Виннички

село в Пустомитівському районі Львівської області (Україна)

Ви́ннички — село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Населення - 671 особа. Орган місцевого самоврядування — Давидівська ОТГ.

село Виннички
Vynnychky s.png Vynnychky h.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Пустомитівський район
Рада Давидівська об'єднана територіальна громада
Код КОАТУУ 4623681201
Основні дані
Населення 671
Площа 1,65 км²
Густота населення 406,67 осіб/км²
Поштовий індекс 81150[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°46′23″ пн. ш. 24°09′48″ сх. д. / 49.77306° пн. ш. 24.16333° сх. д. / 49.77306; 24.16333Координати: 49°46′23″ пн. ш. 24°09′48″ сх. д. / 49.77306° пн. ш. 24.16333° сх. д. / 49.77306; 24.16333
Середня висота
над рівнем моря
279 м
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Давидів
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Давидів , вул. Незалежності 1а. тел. (032) 227-75-47
Карта
Виннички. Карта розташування: Україна
Виннички
Виннички
Виннички. Карта розташування: Львівська область
Виннички
Виннички
Мапа

CMNS: Виннички у Вікісховищі

Село розташована за 22 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції — Давидів на лінії Львів-Івано-Франківськ.

НаселенняРедагувати

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкала 671 особа. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 659 98,21
російська 9 1,34
польська 2 0,30
білоруська 1 0,15

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про Виннички датується 1352 роком (під назвою Малі Винники).

Друга світова війнаРедагувати

23 жителі села брали участь у німецько-радянській війні на стороні Червоної Армії, 9 з них нагороджені орденами і медалями СРСР.

Радянський періодРедагувати

У радянський період у Винничках знаходилося 2-е відділення радгоспу «Винниківський», за яким були закріплені 1418 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 850 га орної землі.

За успіхи в розвитку сільського господарства чотири жителі села були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі керуючий відділенням І. С. Бурлака і ланкова М. П. Горошко — орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1968 році в селі діяли восьмирічна школа, де навчалося 127 учнів і працювало 12 вчителів, клуб, бібліотека з фондом 7,2 тис. примірників книг, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. Проживало 650 осіб, налічувалося 192 двори.

ЦеркваРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 489 (електронна версія (рос.))

ПосиланняРедагувати