Вікіпедія

Благовіщенська вулиця

вулиця в Харкові, Україна
(Перенаправлено з Вулиця Благовіщенська (Харків))

Благовіщенська вулиця — вулиця у Холодногірському районі Харкова. Починається від вул. Різдвяної і простягається на захід до вул. Євгена Котляра. Перетинається з вулицями: Ярославська, Дмитрівська, Маліновського. Йде паралельно вулиці Полтавський Шлях, північніше від останньої, у 1922—2015 роках носила ім'я Карла Маркса.

Вулиця Благовіщенська
Харків
Вид на початок Благовіщенської вулиці
Вид на початок Благовіщенської вулиці
Вид на початок Благовіщенської вулиці
Місцевість Південний Вокзал, Залопань
Район Холодногірський
Колишні назви
Благовіщенська, Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність 1100 м
Координати початку 49°59′23″ пн. ш. 36°13′22″ сх. д. / 49.98972° пн. ш. 36.22278° сх. д. / 49.98972; 36.22278
Координати кінця 49°59′18″ пн. ш. 36°12′28″ сх. д. / 49.98833° пн. ш. 36.20778° сх. д. / 49.98833; 36.20778
поштові індекси 61052
Транспорт
Найближчі станції метро «Південний вокзал» (260 м)
Автобуси 238е, 278е
Тролейбуси 11
Зупинки громадського транспорту Вул. Дмитрівська
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 38
Архітектурні пам'ятки № 15, 17, 20, 26
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2450149
Мапа
Мапа
CMNS: Благовіщенська вулиця у Вікісховищі

Історія ред.

Вулиця виникла у XVIII столітті. На плані Харкова 1742 року Благовіщенська вулиця простягається до Дмитрівської. Спочатку на ній будували дворянські садиби. На місці, де зараз розмістилась 1-а міська клінічна лікарня, в 1812—1839 роках був інститут шляхетних дівчат, одним із засновників якого був відомий український письменник Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. В 1839 році інститут переїхав у нову будівлю на Сумській вулиці, а у старому приміщенні розмістилися військові казарми. Оскільки вулицю заселили переважно дворяни, впорядковували її краще за інші. В середині XIX століття вулиця була забрукована, її освітлювали олійні ліхтарі.

У 1869 році почала діяти Курсько-Харківсько-Азовська (нині Південна) залізниця, у тому ж році побудовано вокзал за проектом А. А. Тона. Це викликало розвиток Благовіщенської вулиці як важливої транспортної артерії. Тоді ж колишня садиба інституту шляхетних дівчат знову поміняла власника — будівлі віддали під Олександрівську лікарню. В 1870-х роках Благовіщенська була вже повністю забудована.

 
Покинута будівля театру «Муссурі». Вигляд у 2016 році.

У 1910 році побудовано театр-цирк «Муссурі» (арх. Б. М. Корнєєнко)[1]. Напроти нього розміщався естрадний театр «Буфф» (не зберігся), постійно працював для публіки сад «Тіволі».

Роль Благовіщенської вулиці як культурного осередку збереглась і після Жовтневого перевороту 1917 року. У приміщенні колишнього театру «Буфф» відкрили робітничий клуб. Будівлю «Муссурі» використовували за призначенням, а також для партійних з'їздів, а в 1929 році тут почав давати вистави перший український театр музичної комедії. В 1930 році був побудований клуб робітників харчової промисловості «Харчосмак» за проектом архітектора О. В. Лінецького. Після двох реконструкцій, які зробили невпізнанним цей видатний зразок харківського конструктивізму, будівля використовується Харківським театром музкомедії.

У 1922 році вулиці було присвоєне ім'я Карла Маркса. 20 листопада 2015 року згідно із законом про декомунізацію вулицю знову було перейменовано на Благовіщенську[2].

Будинки ред.

 
Буд. № 15. Центр дитячої та юнацької творчості
 
Буд. № 26. Міська садиба 1840-х років

Державні установи ред.

  • Буд. № 10 — Колишня лікарня Г. А. Давідовича, кінець XIX століття. Архітектор невідомий. Нині санепідстанція Південної Залізниці. Будівлю серйозно пошкоджено російським ракетним ударом 16 січня 2024 року[5].
  • Буд. № 30 — Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові[6].
  • Буд. № 34 — 4-поверхова адміністративна будівля, 1972 рік. У ній розміщуються приймальня Харківського міського голови в Холодногірському районі, Холодногірська районна адміністрація та інші державні та громадські організації[7].

Навчальні заклади ред.

