Ве́рхня Сиро́ва́тка — село, центр сільської ради, до складу якої входять села Залізняк, Новоселиця, Стінка. Село розташоване за 14 км від районного та обласного центру — міста Суми. Населення становить 5033 осіб. Орган місцевого самоврядування — Верхньосироватська сільська рада.

село Верхня Сироватка
Verhnya syrovatka gerb.png Verhnya syrovatka prapor.png
Герб Прапор
Успенська церква
Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Рада Верхньосироватська сільська рада
Код КОАТУУ 5924782901
Основні дані
Перша згадка 1653
Населення 5033
Поштовий індекс 42351
Телефонний код +380 542
Географічні дані
Географічні координати 50°49′41″ пн. ш. 34°57′15″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Водойми р. Сироватка
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Баси
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 42351, с.Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, буд. 2; Контактні телефони: 0542-690005,
Карта
Верхня Сироватка. Карта розташування: Україна
Верхня Сироватка
Верхня Сироватка
Верхня Сироватка. Карта розташування: Сумська область
Верхня Сироватка
Верхня Сироватка

ГеографіяРедагувати

Село Верхня Сироватка знаходиться на березі річки Сироватка (в основному на лівому), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Залізняк, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новоселиця. По селу протікає пересихаючий струмок з греблею. Через село проходять автомобільні дороги Н12 і Р45,а також залізниця, станції Бездрик і Залізняк.

НазваРедагувати

Однією з версій назви села є річка Сироватка, так як село розташоване в верхній частині річки - Верхня Сироватка.

ІсторіяРедагувати

Засноване село у середині XVII століття, а точніше – це 1653 рік. Заселилося, як і вся Слобожанщина, втікачами із-за Дніпра( Харківська єпархіальна відомість за 1865 рік - Сумський історичний музей). Для села характерне те, що одна частина його була вільним козацьким поселенням, а другу ( Велика та Мала Піщана, Прядківка ) населяли кріпаки поміщиці Апраксіної, яка мала маєток у селі Великий Бобрик, що поруч із Верхньою Сироваткою. Селяни працювали в поміщиків Апріксіної, Алфьорової, Преображенської, Ліщинського, Харитоненка, Золотницького, Терещенка, Толстого та місцевих багатіїв.

За переписом 1739 року, у слободі Верхня Сироватка мешкало 1132 душі чоловічої статі, козаки і селяни, обернені Петром І у кріпаків полковника Кішка, які в 1730 роках повстали проти свого феодала й зазнали нещадної кари. Основним заняттям населення було землеробство, скотарство, бджільництво, а пізніше – садівництво. На початку XX століття за участі поміщиків – заводчиків Харитоненка, Терещенка, Золотницького, Ліщинського, Апраксіної за один рік збудовано залізницю «Суми - Бєлгород» (станція Золотницька с.Стінка), будувало її багато мешканців сіл. У 1861 році скасовано кріпосне право. Реформа посилила розвиток капіталізму в Україні. У селі з’являються 2 селітрові, шкіряний та цегельний заводи, збудовано горілчаний завод.

Перший храм у селі збудовано в 1660 році. У 1805 році за проектом Олександра Олександровича Паліцина розпочалося спорудження кам’яної церкви в ім’я Успіння Божої Матері, яке тривало до 1812 року. Іконостас в 1841 році поновили живописом і позолотою, існує він і понині.

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Верхньосироватської волості Сумського повіту Харківської губернії мешкало 2283 особи (1153 чоловічої статі та 1130 — жіночої), налічувалось 368 дворових господарств, існувала православна церква та станова квартира, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб[2].

ОсвітаРедагувати

1918 року у селі відкрилась українська державна мішана гімназія[3]. На початку 70-х років поряд з основним приміщенням було збудовано нове з червоної цегли на п'ять класних кімнат . Через інтенсивне зростання чисельності учнів виникла потреба в новобудові. Роботи розпочалися, коли директором школи був Пискун Григорій Юхимович.

8 жовтня 1979 року педагогічний і учнівський колективи приступили до занять у новому типовому двоповерховому приміщенні.

У серпні 1999 року було здійснено капітальний ремонт школи: замінено фасад та покрівлю, відремонтовано класні кімнати й коридори.

Відомі жителі селаРедагувати

  • Кричевський Василь Григорович - всесвітньо відомий український художник, автор малого герба УНР «Тризуб», у 1880-1882 р. навчався у школі села Верхня Сироватка.
  • Красій Семен Опанасович — Герой Радянського Союзу.
  • Пархоменко Валентин Іванович — український кінорежисер.
  • Ольшанська Тетяна Олексіївна — директор Верхньосироватської спеціалізованої школи з 1944 р. по 1972 р.
  • Цигура Олексій Васильович — директор Верхньосироватської спеціалізованої школи з 1987—2002, з 2002—2015 рік голова сільської ради.
  • Нечипоренко Зоя Олександрівна — директор Верхньосироватської спеціалізованої школи з 2002 року — донині

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. Нова рада, 1918, № 199.

ДжерелаРедагувати