Високе (Чортківський район)

село в Україні, в Монастириському районі Тернопільської області.

Висо́ке — село Монастириського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на північному заході району.

село Високе
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Монастириський район
Рада Висоцька сільська рада
Код КОАТУУ 6124281201
Облікова картка Високе 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 1 286
Територія 6.320 км²
Густота населення 203.48 осіб/км²
Поштовий індекс 48312
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°08′34″ пн. ш. 25°00′38″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 25.01056° сх. д. / 49.14278; 25.01056Координати: 49°08′34″ пн. ш. 25°00′38″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 25.01056° сх. д. / 49.14278; 25.01056
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Галич
Відстань до
залізничної станції
26 км
Місцева влада
Адреса ради 48312, Тернопільська обл., Монастиристириський р-н., с. Високе
Карта
Високе. Карта розташування: Україна
Високе
Високе
Високе. Карта розташування: Тернопільська область
Високе
Високе

CMNS: Високе у Вікісховищі

До 1965 року називалося Товстобаби.

Центр сільради. Населення — 1314 осіб (2003).

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка — 1435 року[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі[2].

До 1939 діяли читальня «Просвіти» (від 1925), гурток «Рідної школи», товариство «Сільський господар», споживча кооператива.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району.

Історія назвиРедагувати

Про це написано в книзі «Євшан Зілля», там автор розповідає. «Ще за Данила Галицького на лісовім Опіллю було село Кальники. Коли ж на нашу землю напали татари, то хлопців і жонатих забрали до війська для оборони Бучача. У селі осталися жінки та діти. Дійшла вістка, що наближається орда татарська. Несподівано один загін ординців вдерся до села. І всі жінки кинулися, як львиці, на ворога. Не на життя, а на смерть, билися з клятими ординцями. Хто що схопив, брали для самооборони. Хто вила, хто косу, хто дручка ґудзуватого. Стягували гаками татарів з коней, били безпощадно. Розгромили татар дощенту. А один ординець, поранений злегка дручком, вдав мертвого, вичекав вечора і заховався на дереві. Вночі жінки зібралися на майдані на раду і вирішили втекти з худобою до лісу, бо татари прийдуть скоро з помстою злющою. Кожна жінка вдяглася, взяла, що могла з одежі на себе, та ще в кишені – добра всякого. І з мішками ринули вони до лісу, як грубі товстуни. Татарин з дерева пас їх очима. Доплентався він на третій день до орди. Доповів про рукопашну битву з товстими бабами. Лякав усіх, щоб більше у те село не забігали. – Хай милує вас великий Аллах, бо ті товстобаби страшні й нескоренні. Сам чортяка роги зломить, а тим товстобабам ради не дасть. Довго під час нападів татари із страхом обминали село Кальники і прозвали його «злі Товстобаби». Набігали в цей край ще не одні ворожі полчища, обережно обминали село. І приказка осталася: «Вважай, бо будеш битий, як татари в Товстобабах».

Пам'яткиРедагувати

Є церква Василія Великого (1925; дерев'яна), капличка (1999; мурована).2012 року закінчилось будування нової церкви.

У селі споруджено пам'ятник (1968) і насипано братську могилу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, є символічна могила УСС (1991). 2015 — споруджено пам'ятник Тараса Шевченка

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, музеї історії села та краєзнавчий, аптека, дошкільний заклад, відділення зв'язку, 3 магазини.

Охорона здоров'яРедагувати

У селі діє амбулаторія загальної практики - сімейної медицини, яке має поліклінічне відділення[3].

ФотографіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.3, № 25
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини // misto.ua

ЛітератураРедагувати