  • Буд. № 19 — Харківська середня спеціалізована музична школа-інтернат[8], 1950-і роки. Побудована на місці зруйнованої під час війни будівлі колишнього театру «Буфф». У цій школі в дитячі роки навчався Володимир Крайнєв, видатний піаніст і педагог.
  • Буд. № 36 — Колишня школа, 1938 рік. Нині гімназія № 13[9].

Заклади культури ред.

 
Театр Музкомедії

Медичні заклади ред.

 
Будинок № 17. Шкірно-венерологічний диспансер
  • Буд. № 17 — Пам. арх., охорон. № 362. Особняк купця Соколова, архітектор О. М. Бекетов, 1899 рік. Нині тут розміщується шкірно-венерологічний диспансер. Розпис плафона «Апофеоз Аполлона» в актовій залі виконував живописець Микола Уваров. Під час російського обстрілу Харкова 14 березня 2022 р. в будівлі був зруйнований дах, панно та актова зала постраждали через пожежу[11].
  • Буд. № 25 — Колишня Олександрівська лікарня, діяла з 1869 року. Нині 1-а клінічна лікарня. На сьогодні під № 25 зареєстровано цілий комплекс споруд, побудованих у різні часи.

Сквери, пам'ятники ред.

  • На перетині з вул. Маліновського на Благовіщенську вулицю відкривається сквер Пожежника, який утворює зелений острівець між Благовіщенською й Полтавським Шляхом. У сквері встановлено пам'ятник пожежникам, які загинули при виконанні службового обов'язку (ск. М. Ф. Овсянкін, арх. Ю. М. Шкодовський). Встановлено також пам'ятний знак загиблим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
  • На парному боці вулиці, напроти скверу Пожежника встановлено пам'ятну стелу з написом «Слава героям війни 1941—1945».
 
Інформаційна дошка колишнього саду «Тіволі»
  • На сьогодні зберігся невеликий клаптик зелених насаджень в глибині кварталу за Театром Музкомедії. Це залишки колишнього Саду «Тіволі», який відкрили для публіки 1 травня 1881 року.

Наприкінці XVIII століття колезьким радником Георгом (Юрієм) фон Мінстером був розбитий ландшафтний парк, який став основою для саду «Тіволі». Спочатку він частково розташовувася за межами міста. Неподалік, на Дмитрівській вулиці була розташована і садиба фон Мінстера. Пізніше ділянку з садом фон Мінстер продав, її власники мінялися кілька разів. У 1881 році садибу з парком взяв в оренду міщанин М. Буюмов і зробив сад «Тіволі» найпопулярнішим місцем розваг і відпочинку харків'ян. У саду були концертний зал і відкритий літній театральний майданчик, грали оркестри, взимку будували крижаний будинок з ілюмінацією, влаштовували ялинку та ковзанку. Аеронавт Михайло Лаврентьєв здійснив тут свій четвертий політ в Харкові на аеростаті.

На театральних підмостках саду «Тіволі» виступали Емілія Павловська, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, давала вистави трупа Марка Кропивницького.

У 1927—1930 роках, вже при радянській владі, сад «Тіволі» зменшився наполовину за рахунок побудови клубу «Харчовик», в рік його відкриття сад отримав те ж ім'я[12].

23 квітня 2014 року харківська міська рада прийняла рішення повернути цьому скверу початкову назву — Сад «Тіволі»[13].

Транспорт ред.

Благовіщенська — вулиця з одностороннім рухом, напрямок — від Привокзального майдану до центру міста. Вулицею ходять автобуси й тролейбус[14].

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Антон Бондарев (7 квітня 2017). Цирк Муссури — больше вымысла, чем правды. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  2. ↑ Реєстр актів харківської міської ради. Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
  3. ↑ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ №5. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  4. ↑ Андрей Парамонов (20 лютого 2017). Прогулки по городу: Сказ о доме секунд-майора Саввы Альховского по Благовещенской улице. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  5. ↑ У Харкові росіяни обстріляли ракетами лікарню Давідовича (ФОТОФАКТ). DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 17 січня 2024.
  6. ↑ СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
  7. ↑ Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  8. ↑ Харківська середня спеціалізована музична школа-інтернат. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  9. ↑ Харківська гімназія № 13. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  10. ↑ А. Алексеенко, О. Дождёва. О клубе союза «Харчосмак». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
  11. ↑ Фото. У Харкові відновлюють розпис «Апофеоз Аполлона» на памʼятці архітектури, яку обстріляли росіяни. The Village Україна. 30 грудня 2022. Процитовано 28 квітня 2023.
  12. ↑ Андрій Парамонов (4 травня 2020). Прогулянки з Андрієм Парамоновим. Сад «Тіволі» на Благовіщенській вулиці. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  13. ↑ Сад «Тиволи». Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
  14. ↑ Харьков транспортный. Улица Благовещенская. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Благовіщенська_вулиця&oldid=41572205