Різдвяна вулиця (Харків)

вулиця в Харкові, Україна

Різдвяна вулиця — вулиця у Новобаварському і Холодногірському районі Харкова. Починається від Конторської вулиці, йде на північ і заходить на Благовіщенський базар. Від початку до перехрестя з Полтавського Шляху Різдвяна належить до Новобаварського району, далі — до Холодногірського. Перетинається також з Благовіщенською, Коцарською, Чоботарською, Пискунівською вулицями.

Різдвяна вулиця
Харків
Місцевість Залопань
Район Новобаварський, Холодногірський
Колишні назви
Різдвяна (до 03.11.1922); Енгельса (до 20.11.2015)
Загальні відомості
Протяжність ~880 м
Координати початку 49°59′14″ пн. ш. 36°13′25″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 36.22361° сх. д. / 49.98722; 36.22361
Координати кінця 49°59′44″ пн. ш. 36°13′16″ сх. д. / 49.99556° пн. ш. 36.22111° сх. д. / 49.99556; 36.22111
поштові індекси 61012, 61052
Транспорт
Найближчі станції метро «Центральний ринок»
Автобуси 202е, 278е
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 33
Архітектурні пам'ятки № 6, 7, 9, 10, 12, 17, 19, 33
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r1983126
Мапа
Мапа
CMNS: Різдвяна вулиця у Вікісховищі

Історія і назва ред.

У другій половині XVII століття виникла дорога, що з'єднувала дві окремі слободи, в одній з яких розташовувалась Церква Різдва Христова, а в другій — Благовіщенська. Вона пролягала трохи східніше сьогоднішньої Різдвяної вулиці. Поступово при дорозі виникли будівлі, звичайні мазанки, саму дорогу почали звати Різдвяним провулком. У 1787 р. провулок було перенесено на те місце, де Різдвяна вулиця проходить нині.[1] Різдвяна вулиця була остаточно сформована наприкінці XVIII століття, офіційне найменування отримала у 1804 р. як Різдвяна поперечна вулиця, згодом — Мала Різдвяна вулиця, Різдвяна вулиця. Цю назву вона носила до 3 листопада 1922 р. Тоді отримала ім'я Фрідріха Енгельса. 20 листопада 2015 р. вулиці була повернена історична назва «Різдвяна».

Коли вулиця тільки починала своє існування, Церква Різдва Христова стояла на місці невеличкого скверу, що нині на самому початку вул. Конторської. Перший храм, дерев'яний, був ровесником Харкова. Після нього на цьому ж місці нови храми будувалися ще тричі. Останній з них був побудований за проектом арх. П. А. Ярославського і зруйнований більшовиками у 1920-х роках.

Вулиця завжди мала суттєве транспортне значення: нею возили крам на Благовіщенський базар. Тому настав час її активної розбудови. Перші кам'яні будинки з'явились на ній у середині XIX століття, а з 1880-х років це були вже капітальні, дво- та триповерхові будинкі, здебільшого житлові. 1910-і роки принесли Різдвяній вулиці швидкі зміни. У 1911 р. вулицю замостили гранітною бруківкою. Багатоповерхові будівлі, що зводились у ті роки, були за призначенням виробничими й торговельними. У 1914 р. був побудований великий, зручний і оснащений новітнім на ті часи устаткуванням критий ринок. Таким чином, поряд із вулицями Суздальські Ряди й Червоні Ряди Різдвяна стала частиною ділового й торговельного центру міста.

Після Жовтневого перевороту 1917 р. багато будинків були реквізовані під радянські установи, в деяких розмістили виробництво. Під час Німецько-радянської війни більшість будівель вулиці було зруйновано. Після війни проведено велику роботу з відбудови та реставрації постраждалих будинків. Найбільша за будівельним об'ємом споруда повоєнних часів — Управління Харківського метрополітену (1975 р.)

Будинки ред.

 
Буд. № 7. Готель
 
Буд. № 9. Фрагмент фасаду
 
Буд. № 17. Фрагмент фасаду. Майоліка

Примітки ред.

  1. Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова
  2. а б Олександр Ржепішевський – polish-kharkiv (укр.). Процитовано 29 вересня 2019.

Джерела ред.