Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка (Київ)

Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка; Київ
	Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (буд. № 15) Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (буд. № 15)
Місцевість	Печерськ
Район	Печерський
Назва на честь	М. В. Омеляновича-Павленка
Колишні назви
	Еспланадна, Суворовська, Урбановича, Суворова
Загальні відомості
Протяжність	615 м
Координати початку	50°26′25″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 50.440389° пн. ш. 30.550028° сх. д.Координати: 50°26′25″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 50.440389° пн. ш. 30.550028° сх. д.
Координати кінця	50°26′08″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.435639° пн. ш. 30.545083° сх. д.
поштові індекси	01010
Транспорт
Найближчі станції метро	«Арсенальна»
Автобуси	А 55
Трамваї	лінія існувала до 1998 року
Маршрутні таксі	Мт 444
Рух	односторонній, в бік площі Слави
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11633
У проєкті OpenStreetMap	r373456
Мапа
Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Омеляновича-Павленка.

Ву́лиця Миха́йла Омеляно́вича-Павле́нка — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від площі Слави до вулиці Князів Острозьких.

Прилучаються вулиці Івана Мазепи, Лаврська, Бутишів провулок, Левандовська вулиця, провулки Хрестовий та Іподромний.

Історія ред.

Вулиця виникла в 1-й половині XIX століття, мала назву Еспланадна, від розташованої поблизу еспланади Старої Печерської фортеці.

У 1885 році з непарної сторони вулиці був облаштований іподром. У 1915-1916 роках було споруджено саму будівлю іподрому, яка збереглася до сьогодні. На місці самого іподрому зараз знаходиться житловий масив.

1886 року на розі вулиць Микільської та Еспланадної, 1/18 за проєктом архітектора Миколи Чекмарьова було завершено будівництво Києво-Печерської гімназії з елементами «російського стилю». Про колишню гімназію нагадував бюстик Олександра Пушкіна, встановлений на площі перед будинком 1899 року коштом викладачів та учнів з нагоди 100-річчя поета. Бюст був демонтований 11 жовтня 2022 року в процесі дерусифікації. Наразі там стоїть памʼятник Тарасу Шевченку та Катерині.

У 1901 році вулиця набула назву Суворовська^[1] на честь російського військового діяча генералісімуса Олександра Суворова.

З 1919 року — вулиця Урбановича^[2]^[3] на честь київського профспілкового діяча, розстріляного на Володимирській гірці в другій половині жовтня 1918 року^[4].

1944 року вулиці знову повернуто попередню назву Суворовська^[5], уточнена назва вулиця Суворова — з 1977 року^[6].

Сучасна назва на честь українського військового діяча, генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка — з 2016 року^[7]^[8].

До 1998 року на вулиці діяв трамвайний рух. Трамвайний маршрут сполучав Палац спорту та Лівий берег. На даний час маршрут трамваю повторює автобус №55.^[9]

Між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком розташований сквер імені Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла.^[10]

Житлова забудова ред.

Вигляд на вулицю з приміщення "Київміськбуду"

Майже всі житлові будинки по вулиці розташовані на непарному боці вулиці, вони утворюють мікрорайон, зведений на місці колишнього іподрому. Проєкт мікрорайону, підготовлений у 1975 році, передбачав створення мікрорайону площею 9,8 га, який складався з п'яти 9-поверхових будинків, двох секційних 13-поверхових будинків та одного 16-поверхового будинку.

Пам'ятки історії та архітектури ред.

№ 14/12 — житловий будинок початок XX століття.
№ 9 — головний корпус колишнього міського іподрому. Зведений у 1915–1916 роках архітектором Валеріяном Риковим; автор скульптур Федір Балавенський.

Коло будинку № 14/12 росте дуб віком близько 200 років, висота 20 м, обіймище 3,70 м. Охороняється державою з 1976 року.

Пам'ятники та меморіальні дошки ред.

Меморіальна дошка Юрію Даденкову (буд. № 1/20). Відкрито в 1996 році. Бронза, граніт; барельєф; скульптор Микола Білик.
Меморіальна дошка Євгенові Гуцалу (буд. № 3). Відкрито 6 серпня 1998 року; бронза, мармур.
Меморіальна дошка Володимиру Поляченку (буд. № 4/6). Відкрито 9 серпня 2012 року; бронза.
Меморіальна дошка Андрієві Штогаренку (буд. № 11). Відкрито 1 липня 2008 року. Граніт; барельєф
Меморіальна дошка Євгену Березняку (буд. № 11). Відкрито 25 лютого 2016 року. Бронза; барельєф
Меморіальна дошка Вадимові Гетьману (буд. № 13).
Меморіальна дошка Олегові Ситнику (буд. № 19-А). Відкрито 5 травня 2009 року. Скульптор Володимир Іваненко, архітектор Олег Стукалов.

Меморіальна дошка Юрію Даденкову
Меморіальна дошка Євгенові Гуцалу
Меморіальна дошка Володимирові Поляченку
Меморіальна дошка Андрію Штогаренку
Меморіальна дошка Вадимові Гетьману

З 1976 по 27 травня 2015 року на території нинішнього Латвійського скверу перед буд. № 2 знаходився пам'ятник Андрію Іванову (скульптор Макар Вронський, архітектор Василь Гнєздилов).

Установи та заклади ред.

Національний транспортний університет (буд. № 1)
Літфонд Національної спілки письменників України (буд. № 3)
Штаб-квартира ПрАТ "Київміськбуд" та почесне консульство Чилі (буд. № 4/6)
Президія Національної академії аграрних наук України та Державне підприємство «Кримський дім» (буд. 9)
Посольство Бразилії (буд. № 14/12)
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (буд. № 15)

Зображення ред.

Пам'ятка природи — віковий дуб по вулиці Михайла Омеляновича-Павленка (160 років на час встановлення охоронної дошки)
Колишній головний корпус київського іподрому, поч. ХХ ст.
Памʼятник Тарасу Шевченку та Катерині біля Національного транспортного університету, грудень 2023

Примітки ред.

↑ ДАК, ф. 163, оп. 7, спр. 1625, арк. 77, 77зв, 77а.
↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
↑ Машкевич, 2015, с. 133..
↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1977 року № 410 «Про впорядкування найменувань та перейменувань вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1712. Арк. 107–117. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
↑ Рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» // Хрещатик. — 2016. — № 84 (4854). — 9 серпня. — С. 2.
↑ Рішення Київської міської ради від 2 березня 2017 року № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 „Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві“» // Хрещатик. — 2017. — № 31 (4944). — 21 березня. — С. 4.
↑ Від коней і до "ракет": як розвивався найстаріший міський транспорт в Києві. Апостроф. Процитовано 8 серпня 2022.
↑ У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 19 січня 2024.

Джерела ред.

Михайла Омеляновича-Павленка вулиця // Веб-енциклопедія Києва. [Архівовано з першоджерела 26 серпня 2016.]

Суворовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 160.

Суворова вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 216–217. — ISBN 5-88500-070-0.

Суворова вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 268–269. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Вул. Суворова // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
Суворова улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 536. (рос.)
Київпроект: 70 років: монография / Авт.-упоряд. Кальницький М. Б., Суворов В. А.; за заг. ред. Гордєєва І. П. та ін. — К.: А+С, 2007. — 247 с.: фотоіл. — ISBN 966-8613-30-9.
Машкевич С. В. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Харьков : Фолио, 2015. — 315 с. : фото. — ISBN 978-966-03-7184-2. (рос.)
Омеляновича-Павленка Михайла вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ДАК, ф. 163, оп. 7, спр. 1625, арк. 77, 77зв, 77а.

[vkr-1919-2] От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]

[vkr-1920-3] Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]

[FOOTNOTEМашкевич2015133.-4] Машкевич, 2015, с. 133..

[vkr-286-5] Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

[vkr-410-6] Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1977 року № 410 «Про впорядкування найменувань та перейменувань вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1712. Арк. 107–117. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]

[kr-559-7] Рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» // Хрещатик. — 2016. — № 84 (4854). — 9 серпня. — С. 2.

[kr-2071-8] Рішення Київської міської ради від 2 березня 2017 року № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 „Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві“» // Хрещатик. — 2017. — № 31 (4944). — 21 березня. — С. 4.

[9] Від коней і до "ракет": як розвивався найстаріший міський транспорт в Києві. Апостроф. Процитовано 8 серпня 2022.

[10] У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 19 січня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]