Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка (Київ)

Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка
Київ
Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка; Київ
	Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (буд. № 15) Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (буд. № 15)
Місцевість	Печерськ
Район	Печерський
Назва на честь	М. В. Омеляновича-Павленка
Колишні назви
	Еспланадна, Суворовська, Урбановича, Суворова
Загальні відомості
Протяжність	615 м
Координати початку	50°26′25.4″ пн. ш. 30°33′0.1″ сх. д. / 50.440389° пн. ш. 30.550028° сх. д.
Координати кінця	50°26′8.3″ пн. ш. 30°32′42.3″ сх. д. / 50.435639° пн. ш. 30.545083° сх. д.
поштові індекси	01010
Транспорт
Найближчі станції метро	«Арсенальна»
Автобуси	А 55
Трамваї	лінія існувала до 1998 року
Маршрутні таксі	Мт 444
Рух	односторонній, в бік площі Слави
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11633
У проєкті OpenStreetMap	r373456
Мапа
Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Омеляновича-Павленка.

Ву́лиця Миха́йла Омеляно́вича-Павле́нка — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від площі Слави до вулиці Князів Острозьких.

Прилучаються вулиці Івана Мазепи, Лаврська, Бутишів провулок, Левандовська вулиця, провулки Хрестовий та Іподромний.

Історія

Вулиця виникла в 1-й половині XIX століття, мала назву Еспланадна, від розташованої поблизу еспланади Старої Печерської фортеці.

У 1885 році з непарної сторони вулиці був облаштований іподром. У 1915-1916 роках було споруджено саму будівлю іподрому, яка збереглася до сьогодні. На місці самого іподрому зараз знаходиться житловий масив.

1886 року на розі вулиць Микільської та Еспланадної, 1/18 за проєктом архітектора Миколи Чекмарьова було завершено будівництво Києво-Печерської гімназії з елементами «російського стилю». Про колишню гімназію нагадував бюстик Олександра Пушкіна, встановлений на площі перед будинком 1899 року коштом викладачів та учнів з нагоди 100-річчя поета. Бюст був демонтований 11 жовтня 2022 року в процесі дерусифікації. Наразі там стоїть памʼятник Тарасу Шевченку та Катерині.

У 1901 році вулиця набула назву Суворовська^[1] на честь російського військового діяча генералісімуса Олександра Суворова.

З 1919 року — вулиця Урбановича^[2]^[3] на честь київського профспілкового діяча, розстріляного на Володимирській гірці в другій половині жовтня 1918 року^[4].

1944 року вулиці знову повернуто попередню назву Суворовська^[5], уточнена назва вулиця Суворова — з 1977 року^[6].

Сучасна назва на честь українського військового діяча, генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка — з 2016 року^[7]^[8].

До 1998 року на вулиці діяв трамвайний рух. Трамвайний маршрут сполучав Палац спорту та Лівий берег. На даний час маршрут трамвая повторює автобус №55.^[9]

Між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком розташований сквер імені Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла.^[10]

Житлова забудова

Вигляд на вулицю з приміщення "Київміськбуду"

Майже всі житлові будинки по вулиці розташовані на непарному боці вулиці, вони утворюють мікрорайон, зведений на місці колишнього іподрому. Проєкт мікрорайону, підготовлений у 1975 році, передбачав створення мікрорайону площею 9,8 га, який складався з п'яти 9-поверхових будинків, двох секційних 13-поверхових будинків та одного 16-поверхового будинку.

Пам'ятки історії та архітектури

№ 14/12 — житловий будинок початок XX століття.
№ 9 — головний корпус колишнього міського іподрому. Зведений у 1915–1916 роках архітектором Валеріяном Риковим; автор скульптур Федір Балавенський.

Коло будинку № 14/12 росте дуб віком близько 200 років, висота 20 м, обіймище 3,70 м. Охороняється державою з 1976 року.

Пам'ятники та меморіальні дошки

Памʼятник Тарасу Шевченку та Катерині біля Національного транспортного університету (буд. № 1). Відкрито в 2023 році. Скульптор Іван Липовка.
Меморіальна дошка Юрію Даденкову (буд. № 1/20). Відкрито в 1996 році. Бронза, граніт; барельєф; скульптор Микола Білик.
Меморіальна дошка Євгенові Гуцалу (буд. № 3). Відкрито 6 серпня 1998 року; бронза, мармур.
Меморіальна дошка Володимиру Поляченку (буд. № 4/6). Відкрито 9 серпня 2012 року; бронза.
Меморіальна дошка Андрієві Штогаренку (буд. № 11). Відкрито 1 липня 2008 року. Граніт; барельєф
Меморіальна дошка Євгену Березняку (буд. № 11). Відкрито 25 лютого 2016 року. Бронза; барельєф
Меморіальна дошка Вадимові Гетьману (буд. № 13).
Меморіальна дошка Олегові Ситнику (буд. № 19-А). Відкрито 5 травня 2009 року. Скульптор Володимир Іваненко, архітектор Олег Стукалов.

Меморіальна дошка Юрію Даденкову
Меморіальна дошка Євгенові Гуцалу
Меморіальна дошка Володимирові Поляченку
Меморіальна дошка Андрію Штогаренку
Меморіальна дошка Вадимові Гетьману

З 1976 по 27 травня 2015 року на території нинішнього Латвійського скверу перед буд. № 2 знаходився пам'ятник Андрію Іванову (скульптор Макар Вронський, архітектор Василь Гнєздилов).

Установи та заклади

Національний транспортний університет (буд. № 1)
Літфонд Національної спілки письменників України (буд. № 3)
Штаб-квартира ПрАТ "Київміськбуд" та почесне консульство Чилі (буд. № 4/6)
Президія Національної академії аграрних наук України та Державне підприємство «Кримський дім» (буд. 9)
Посольство Бразилії (буд. № 14/12)
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (буд. № 15)

Зображення

Пам'ятка природи — віковий дуб по вулиці Михайла Омеляновича-Павленка (160 років на час встановлення охоронної дошки)
Колишній головний корпус київського іподрому, поч. ХХ ст.
Памʼятник Тарасу Шевченку та Катерині біля Національного транспортного університету, грудень 2023

Примітки

↑ ДАК, ф. 163, оп. 7, спр. 1625, арк. 77, 77зв, 77а.
↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
↑ Машкевич, 2015, с. 133..
↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1977 року № 410 «Про впорядкування найменувань та перейменувань вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1712. Арк. 107–117. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
↑ Рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» // Хрещатик. — 2016. — № 84 (4854). — 9 серпня. — С. 2.
↑ Рішення Київської міської ради від 2 березня 2017 року № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 „Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві“» // Хрещатик. — 2017. — № 31 (4944). — 21 березня. — С. 4.
↑ Від коней і до "ракет": як розвивався найстаріший міський транспорт в Києві. Апостроф. Процитовано 8 серпня 2022.
↑ У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 19 січня 2024.

Джерела

Михайла Омеляновича-Павленка вулиця // Веб-енциклопедія Києва. [Архівовано з першоджерела 26 серпня 2016.]

Суворовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 160.

Суворова вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 216–217. — ISBN 5-88500-070-0.

Суворова вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 268–269. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Вул. Суворова // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
Суворова улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 536. (рос.)
Київпроект: 70 років: монография / Авт.-упоряд. Кальницький М. Б., Суворов В. А.; за заг. ред. Гордєєва І. П. та ін. — К.: А+С, 2007. — 247 с.: фотоіл. — ISBN 966-8613-30-9.
Машкевич С. В. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Харьков : Фолио, 2015. — 315 с. : фото. — ISBN 978-966-03-7184-2. (рос.)
Омеляновича-Павленка Михайла вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ДАК, ф. 163, оп. 7, спр. 1625, арк. 77, 77зв, 77а.

[vkr-1919-2] От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]

[vkr-1920-3] Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]

[FOOTNOTEМашкевич2015133.-4] Машкевич, 2015, с. 133..

[vkr-286-5] Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

[vkr-410-6] Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1977 року № 410 «Про впорядкування найменувань та перейменувань вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1712. Арк. 107–117. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]

[kr-559-7] Рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» // Хрещатик. — 2016. — № 84 (4854). — 9 серпня. — С. 2.

[kr-2071-8] Рішення Київської міської ради від 2 березня 2017 року № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 „Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві“» // Хрещатик. — 2017. — № 31 (4944). — 21 березня. — С. 4.

[9] Від коней і до "ракет": як розвивався найстаріший міський транспорт в Києві. Апостроф. Процитовано 8 серпня 2022.

[10] У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 19 січня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]