Ву́лиця Скидана — невеличка вулиця у Шевченківському районі Львова, у місцевості Підзамче, що сполучає вулиці Остряниці та Донецьку.

Вулиця Скидана
Львів
Вулиця Скидана
Вулиця Скидана
Місцевість Підзамче
Район Шевченківський
Назва на честь Карпа Скидана
Колишні назви
Святої Кінґи бічна, Кінґа-Небенґассе, Святої Кінги бічна, Савіної бічна
польського періоду (польською) Świętej Kingi boczna
радянського періоду (українською) Святої Кінги бічна, Савіної бічна
радянського періоду (російською) Святой Кинги боковая, Савиной боковая
Загальні відомості
Протяжність 135 м
Координати початку 49°51′15″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8543472° пн. ш. 24.0360111° сх. д. / 49.8543472; 24.0360111Координати: 49°51′15″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8543472° пн. ш. 24.0360111° сх. д. / 49.8543472; 24.0360111
Координати кінця 49°51′17″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8549694° пн. ш. 24.0375139° сх. д. / 49.8549694; 24.0375139
Поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЛСЗОШ № 20
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Скидана у Вікісховищі

Історі та назваРедагувати

Вулиця утворилася на початку 1920-х років та мала назву Святої Кінґи бічна, на честь Кунегунди Угорської (Святої Кінґи) — принцеси, дочки угорського короля Бели IV, католицької святої. На часі німецької окупації, 1941-1944 роки — Кінґа-Небенґассе. 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва  — Святої Кінґи бічна. 1946 року отримала назву — вулиця Савіної бічна, на честь російської акторки Марії Савіної.[2] Сучасна назва — вулиця Скидана, на честь полковник запорізьких нереєстрових козаків Карпа Скидана.[3]

ЗабудоваРедагувати

В забудові вулиці Карпа Скидана присутні сецесія, конструктивізм.[4]

№ 18. Будівля львівської середньої загальноосвітньої школи № 20, споруджена 1898 року за проєктом архітектора Міхала Лужецького у неоренесансному стилі для міської народної школи імені Святого Мартина.[5] У 1940 році приміщення займала неповна середня школа № 57 міськвідділу народної освіти.[6] По війні, від 1946 року в приміщенні містилося дві школи — неповні середні школи № 20 (з російською мовою навчання) та № 22 (з українською мовою навчання) міськвідділу народної освіти,[7] а неповна середня школа № 57 того ж року переїхала до будинку на вулиці Декабристів, 6 (нині вулиця Жовківська).[8] У 1958 році середня школа № 22 отримала нове приміщення на вулиці Хімічній, 7.[9] Відтоді школа № 20 займає усе приміщення. До 1990 року навчання у школі здійснювалося лише російською мовою, але від 1990 року поступово школа перейшла на українську мову викладання предметів.[10] Від 1994 року у школі діє спортивний клуб кіокушинкай карате «Канку». З клубу за всю історію існування вийшло 3 майстри спорту міжнародного класу, 9 майстрів спорту, та 21 кандидат в майстри спорту.[11]

Пам'ятні, меморіальні та інформаційні таблиціРедагувати

На західному фасаді школи, що виходить на вулицю Остряниці, на рівні вікон другого поверху зберілася таблиця з написом, який сповіщає що це будівля колишньої міської народної школи імені Святого Мартина (пол. Szkoła ludowa miejska imienia Św. Marcina) над таблицею, на рівні вікон третього поверху, розташоване архітектурне зображення герба м. Львова.[4]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати