Відкрити головне меню

Владімір Югович

(Перенаправлено з Владимир Югович)

Владимир Югович (серб. Vladimir Jugović / Владимир Југовић, нар. 30 серпня 1969, Милутовац) — колишній югославський та сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ф
Владимир Югович
Особові дані
Народження 30 серпня 1969(1969-08-30) (50 років)
  Милутовац, СФРЮ
Зріст 179 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg СФРЮ
Flag of Yugoslavia (1992–2003); Flag of Serbia and Montenegro (2003–2006).svg СРЮ
Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1989–1990 Югославія «Црвена Звезда»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990–1992 Югославія «Црвена Звезда» 61 (10)
1990   Югославія «Рад» 16 (7)
1992–1995 Італія «Сампдорія» 81 (18)
1995–1997 Італія «Ювентус» 56 (8)
1997–1998 Італія «Лаціо» 27 (2)
1998–1999 Іспанія «Атлетіко» 17 (3)
1999–2001 Італія «Інтернаціонале» 38 (3)
2001–2003 Франція «Монако» 19 (0)
2003–2004 Австрія «Адміра-Ваккер» 25 (3)
2004–2005 Німеччина «Рот Вайс» (Ален) 19 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991–1992 Югославія СФР Югославія 4 (1)
1994–2002 Югославія СР Югославія 37 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Югович виступав протягом своєї кар'єри у багатьох провідних європейських команд, вигравши по два рази Лігу чемпіонів та Міжконтинентальний кубок«Црвеною Звездою» і «Ювентусом»). Він розглядається одним з найкращих сербських гравців, і одним з найкращих півзахисників свого покоління. Також він представляв збірну Югославії на чемпіонаті світу 1998 року то чемпіонаті Європи 2000 років[1].

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 30 серпня 1969 року в селі Милутовац в Югославії (нині — Сербія). Вихованець футбольної школи клубу «Црвена Звезда».

Не закріпившись в основі армійської команди, на початку 1990 року Югович був відданий в оренду в белградський «Рад», взявши участь у 16 матчах чемпіонату до кінця сезону.

Протягом 1990–1992 років захищав кольори команди клубу «Црвена Звезда». За цей час двічі виборов титул чемпіона Югославії, а також став володарем Кубка європейських чемпіонів. У 1991 році він став найкращим гравцем Міжконтинентального кубка. Два голи Юговича у ворота чилійського «Коло Коло» (3:0) визначили переможця цього матчу.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Сампдорія», до складу якого приєднався 1992 року на запрошення співвітчизника Вуядина Бошкова, який тренував генуезький клуб. Відіграв за цю команду Владимир наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сампдорії», був основним гравцем команди і допоміг «Сампдорії» здобути титул володаря Кубка Італії.

Влітку 1995 року став гравцем туринського «Ювентуса», з яким вдруге у своїй кар'єрі став переможцем Ліги чемпіонів 1995/96. У фіналі Югович забив переможний пенальті в післяматчевій серії у ворота Едвіна ван дер Сара з «Аякса». Ця перемога дозволила «старій синьйорі» взяти участь у Суперкубку УЄФА та Міжконтинентальному кубку. В обох турнірах Владимир взяв участь, а італійська команда здобувала трофей. Крім того у сезоні 1996/97 Югович з «Ювентусом» став чемпіоном Італії.

Влітку того ж року югослав перебрався до «Лаціо», де провів один сезон, здобувши другий у своїй кар'єрі Кубок Італії, а також став фіналістом Кубка УЄФА.

У сезоні 1998/99 виступав за мадридський «Атлетіко», після чого повернувся до Італії і два роки грав за «Інтернаціонале».

З 2001 року грав за французьке «Монако», але в першому сезоні на поле виходив, а в другому взагалі втратив місце в команді і змушений був грати за дубль. Через це 2003 року перебрався у австрійський клуб «Адміра-Ваккер», де провів наступний сезон.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Рот Вайс» (Ален) з Другої німецької Бундесліги, за команду якого виступав протягом сезону 2004/05 років.

Виступи за збірнуРедагувати

8 серпня 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СФР Югославії в товариській грі проти збірної Чехословаччини (0:0)[2], відігравши весь матч. В своєму другому матчі за збірну Югович забив гол у ворота збірної Фарерських островів (2:0)[3] відбору на чемпіонат Європи 1992 року і допоміг збірній кваліфікувалась на турнір. Однак невдовзі після початку громадянської війни в Югославії в рамках прийнятих проти неї міжнародних санкцій їй було відмовлено в участі в чемпіонаті Європи. 25 березня 1992 року зіграв в історичному останньому матчі об'єднаної Югославії. Суперником балканців у товариському матчі була збірна Нідерландів (0:2)[4]. Всього ж Югович провів 4 матчі за збірну СФРЮ і забив 1 гол.

23 грудня 1994 року Югович взяв участь у історичному першому матчі новоствореної збірної Союзної Республіки Югославія проти Бразилії (0:2) [5]. В подальшому у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції та чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах. В обох турнірах югослави виходили з групи, але в першому ж матчі плей-оф вилітали від Нідерландів (1:2 і 1:6 відповідно)

Протягом кар'єри у національних збірних провів 41 матч, забивши 3 голи.

СтатистикаРедагувати

КлубнаРедагувати

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
ЮгославіяЛіга
1989/90   «Црвена Звезда» Перша ліга 1 0
1989/90   «Рад» 16 7
1990/91   «Црвена Звезда» 32 7
1991/92 28 3
ІталіяЛіга
1992/93   «Сампдорія» Серія А 33 9
1993/94 27 6
1994/95 21 3
1995/96   «Ювентус» 26 2
1996/97 30 6
1997/98   «Лаціо» 27 2
ІспаніяЛіга
1998/99   «Атлетіко» Ла Ліга 17 3
ІталіяЛіга
1999/00   «Інтернаціонале» Серія А 17 2
2000/01 21 1
ФранціяЛіга
2001/02   «Монако» Дивізіон 1 19 0
2002/03 Ліга 1 0 0
АвстріяЛіга
2003/04   «Адміра-Ваккер» Бундесліга 25 3
НімеччинаЛіга
2004/05   «Рот Вайс» (Ален) Друга Бундесліга 19 2
Країна Югославія 77 17
Італія 202 31
Іспанія 17 3
Франція 19 0
Австрія 25 3
Німеччина 19 2
Всього 359 56

ЗбірнаРедагувати

Збірна Югославії
РокиІгриГоли
1991 3 1
1992 1 0
Всього 4 1
Збірна Сербії і Чорногорії
РокиІгриГоли
1994 2 0
1995 0 0
1996 7 1
1997 7 1
1998 11 0
1999 0 0
2000 8 0
2001 1 0
2002 1 0
Всього 37 2

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати