разів писав, а знов ті самі питання, ті самі недоречні пропозиції…— See-Saw Itch 18:09, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- згідний з Білецьким, — Крис 11:06, 16 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Це вже було раніше. Перероблено Користувач:Рябчук Ю.І.
- Перероблено --Користувач:Паршина Настя.
- Панове Паршина та Рябчук (а може, й Крис), я не розумію: чи ви дивилися, що там перероблено і як? Чи порівнювали з моїми зауваженнями? Пан Perohanych відважна людина, він дійсно зробив важливі речі для реструктуризації (мене б на таку працю не вистачило), але більш-менш пристойної структури так і нема (ані за тематикою, ані за хронологією), Помилкові, навіть шкідливі твердження не вилучені, хоча я майже на всі вказував. До того ж, нічого з цим текстом не трапиться: результати голосування поки що хисткі; в будь-якому разі її навряд чи видалять взагалі, а радше перенесуть до іншого простору; зрештою, шановний Дядько Ігор вже здублював увесь (чи майже весь: я не перевіряв) зміст до «Російськомовної літератури», навіть не повилучавши очевидно хибні твердження. А от щодо вашого голосування без серйозних аргументів, то маю підозру, що ваш науковий керівник вам погану послугу робить. Бо знання він вам, може бути, й передасть, а от наукову етику прищеплює дуже погано. Насправді вона полягає не в тому, щоб будь-якою ціною боронити свої результати, результати колег, результати наукового керівника, а щоб бути на боці істини незалежно від того, хто її висловив. Хто цього принципу не тримається, той дуже шкодить усім довкола. Від такого краще втікати, і то швидко.
- І ще про наукову етику. Наука — це не релігія, жодного твердження не можна приймати на віру, і обов’язкова вимог — щоб усе можна було перевірити (верифіковуваність — це також один із принципів Вікіпедії). Дивимося на обговорювану статтю: бачимо багато маловідомих імен та назв творів; шукаємо їх в авторитетних джерелах (я користувався словником Брокгауза та Ефрона, дев’ятитомною Краткой литературной энциклопедией, Русским биографическим словарём, дев’ятитомною ж Историей всемирной литературы та деякими іншими). І відразу виникають питання. 1. Чому Антонія Погорєльского названо Антоном? 2. Хто такий О. Чуровський (РБС називає лише А. Чуровського, але жодних біографічних даних про нього немає, навіть невідомо, чи був він Андрій-Андрей, чи Олександр-Александр, чи Панас-Афанасий), чи був він українцем, а чи писав про Україну? 3. Навіщо така шана кнзеві Шаховському, над яким ще Котляревський глузував? 4. Як Анатолій (а не Анатоль, як у статті) Свідницький може бути попередником Гоголя (народився, коли вже Гоголь «Миргород» написав)? 5. Хто такий Сикевич (жодної згадки ніде в авторитетних джерелах, лише генерал армії УНР Сікевич був, але не мав відношення до російської літератури й теж не міг бути попередником Гоголя)? 6. Хто такий П. Раєвський, знов-таки попередник Гоголя? Якщо Петро Іванович, то він теж народився пізно, за три роки до Гоголевої смерті. 7. Хто такий Калужинський (це вже не з попередників Гоголя, а з сентименталістів межі XVIII та XIX століть, які розглядаються чомусь пізніше Гоголя)? Бо про Калужинського теж ніде жодної згадки. 8. Який саме Олександр Муравйов мається на увазі (бо їх було кілька)? Коли й де було видано його твір «Путешествие по святым местам русским. Киев» і чи справді він мав таку назву?
- Ще одна ознака етичності в науці — сумлінне поводження з джерелами, правильний опис посилань (щоб можна було перевірити). А що ми тут маємо? 1. Початкова цитата з Павла Безсонова в першій редакції статті виглядала дещо інакше, а перевірити неможливо: не вказано джерело. 2. Примітки четверта, дев’ята та десята подано нібито польською мовою, але дуже перекрученою: немає й не може бути в польській слова oqulna; ніколи не існувало й не буде існувати видання під назвою Swiat Stowianski; прізвище Luzny суперечить законам польської мови — а якщо в цих та інших випадках помилки, то як можна ставитися до бібліографії в цілому? Адже там може бути й рік помилковий, і сторінка. А той, хто ці посилання поставив, напевне ж десь їх узяв, отже може перевірити й виправити; а якщо зі стелі узяв, то хай вже краще тихцем прибере й не соромиться: поставим на статтю шаблон {{без джерел}}, та й годі. 3. Але облишмо польську бібліографію. Ось що таке число одинадцяте (чи частина одинадцята) першого тому всім відомої Енциклопедії українознавства? Є одинадцятий (додатковий) том словникової частини цієї енциклопедії, і в ньому справді є стаття з подібної тематики, але на зовсім інших сторінках, з іншою назвою, та й автор інший.
- Ви ще не втомилися, панове? Я — втомився. А подібних казусів у статті ще багато, і майже всі я вже називав і тут, і в попередніх обговореннях. Отже бажаю вам приємних розваг у читанні цієї статті.— See-Saw Itch 08:28, 20 травня 2009 (UTC)Відповісти
- See-Saw Itch, ця стаття справді неоковирна, але на безриб'ї і рак риба. Я дотримуюсь принципу: не подобається погана стаття — напишіть краще свою (якйсь конктертний "термін" цією статею не забитий, то ж маєте свободу дій). Ви ж не написали нічого подібного, а на видаленні наполягаєте. Покажіть приклад як треба писати, а там порівняємо...--
Alex K 02:00, 20 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Не можу погодитися, що це хоча б «рак»: в обговоренні попереднього вилучення я вже пояснював, чому ця стаття не просто недосконала, а відверто шкідлива: велика кількість помилкових тверджень, які дезорієнтують читача. Чому я сам не можу братися за написання чогось замість цього, я вже пояснював тут. Власне кажучи, я міг би написати якийсь стаб (кілька стабів), але це буде оригінальне дослідження через відсутність у мене українських «паперових» джерел (а в Інтернеті такої інформації майже немає, або шукати надто важко: спробуйте набрати в пошуковій системі, наприклад, «Лев Толстой Україна» — скільки там буде зайвої інформації, а потрібної не розшукаєш). Якби ті, що таку інформацію мають, згодилися б на співпрацю, я б охоче їх консультував мірою своїх уривчастих знань. Щодо того, що в мене немає жодного конструктиву та я не долучаюся до «мурування по цеглині» (так висловився шановний Dim Grits), то можу лише сказати, що принаймні «цеглу» я заготовлюю. Звичайно, не всі цеглинки звідти придадуться для цієї тематики, та й не вистачить лише цих, але планую ще й інші «цегельні». Як бачите, це праця велика й копітка, кавалерійською атакою панів Мокрого та Білецького її не зробиш, а зробиш тільки гірше.— See-Saw Itch 08:28, 20 травня 2009 (UTC)Відповісти
# Правильно сказано у Alex K Хай залишиться. Користувач:Філософ Нема п’ятдесяти редагувань у просторі статей на початок голосування.— See-Saw Itch 10:31, 20 травня 2009 (UTC)Відповісти
Утримуюсь:
- От не розумію позицію декотрих користувачів. Згоден на 80% з думкою спеціаліста, See-Saw Itch в цьому питанні, з викладеними аргументами згоден. У винисеному питанні про недіючий проект поліпшення статей теж згоден з ним. Але де конструктив. Видалемо що далі? Той раз вичитав, оформив текст (помилок я не виправлю тих що не розумію) — ні, окрім критичних зауважень нічого, ніякої роботи над статтею спеціаліста. Цей раз Дядько Ігор вже виносить нову конструктивну пропозицію — від знавців ані чи-чирк. Вікі мурується по цеглині, часто перебираючі одну й ту ж декілька разів, розбираючі інколи усю будівлю до долу й муруючі знов. Але я не з тими, хто тількі викидає (тим більш те чому місце лише в нашім розділі енциклопедії). Перфекціонізм — це не у Вікіпедію, він довів свою недіездатність при створенні бази знань у попередньому проекті (скількі там, здається 18 статей написали тоді). Повторюю, пане See-Saw Itch]], згоден з Вами, але знов контструктив пропонуєте нажаль не Ви, а Дядько Ігор. Тому я не з Вами. --Dim Grits 16:45, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Вище написано: я не фахівець, тому це не до мене. Що знаю напевно — про те зауважу, а загальної літературної ерудиції, щоб написати ґрунтовний огляд, мені бракує. А ще більше бракує джерел: просто фізично недоступні. А от чому ніхто з мешканців України не пішов до бібліотеки та не взяв потрібні книжки, щоб написати щось дійсно варте — цього я не знаю. Хоча б звірити з першоджерелом (статтею у журналі «Схід»), яке ж було в автора на столі (а може, й зараз лежить), помилки виправити…— See-Saw Itch 18:09, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.Залишено. --OlegB 04:13, 21 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: Артем В. Коновалов 12:31, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: Наразі не енциклопедична стаття (на відміну від подібних)
За:
- Див. причину вище (Артем В. Коновалов 12:31, 13 травня 2009 (UTC))Відповісти
Проти:
- З таким самим успіхом можна вилучити російську, порівнюючи з en:Entity-relationship model. Початок є, статті не створюються зразу. --Дядько Ігор 15:03, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Трохи підправив. Можна продовжувати. Білецький В. С.
Утримуюсь:
Підсумок
ред.Знімаю, бо Увага: Статтю перероблено. (Артем В. Коновалов 18:08, 13 травня 2009 (UTC))Відповісти
- Поставив: Артем В. Коновалов 12:31, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: Не енциклопедично
Увага: Статтю перероблено. . Статтю реструктуризовано і приведено до більш енциклопедичного стилю. Будьте ласкаві знову перечитати та розважно поміркувати, чи зараз голоси «за» надалі актуальні.--лк 20:05, 18 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Додав контенту та зробив більш якісні зображення --Ehikl 00:23, 19 травня 2009 (UTC)Відповісти
За:
- Див. причину вище (Артем В. Коновалов 12:31, 13 травня 2009 (UTC))Відповісти
- Студмістечко як таке не є значимим. Перенести до статті Національний університет «Львівська політехніка» — NickK 15:30, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Для закордонних українців таких як я — вибачте! — стаття таки значима...--лк 02:59, 19 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Alex Khimich 22:08, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Студмістечко? Може ще б про палатки Помаранчевої революції писали за номерами?--Anatoliy 024 047 12:20, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Студентське містечко займає досить значну територію Львова Карта--Ehikl 13:35, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Якщо це увесь Львів,..
--Гаврило 13:56, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Звісно що не усе, там і половини немає.--Anatoliy 024 047 14:29, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Якщо це увесь Львів,..
- Студентське містечко займає досить значну територію Львова Карта--Ehikl 13:35, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- "Головною метою діяльності... ...задоволення потреб... ...в забезпеченні житлом". Вау! Як енциклопедично! Хто б міг подумати.--Darvin 18:50, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Окремі гуртожитки чи навіть комплекси гуртожитків не значимі для енциклопедії, хіба що це видатна пам'ятка архітектури, що в даному випадку не так... --А1 18:58, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- --Demetriol
19:23, 17 травня 2009 (UTC)Відповісти
Проти:
- Причина несерйозна. Якщо неенциклопедично на статтю ставиться {{стиль}} . Єдиною причиною вилучення може бути незначимо, але такої причини висунуто не було. --Дядько Ігор 15:13, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Обіцяю доопрацювати, оскільки працюю в адміністраціїї Студентського містечка Львівської полтехніки, отже інформації маю достатньо. --Ehikl 22:05, 13 травня 2009 (UTC)замалий внесок — NickK 22:21, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Оновив статтю --Ehikl 23:05, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Якщо будете доопрацювувати, будь ласка: поставте {{у роботі}}, додайте вторинних АД і розкрийте значимість (Артем В. Коновалов 07:24, 14 травня 2009 (UTC))Відповісти
- Оновив статтю --Ehikl 23:05, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Обіцяю доопрацювати, оскільки працюю в адміністраціїї Студентського містечка Львівської полтехніки, отже інформації маю достатньо. --Ehikl 22:05, 13 травня 2009 (UTC)замалий внесок — NickK 22:21, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Описує житлові умови та можливості для студентів згаданого вуза — у цьому і вартість статті. Ще б додати зображення-два...--лк 01:50, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Поки що не маю прав додавати зображення до вікіпедії, потім обов'язково додам. --Ehikl 06:34, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
#Студмістечко - це місце де ~7000 студентів з різних куточків України, проводить щонайменше 5% свого життя - студентські роки--Ehikl 15:08, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти- замалий внесок --Гаврило 16:30, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
- --Eldarien 08:44, 18 травня 2009 (UTC)замалий внесок (Артем В. Коновалов 10:31, 18 травня 2009 (UTC))Відповісти
- Як мінімум представляє цінність для 20000 студентів політехніки--pavlo.stolyar 01:50, 14 травня 2009 (UTC)замалий внесок (Артем В. Коновалов 10:31, 18 травня 2009 (UTC))Відповісти
- Стаття вже виглядає краще, є зображення, картка, і т. д. --Koshelyev 10:38, 18 травня 2009 (UTC)Відповісти
- --yurtasssзамалий внесок — NickK 15:05, 18 травня 2009 (UTC) 17:17, 18 травня 2009 (UTC): Стаття має шанс на життя, зважаючи на значення опублікованої інформації: довідкового, організаційно-виховного характеру, планів-схем; усе це є корисним як для студентів-новачків, так і для третіх осіб, випускників Львівської політехніки, у яких можеВідповісти
- виникнути бажання, користуючись загальнодоступними ресурсами Вікіпедії, подивитись на те "як поживає студмістечко політехніки" зараз. З особистого досвіду знаю, яке велике значення має студмістечко для усіх поколінь студентів вузу, колишніх студентів-випускників, які доклали значних зусиль для його спорудження та становлення. «Це було давно, але про це дотепер пам'ятають». Для багатьох - це історія!
- Маю надію на те, що стаття з часом поповнюватиметься і стане ще кориснішою для студентів (стратегічно важливим є розділ "Звязок діяльності з навчальним процесом"). Не зайвими будуть нові посилання на сторінці статті.
- Тим не менше, наразі дана стання задовільняє наступні Критерії значимості:
- Перевірка часом: Історична значимість
- Суспільний інтерес: Масова значимість
- Окрім того, сам факт наявності статті на Вікіпедії, висвітлення "свіжої" довідкової інформації для студентства та про буття студентства посприяє обміну досвідом між вузами стосовно організації умов "існування" та дозвілля українського студентства загалом.
- Доопрацьовано --Prima klasy4na 22:51, 18 травня 2009 (UTC)Відповісти
- Моє «
Проти» практично тотожне «За» NickK (див. вище):
- стаття (принаймні на цей момент, після доробок, наскількі я зрозумів)містить змістовну інформацію (корисну для абітурієнтів та їх батьків, аспірантів (та їх жінок? :) ), тих, хто приїжджатиме до Політехніки на конференції (ніхто не хоче уявити національну Вікіконференцію чи й Вікіманію (!!!) на базі цього ВНЗ? ;) ) та "по обміну студентами", колег з інших ВНЗ/"вишів" ("обмін досвідом"), колишніх студентів цього інституту тощо, тобто просто так знищувати це НЕ МОЖНА.
- відтак логічно об'єднати (наче відпрацювавши Шаблон:Об'єднати) зі статтею про сам інститут, залишивши перенаправлення (!), але припускаючи що з часом та (про Політехніку в цілому) стаття може "розростися" і тоді прийдеться "виносити" її частини в окремі статті, відтак - чи не варто залишити окремою статтею вже?
- Щодо значимості: Повторюю, я не сумніваюся, що є багато людей, для яких важливо отримати достатньо детальну інформацію про умови проживання студентів певного ВНЗ, то ж тема статті - значима (хотів би, щоб така інформація була про кожен ВНЗ!). З іншого боку, якщо ми вважаємо (для прикладу) значимими статті про пляжі того чи іншого міста, то чому не значимою є стаття про студмістечко (навіть якщо розглядати його як окремий об'єкт міста)? Зрештою, до статті Гуртожиток потребуємо змістовніших та позитивніших прикладів, ніж те страхіття, що в ній наведене :) .
- Щодо "неенциклопедично" за стилем, то ми усі знаємо скільки у нас статей
поганоїнизькоїнедостатньо високої якості, то ж не видаляти треба, а переробляти (я свідомий того, що виставлення статті на видалення використовується почасти навмисно для підштовхування до переробки). - До речі - звернув увагу, що на додачу ми маємо ситуацію "не мордуйте новачків": цю статтю Ehikl створив в перший (!) день своєї участі у проекті, відтак нема сумніву, що це - його перша стаття. Чи не варто людині дати час на опанування енциклопедичним стилем, темою авторських прав тощо? Це добре, що у нас такі заповзяті патрулюючі, як Артем, але я б порадив звертати увагу на факти: о 09:16 Ehikl отримав наше "Ласкаво просимо", об 11:41 - створив статтю, а вже о 12:31 (менше, ніж через годину від створення!) патрулюючий ставить її на видалення. Та далеко не кожен "ветеран" за 50 хвилин зробить бездоганний… "шедевр", чи не так? :) . А автор на той момент навіть не мав повноважень по завантаженню зображень - стільки мало часу пройшло від його реєстрації! То ж можна було дати трохи більше часу, допомагаючи порадами на кшталт "Якщо будете доопрацювувати, будь ласка: поставте {{у роботі}}, додайте вторинних АД і розкрийте значимість" (які Артем і зробив, але після пропозиції про видалення).
- --pavlosh ҉ 23:13, 18 травня 2009 (UTC)Відповісти
Утримуюсь:
- Напевне, поки що судити зарано.. гадаю, львівяни, як побачать цю номінацію, доопрацюють за пару днів.Я собі не дуже добре уявляю, де вул. Лукаша та Лазаренка, проте сам район Політехніки легендарний, як і місто Лева взагалі. Тож краще зачекаю. --Erud 15:39, 13 травня 2009 (UTC)Відповісти
- perErud, хоча і пропозиція NickKа теж варта уваги, але це мабуть, якщо не буде добре допрацьовано. --Гаврило 13:56, 14 травня 2009 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.Знімаю, бо Увага: Статтю перероблено. (Артем В. Коновалов 08:15, 19 травня 2009 (UTC))Відповісти