Вулиця Дмитрівська (Харків)

вулиця у Харкові, Україна

Ву́лиця Дми́трівська (рос. У́лица Дми́триевская) — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.

Дмитрівська
Харків
Будинок №19
Будинок №19
Місцевість Залопань
Район Холодногірський, Новобаварський
Колишні назви
Дмитриевская
Загальні відомості
Протяжність 950 м
Поштові індекси 61052
Транспорт
Найближчі станції метро Центральний ринок
Трамваї 3, 29
Маршрутні таксі 67е
Рух однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від №1 до №31
Архітектурні пам'ятки буд. №14, 19/2, 26, 29
Навчальні заклади ХЕмТТБ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Дмитрівська у Вікісховищі

Назва та історія вулиціРедагувати

Дмитрівська вулиця можливо є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття.[1] Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 р. отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова.[2]

В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (у 1903 році) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки[3]. Цей міст існував до 60-х років ХХ століття, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.

БудинкиРедагувати

Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, арх. імов. Ярославський П. А.. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, арх. Кондратьєв Ф. А., 1904 р. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.

ПриміткиРедагувати

  1. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
  2. Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Дмитриевская
  3. На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами